Українська криптоспільнота чекає на новий законопроєкт про віртуальні активи – більш детальний, ніж чинний закон, підписаний президентом 15 березня 2022 року, та більш гармонізований із регулюванням у Європі. Forbes дізнався, чим він відрізнятиметься від попереднього закону і як повʼязаний з європейськими вимогами для криптовалют МіСА.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Українські законодавці завершують підготовку оновленого законопроєкту про віртуальні активи, який, ймовірно, буде ухвалений наприкінці року. Регулювання в Україні, що розповсюдиться і на криптогалузь, буде побудоване на європейських нормах MiCA, ухвалених 20 квітня.
Нове законодавство детальніше описуватиме профільні поняття про цифрові активи й закладе основні принципи оподаткування в галузях, дотичних, зокрема, до криптовалют.
Проте це остаточно не вирішить ключових проблем індустрії, що опинилася в сірій зоні і фактично не може функціонувати в Україні через неформальні обмеження з боку банків. По-перше, Європа лише в липні ухвалить остаточну редакцію MiCA. По-друге, українському парламенту необхідно впровадити відповідні зміни до Податкового кодексу, а це може затягнути процес.
Які зміни чекають на криптоіндустрію України і як сприймають майбутню регуляцію галузі гравці ринку?
Як законодавці переписують старий закон про віртуальні активи
Перший крок у регулюванні віртуальних активів український парламент зробив минулоріч, ухваливши профільний закон №2074-IX. Це був обов’язковий етап євроінтеграції. У березні 2022-го його підписав президент, проте документ так і не набув чинності. Головною умовою для цього були зміни до податкового законодавства щодо оподаткування віртуальних активів. Вони так і не були внесені.
Від попереднього законопроєкту зрештою вирішили відмовитися. Причина – обговорення єдиних правил регулювання криптоактивів у Раді ЄС, що почалося рік тому. 20 квітня Європарламент затвердив МіСА – перші у світі зведені вимоги для криптоактивів. «Україна поступово інтегрується в євроспільноту, тому краще одразу синхронізувати законодавство з регулювання криптоактивів з європейським», – пояснював минулої осені заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков.
Над оновленим законопроєктом працює Консультаційна рада з питань регулювання віртуальних активів, куди входять фахівці Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Міністерства цифрової трансформації, Нацбанку, фінансового комітету Верховної Ради, правоохоронці та гравці крипторинку. Консультантом виступає компанія Ernst & Young та USAID Financial Sector Reform, розповів член НКЦПФР Юрій Бойко. Документ представлять на загал найближчим часом, каже він.
Попередній законопроєкт був загальним і рамковим та передбачав, що регулюванням ринку віртуальних активів займатиметься Мінцифри, каже перший заступник голови фінкомітету Ради Ярослав Железняк. «Новий варіант закону буде ґрунтовнішим і детальнішим, ніж попередній, з акцентом на оподаткуванні цифрових активів, зокрема криптовалют, а регулювання ринку перейде до НКЦПФР», – пояснює він.
Робоча група розглядає кілька варіантів змін у податкове законодавство, додає Железняк. Найвірогідніше, йтиметься про формулу оподаткування криптовалюти після виведення її у фіат. Процеси в межах криптобірж, а також capital gain (приріст капіталу в результаті продажу активів. – Forbes), ймовірно, не обкладатимуть податком, уточнює парламентар.
Він сподівається, що законопроєкт вдасться подати на розгляд парламентарів влітку, а ухвалити – до кінця року. «Новий законопроєкт не має надто зарегулювати криптогалузь. Ми взяли з МіСА підходи, структуру, визначення, – говорить нардеп. – Адаптуємо напрацювання до євронорм, щоб, коли вступатимемо у ЄС, не довелося переписувати документ».
Про що йдеться в європейському регламенті МіСА
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Що регулює регламент МіСА:
- Electronic money tokens (EMTs) – токени електронних грошей;
- Asset referenced tokens (ARTs) – токени з привʼязкою до активів;
- Усі інші криптоактиви (в тому числі сервісні токени).
Що не регулює МіСА:
Грошові кошти, депозити, фінансові інструменти, секʼюритизацію (залучення коштів від розміщення цінних паперів, забезпечених активами), пенсійні виплати в державній та накопичувальній пенсійній системі, страхові продукти, віртуальні активи, що визначені індивідуальними ознаками (NFT).
Своє слово щодо регулювання криптоактивів має сказати і НБУ. «Законопроєкт стосується валюти, платежів, монетарного блоку, фінансового моніторингу, – каже заступник голови Нацбанку Олексій Шабан. – Але він ще не зайшов до нас на опрацювання, тому ми не можемо сказати, чи відповідає він нашій позиції».
НБУ отримає текст найближчого тижня, каже Бойко з НКЦПФР. Проєкти зміни до Податкового та Цивільного кодексу також уже підготували, додає він.
Чого побоюється крипторинок
Зараз вітчизняний крипторинок хоч і не є прямо забороненим, але фактично знаходиться поза законом, каже нардеп Железняк.
«Ринок, може, і боїться додаткового регулювання, але є запит від гравців – мати змогу офіційно працювати, так як вони це роблять у Європі, – зазначає він. – Наше завдання – дати їм це». Закон виведе гравців крипторинку з тіні, дозволивши офіційно користуватися банківською системою, та захистить від правоохоронців, які намагаються їх «протежувати», додає нардеп.
Мінцифра зацікавлена у створенні в Україні регуляторного середовища для балансу інтересів користувачів, надавачів послуг і держави, каже Борняков із Мінцифри. Він сподівається, що оновлений закон сприятиме зростанню інвестиційної привабливості України, а криптокомпанії отримають гайдлайни по роботі на ринку віртуальних активів.
Що про це думає криптобізнес? Позитивних змін без «повного перезавантаження всієї системи» не буде навіть після ухвалення нового закону про віртуальні активи, каже засновник української криптобіржі Kuna Михайло Чобанян. До того ж, щоб регулювання запрацювало, потрібне остаточне ухвалення МіСА, додає він. Очікується, що MiCA набуде чинності в липні 2023 року, після схвалення всіма країнами-членами ЄС.
«Щоб дійсно гармонізувати українське законодавство з європейським, потрібно писати його під фінальну версію МіСА, – вважає Чобанян. – А зміни до Податкового кодексу, які лише належить впроваджувати, стануть дуже тривалою епопеєю».
В українській історії було не так багато прикладів законів, які реально збігалися із запитами бізнесу, зазначає керівник амбасадорського відділу криптобіржі Bybit Сергій Мариничев. Інтерес гравців ринку – офіційно працювати, платити податки державі та щоб банки не блокували їх за «підозрілі дії», говорить він. «Тож криптопідприємці як люди, що тяжіють до свободи, чекають на законодавчі інновації з побоюваннями», – резюмує Мариничев.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
