«Вільна крипта» доживає останні рік-півтора». Обмеження Нацбанку відкинули український криптобізнес на декілька років назад. Що буде далі? /Shutterstock
Категорія
Гроші
Дата

«Вільна крипта» доживає останні рік-півтора». Обмеження Нацбанку відкинули український криптобізнес на декілька років назад. Що буде далі?

3 хв читання

Shutterstock

Понад місяць через заборону криптовалютних операцій НБУ українські власники криптогаманців не можуть поповнювати їх чи виводити з них кошти на гривневі банківські картки. Криптоіндустрія намагається зберегти бізнес та очікує посилення регулювання. Як криптогалузь пристосовується до нових реалій?

Як створити продукт, який полюблять клієнти? Отримайте цінні поради від співвласника monobank™ – Олега Гороховського. Купуйте квиток на Форум підприємців, який відбудеться 27 червня.

З початку березня українські криптобіржі не проводять поповнення та вивід коштів через банківські картки у гривні. Це сталося після того, як НБУ рекомендував банкам не проводити high-risk транзакції, до яких належать операції, повʼязані з гральним бізнесом, а також криптовалютами.

Ця ситуація вкрай негативно вплинула на український крипторинок, каже генменеджер Binance в Україні Кирило Хомʼяков. Українським криптокористувачам доводиться шукати альтернативу для виведення коштів та поповнення гаманців.

Поки що найпоширенішим методом стали прямі перекази між фізособами або P2P, як це було на початку розвитку криптоіндустрії, а також розрахунки через платіжні сервіси в Європі. «Бачимо кратне збільшення користувачів платформи Binance P2P для фіатних транзакцій», – розповідає Хомʼяков. 

Криптобізнес очікує, що на цьому держава не зупиниться й регулювання для індустрії стане ще більш жорстким. Якщо «втеча» криптопотоків за межі України продовжиться, за рік обсяг українського ринку може зменшитися у пʼять разів, вважає засновник компанії Geo Pay та радник міністра цифрової трансформації Максим Демʼянюк. 

Як українські криптокомпанії рятують бізнес та чого вони чекають від держави?

Як і чому НБУ обмежив криптоплатежі

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

2 березня НБУ повідомив про посилення вимог до банків, фінкомпаній та платіжних систем у частині роботи з платежами. Вони стосувалися напрямів комплаєнсу та фінмоніторингу банків (відповідають за перевірку клієнтів з точки зору прозорості походження коштів, ділової репутації та контрагентів). 

31 січня регулятор надіслав банкам лист про ризики використання послуг інтернет-еквайрингу. У ньому з посиланням на інформацію правоохоронних органів Нацбанк розповів про існування схем грального бізнесу для приховування реальних оборотів. 

Ймовірно, йдеться про нещодавні розслідування СБУ та Бюро економічної безпеки (БЕБ) стосовно ухилення «ігорки» від сплати податків за допомогою так званого міскодингу. Криптовалюти, за даними слідства, могли бути одним з каналів приховування цих потоків.

Як Р2Р-перекази і Revolut замінили сервіси криптобірж

Через «бан» криптообмінних операцій з боку банківського сектору індустрія втратила понад 90% звичних інструментів для виведення гривні з криптогаманців, говорить кофаундер криптофінтех-стартапу Weld Money Олексій Бобок. Основним способом поповнення-зняття коштів були банківські картки.

До встановлення обмежень найбільші українські біржі обробляли платежі через сервіс SettlePay Wallet. Він не працював до кінця березня. Зараз функціонал знову доступний, але обробка транзакцій триває набагато довше. 

Тепер біржі рекомендують клієнтам користуватися P2P-сервісами (є у всіх основних гравців ринку) або функціоналом спеціалізованих платформ для операцій із персональними криптогаманцями, таких як ZEN та Advcash, каже керівник амбасадорського відділу криптобіржі Bybit Сергій Мариничев.

Як це працює? Користувачі певної платформи напряму домовляються між собою про обмін та в ручному режимі надсилають одне одному гривню і, відповідно, крипту. 

Це загальнодоступний та простий, але теж не надто швидкий метод. «Приміром, якщо вам треба вивести 100 000 гривень за одну транзакцію, це може зайняти щонайменше дві години, – говорить Бобок із Weld Money. До 2 березня аналогічна операція була миттєвою. 

P2P підходить фізособам, однак не задовольняє потреби бізнесу, наприклад криптообмінників.

Інша альтернатива – відкрити платіжну картку за кордоном. Це можна зробити, наприклад, у необанках Wise або Revolut. Ймовірно, цей спосіб стане масовим для криптокористувачів з України, очікує Бобок.

Також ринок досить активно використовує напівлегальні (на відміну від P2P та карток у Європі) методи: картки «дропів», «сірі» готівкові обмінники, поповнення через термінали із застосуванням міскодінгу. Комісія, наприклад за поповнення, у терміналах зросла після введення обмежень з 1% до 3,5%, розповідає засновник криптобіржі Kuna Михайло Чобанян.

Крипторинок готується до правил ЄС

Обороти Kuna, для якої гривня була основною валютою, вже зменшилися втричі, каже Чобанян. Через складнощі з регулюванням в Україні він намагається переорієнтувати бізнес на клієнтів з Європи та США. 

Учасники ринку шукають спільне рішення з регулятором, але конкретики поки немає, говорить Хомʼяков з Binance. Ймовірно, суттєвих змін не буде доки Верховна Рада не затвердить зміни до Податкового кодексу, які необхідні для запуску закону про віртуальні активи, вважає співзасновниця Weld Money Ірина Лоренс.

Коли це може відбутися?

На початку квітня Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила, що найближчим часом представить проєкт оновлення відповідного законодавства.

Новації розробляють відповідно до європейського регламенту MiCA. Його невдовзі має схвалити Європарламент. Після цього може бути ухвалений і український закон. 

«Регуляції будуть жорсткими: це світовий тренд через останні гучні банкрутства, – говорить Чобанян з Kuna. – Уряди намагаються взяти крипторинок під повний контроль, «вільна крипта» доживає останні рік-півтора». 

Повний процес впровадження криптозаконодавства триватиме не менше року, прогнозує Демʼянюк із Geo Pay. Чобанян очікує, що для запуску легального ринку крипти в Україні знадобиться не менше двох років.  

«За цей час Україна втратить свій потенціал стати криптодержавою №1, – вважає він. – Ринок почне працювати в чорну, а великі гравці мігрують у європейські юрисдикції».

Крипторинок поки що так і не знайшов у державних структурах свого «пушмейкера», додає Демʼянюк. Як щодо регулятора НКЦПФР? «Ми не побачили активної позиції комісії, щоб відшукати рішення проблеми», – нарікає Демʼянюк.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Передзамовлення нового номеру Forbes Ukraine. Купуйте зараз за 209 грн замість 279 грн

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні