4 листопада Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку допустила до обігу в Україні ще 12 цінних паперів іноземних емітентів. Серед них акції Nike, PepsiCo, Pfizer та PayPal. Загальний список інвестінструментів світового рівня, який можна купити на українських біржових майданчиках, розширився до 85 найменувань. Український фондовий ринок оживає?
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про школу програмування GoIT. Як вона будує мільярдну компанію на світчерах 👉 Дивіться за цим лінком
Ймовірніше – ні. Незважаючи на десятки варіантів, серед яких не лише акції, а й казначейські облігації США та біржові фонди, попит на іноземні активи в Україні залишається точковим.
У квітні–листопаді 2021 року кількість угод з іноземними акціями та облігаціями на біржі ПФТС збільшилася лише на 13 контрактів. Сума операцій за цей період – 74,4 млн грн, розповів Forbes член правління ПФТС Андрій Коломієць. З початку торгівлі іноземними паперами (травень 2019-го) на ПФТС за ними укладено лише 208 біржових угод на суму 0,5 млрд грн. З них половина суми припадає на угоди з казначейськими облігаціями США.
Для розуміння того, як це замало: за 10 місяців 2021 року загальний обсяг торгів біржі ПФТС – 174,2 млрд грн. 98,3% обсягів припадає на операції з ОВДП.
Топактив, який не «злітає»
Чому на українському ринку немає ажіотажу довкола статусних іноземних цінних паперів? Фінансисти називають кілька причин.
- По-перше, потенційні клієнти все ще слабо розуміються на інвестиційних інструментах та їхніх можливостях, каже начальник департаменту персональних банківських послуг Укрсиббанку Ігор Левченко.
- По-друге, українські інвестори традиційно надають перевагу більш консервативним інструментам: банківські депозити, ОВДП чи нерухомість.
- По-третє, асортимент інструментів, доступних на локальному ринку, як і раніше, обмежений. «Незважаючи на майже сотню емітентів, які отримали формальний допуск на звернення в Україні, фізично ми маємо не більше десятка таких інструментів», – пояснює керуючий локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко.
Через це іноземні ЦП в Україні залишаються низьколіквідними. «Їх складно купити в обсязі понад $10 000, а продати ще складніше», – додає Овчаренко.
Вторинного ринку таких паперів фактично немає через відсутність маркетмейкерів, зазначає керівник департаменту управління активами ІК Concorde Capital Артем Щербина. Приклад інструментів із відносно непоганою ліквідністю – папери українських компаній, таких як агрохолдинги МХП чи «Кернел», акції компаній яких торгуються в Лондоні та Варшаві. Нещодавно Dragon Capital завів їх на Українську біржу.
«На ці папери є попит, оскільки активи зрозумілі інвесторам і за ними легше знаходити аналітику», – розповідає керівник напряму торговельних операцій з акціями Dragon Capital Денис Мацуєв. – Але головна їхня перевага – наявність маркетмейкера в особі Dragon».
- Четвертий суттєвий мінус – усі іноземні цінні папери на українських майданчиках торгуються виключно в гривні. «Валютний mismatch робить фінансовий результат для інвестора непрогнозованим та слабокерованим», – зазначає керівник Private Banking ОТП Банку Вікторія Мисливая.
Інфографіка Леонід Лукашенко
Дороге задоволення
Тим, хто все ж таки зважився інвестувати в акції Tesla або Pfizer безпосередньо в Україні, потрібно враховувати, що загальні витрати можуть бути вищими, ніж у разі прямої купівлі закордонних акцій та облігацій через іноземного брокера, наприклад Interactive Brokers або Exante.
Причина? Додаткові витрати, які несуть посередники, щоб завести папери в Україну. Вони включають комісію іноземному брокеру за купівлю ЦП в іноземній валюті, витрати на перерахування грошей, переказ та зберігання паперів в українській депозитарній установі, платежі за реєстрацію активу в НКЦПФР і на біржі, перераховує Мацуєв із Dragon Capital. «Кінцевий споживач може переплачувати 3–6% до ціни активу», – каже він. Чим менша сума інвестицій, тим вищі витрати покупця, уточнює Мацуєв.
Окрема послуга, яку надають українські брокери, – реєстрація в Україні та постачання іноземних паперів під конкретного клієнта. «Ми завели єврооблігації на суму близько 300 млн грн для наших клієнтів – страхових компаній», – розповідає директор ІК «І-Інвест» Микола Семененко.
Великий лот ЦП від $100 000 коштуватиме клієнтові 2–2,5% від суми інвестиції, каже Семененко. У разі невеликих лотів у $5000–10 000 комісія може становити до 5–10%, додає він.
Клієнти та потенціал
Інвестори з середнім, за мірками України, чеком у $3000–10 000 купують невеликі пакети акцій Alphabet Inc., Amazon.com, Inc. Bank of Ameriса, The Coca-Cola Company, McDonalds Corporation, Johnson & Johnson, розповідає Левченко з Укрсиббанку. «Поряд з інвестиційним доходом такі ЦП приносять інвестору дивіденди, що іноді вигідніше відсотків за депозитними вкладами в українських банках», – пояснює фінансист.
Низькі ставки за депозитами та ОВДП, які через інфляцію можуть перетворитися на інструменти з негативною прибутковістю, залишають за ринком іноземних цінних паперів в Україні великий потенціал, вважає Левченко. Станом на 1 жовтня 2021 року фізособи тримали на банківських рахунках 688,4 млрд грн, а в ОВДП інвестували 22 млрд грн.
Саме роздрібні клієнти, які готові інвестувати 1000–5000 грн, мають стати головним драйвером ринку цінних паперів в Україні, але для цього необхідно забезпечити ліквідність, каже Мацуєв із Dragon Capital.
Друга велика категорія покупців – пенсійні фонди та страхові компанії з більшими сумами інвестицій, додає він. Навесні кілька українських НПФ вже вклалися в ЦП, допущені на місцеві біржі: Apple, Microsoft, Tesla та папери індексних фондів – Vanguard 500 Index Fund та Invesco QQQ Trust SM, повідомляла НКЦПФР.
Ще одне джерело попиту – інвестфонди, які формують кошик із різних ЦП і, у свою чергу, пропонують інвесторам вкластися в похідні інструменти. Наприклад, торік ICU створив інвестфонд для локальних інвесторів на основі ETF на акції Global Equity Index. Цього року в компанії з'явився фонд єврооблігацій, зібраний за тим самим принципом.
Для інвесторів із невеликими сумами локальний ринок зручніший, оскільки в такому варіанті не потрібно виводити гроші за кордон і витрачатися на дорогі SWIFT-платежі, вважає засновник і президент ІК «Універ» Тарас Козак.
Також на внутрішньому ринку немає обмежень у сумі покупки. Річний ліміт для фізосіб, встановлений НБУ, – €200 000. Ще одна перевага – торговці виступають податковими агентами з операцій із ЦП, тоді як у разі самостійного інвестування розрахунок та сплата податку лягає на плечі інвестора.
Розчарування та прогнози
Фінансисти покладали великі надії на акції глобальних гігантів, які могли пожвавити український фондовий ринок, але поки що вони частіше говорять про прогнози, що не виправдалися.
«Бюрократія заважає спростити, прискорити та здешевити прихід іноземних паперів на український ринок», – каже директор із розвитку бізнесу Української біржі Олексій Сухоруков. Його думка: цінні папери, які пройшли лістинг на визнаних НКЦПФР зарубіжних фондових біржах, мають бути допущені автоматично, без необхідності одержання індивідуального дозволу на кожний окремий папір. Півроку тому, розповідає Сухоруков, учасники ринку обговорювали з регулятором спрощення допуску паперів, що входять до індексів S&P500, NASDAQ100, але рішення так і не було ухвалено.
Інша пропозиція до регуляторів: НБУ має скасувати обмеження на розрахунки щодо біржових операцій виключно у гривні. «Без можливості купити іноземні папери за валюту великої активності не може бути, – вважає Сухоруков. – Валютні ризики та втрати на конвертації перешкоджатимуть розвитку ліквідності».
Стимулювати попит з боку фізосіб допоможе і спрощений доступ до торгових систем, наприклад через мобільні додатки інвесткомпаній і банків. Для цього в нормативних документах має з'явитися поняття індивідуальних інвестиційних чи пенсійних рахунків із податковими пільгами, вважає Овчаренко з ICU.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
