Засновник Kuna Михайло Чобанян оголосив, що повертається на пост CEO і запускатиме продукти для бізнесу. Чому це тривожний дзвіночок для української криптоіндустрії
«Я повернувся в якості CEO», – заявив 18 квітня засновник криптобіржі Kuna Михайло Чобанян. У 2018 році він віддав керівництво проєктом Семену Каплоушенку, але в останні місяці бізнес не в кращій формі – не в останню чергу через дії українського банківського регулятора. Чобанян називає часи турбулентними і затіяв прискорену трансформацію.
Заснована у 2014-му біржа Kuna – першопроходець українського крипторинку. Навесні 2021 року Forbes оцінював стартап із близько $220 млн річного обороту у крипті у $50–100 млн. Метою було побудувати «місток» для переходу з криптоактивів у фіатні гроші, каже засновник. «Чобанян не прагнув стати глобальним гравцем, – казав Forbes Олександр Момот, засновник і CEO криптостартапу Remme. – Це обмежило його розвиток, але дозволило зробити зручний локальний продукт із підтримкою рідною мовою».
Проте з березня 2023-го ситуація змінилася, добовий оборот біржі, що заробляє на комісіях із транзакцій, впав зі звичних $1,5 млн до $400 000. Причина – заборона криптовалютних операцій Нацбанком. Через неї українці не можуть поповнювати криптогаманці чи виводити з них кошти на гривневі банківські картки.
Обмеження зачепили увесь крипторинок. Через «бан» криптообмінних операцій з боку банківського сектору індустрія втратила понад 90% звичних інструментів для виведення гривні з криптогаманців, повідомив Forbes кофаундер криптофінтех-стартапу Weld Money Олексій Бобок.
«Учасники ринку зараз активно шукають альтернативні рішення в ситуації, але узгодженої дорожньої карти поки немає», – розповідає генменеджер Binance в Україні Кирило Хомʼяков. Поки одна з найпоширеніших замін послугам криптобірж – P2P-сервіси або спеціалізовані платформи. Кількість користувачів платформи для фіатних транзакцій Binance P2P порівняно з лютим зросла на 47%, ілюструє тренд Хомʼяков.
Чому Чобанян поспішає взагалі відійти від роздрібних клієнтів і локального ринку?
Як і чому НБУ обмежив криптоплатежі
2 березня НБУ повідомив про посилення вимог до банків, фінкомпаній та платіжних систем у частині роботи з платежами. Вони стосувалися напрямів комплаєнсу й фінмоніторингу банків (відповідають за перевірку клієнтів з точки зору прозорості походження коштів, ділової репутації та контрагентів).
31 січня регулятор надіслав банкам лист про ризики використання послуг інтернет-еквайрингу. У ньому з посиланням на інформацію правоохоронних органів Нацбанк розповів про існування схем грального бізнесу для приховування реальних оборотів.
Ймовірно, йдеться про нещодавні розслідування СБУ та Бюро економічної безпеки (БЕБ) стосовно ухилення «ігорки» від сплати податків за допомогою так званого міскодингу. Криптовалюти, за даними слідства, могли бути одним із каналів приховування цих потоків.
Що хоче запропонувати Kuna бізнесу
Kuna не концентрувалася на продукті для роздрібних клієнтів останні два роки, запевняє засновник. Рішення для бізнесу, банків та урядів планували запустити влітку 2023 року, проте регулятор прискорив плани. «У B2C перспектив дуже мало у зв’язку з обмеженнями Нацбанку», – каже Чобанян.
Раніше за НБУ по бізнесу Kuna вдарила війна. Біржа заблокувала торгівлю рублевими парами на початку повномасштабного вторгнення, що коштувало 60% виторгу. Українська юрособа Kuna у 2022-му отримала 687 700 грн виторгу, свідчить відкрита фінансова звітність. Фаундер називає цифру нерепрезентативною.
Біржа має низку юросіб у Великій Британії, Канаді й Литві, яка здійснює лояльну до криптоактивів регуляцію. Проте тепер Чобанян планує змістити фокус з України на Європу та країни «великої двадцятки», за винятком Японії та США.
Аудиторія нового продукту Kuna – власники й топменеджери її корпоративних клієнтів. «Для цього сегменту багатих людей розвиватимемо криптобанкінг», – розповідає Чобанян. Назву нового проєкту він не розкриває. Суть – програмні рішення для операцій з криптовалютами, заточені під європейське законодавство. Прийняття MiCa – нормативної бази ЄС для регулювання криптовалют – на фінішній прямій. Європарламент може проголосувати його вже у квітні 2023 року, а основні положення почнуть діяти через 12-18 місяців після набуття чинності, пише профільне видання CoinDesk.
Рішення для банків – софт для роботи з цифровими валютами цетробанків (CBDC), що допомагатиме створювати гаманці, вести облік, генерувати звіти. «У нас є модулі для податкової, щоб податкова могла в автоматичному режимі збирати податки з транзакцій у стейблкоїнах чи CBDC», – наводить приклад Чобанян.
Бізнесу він планує пропонувати програмне забезпечення для обслуговування в криптобанках, державі – софт для національного криптогаманця. «Також ми можемо дати податковій службі інфраструктуру, яка дозволяє збирати податки автоматично з транзакцій», – каже фаундер Kuna.
Рішення українського Нацбанку підштовхнуло web3-компанії розширювати продукти, коментує Бобок із WeldMoney. Його стартап випустив власну криптокартку у вересні 2022-го. Із початку березня інтерес до розробки збільшився в рази, тож Бобок із кофаундерами готує нове карткове рішення для інфраструктурних гравців крипторинку. Крок Чобаняна цілком має сенс, запевняє Бобок, але це абсолютно інший бізнес. «Попереду у команди багато роботи», – додає він.
Потрібно працювати на випередження, каже Чобанян, пояснюючи, що великого ринку для його софту зараз немає. Він розраховує, що криптоєвро та CBDC у Європі з’являться за три роки. «Щоб у тебе був ринок у 2026 році, то треба починати не в 2025-му, а зараз», – впевнений він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
