На валютному ринку України після півторамісячного затишшя знов неспокійно: вартість готівкового долара сягнула 42 грн/$. Причина – підвищений попит на валюту через її ситуативний дефіцит, підсилення панічних настроїв після оголошення мобілізації в Росії та купівля валюти аграріями. Коли ці фактори себе вичерпають?
6 жовтня. Онлайн-конференція Forbes «Без рожевих окулярів»
Що ви дізнаєтесь: Правила розвитку бізнесу в умовах абсолютної невизначеності; Як отримати в клієнти й співпрацювати з Міноборони – найбільшим замовником у країні; Як «воєнні» інновації можуть допомогти вашому бізнесу; 2023-й у цифрах від Мінфіну й НБУ.
Квитки на конференцію за посиланням
20 спікерів: Олексій Резніков, Сергій Марченко, Михайло Федоров, Олександр Конотопський, Алекс Ліссітса, Сергій Ніколайчук, Юлія Бадрітдінова, Тарас Чмут та інші.
Коли: 6 жовтня, з 10:00 до 16:00
Після різкого стрибка готівкового курсу на минулому тижні, коли подекуди вартість долара в обмінниках сягала 45 грн/$, валютний ринок повернувся до більш звичних рівнів. Станом на вечір 26 вересня роздрібний курс становить 42,5 грн/$.
Це хоч і суттєво нижче, ніж одразу після заяв російської влади про мобілізацію та погрози використання ядерної зброї, але водночас на дві гривні більше, ніж у липні – серпні. Тоді середньозважена вартість купівлі готівкової валюти становила близько 40 грн/$, свідчить статистика Національного банку.
Чому попри рекордні обсяги міжнародної допомоги у серпні – вересні вартість валюти продовжує зростати?
Все почалося з дефіциту валюти
Одна з головних причин, що стала штовхати роздрібний курс угору, – в касах банків стало менше валюти, ніж до повномасштабного вторгнення Росії: $0,5 млрд на кінець серпня проти понад $1 млрд, говорить фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків, посилаючись на статистику НБУ.
У липні залишки були вищими – $0,7 млрд. За даними окремих великих банків, обсяги готівкової валюти в банках впали суттєвіше, ніж у середьому по ринку – на 30–40% порівняно з липневим показником, додає Демків.
Дефіцит валюти хоч і був проблемою, яка б вирішилася за тиждень-два, однак сам по собі підсилив негативні девальваційні очікування, зазначає директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин.
Далі додались геополітичні ризики – мобілізація у Росії, поспішні референдуми на окупованих РФ територіях України й агресивна риторика російської влади щодо використання ядерної зброї – новини про це також підсилили тиск на курс, особливо в неофіційному сегменті ринку, додає Печерицин.
Аграрії скуповують долари
Окрім емоційної складової, на ринок тисне більш фундаментальний чинник – купівля валюти аграріями, розповів Forbes співробітник департаменту монетарної політики НБУ, що просив не згадувати його у статті. Цей фактор продовжує діяти, додав він.
Чому? В осінній період аграріям потрібно більше пального, пояснює гендиректор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон. Це імпорт, для якого потрібно купувати валюту в обсягах до $200 млн щомісяця.
Восени аграрії також розраховуються за насіння та засоби захисту рослин, надані постачальниками для посівної. Ще одна стаття імпортних витрат – добрива (втім цього року попит на добрива становить близько 30% від минулорічного).
Та головний фактор зростання попиту на валюту у вересні – зростання витрат на послуги транспортування, говорить Сластьон. Експорт аграрної продукції у вересні завдяки «зерновому коридору» суттєво зріс.
За місяць цим коридором може бути експортовано понад 3,5 млн т зернових, олійних і продуктів переробки, прогнозує він, а з урахуванням транспортування сухопутними шляхами – понад 6 млн т аграрної продукції. У липні та серпні обсяги експорту агропродукції, за даними Мінагропроду, становили 2,7 та 4,5 млн т відповідно.
Вартість логістики зараз рекордно висока, пояснює Сластьон. І значну частину витрат за кордоном зараз сплачують українські аграрії – до порту отримувача. Це ще один фактор зростання їхнього попиту на валюту.
Що буде з курсом гривні далі
Позитивний вплив аграріїв на валютний ринок підсилиться у найближчі два місяці, прогнозує Сластьон. По-перше, за рахунок зростаючої валютної виручки: в серпні експорт аграрної продукції приніс близько 57% всієї валютної виручки українського бізнесу, говорить експерт. За вересень виручка може сягнути $2,5 млрд, або близько 62% загального експорту товарів.
По-друге, до кінця жовтня – листопада аграрії закінчать закупівлі палива для збору врожаю та підготовки до наступного сезону.
Питання дефіциту готівкової валюти також найближчим часом буде вирішено, адже Нацбанк продовжує підкріплювати каси комерційних банків на спеціальних аукціонах, говорить Печерицин. На його думку, ринок збалансується і навіть можлива певна корекція в зворотному напрямі – укріплення гривні. Суттєва умова для цього – відсутність додаткових негативних геополітичних подій.
Валютний ринок дійсно дуже чутливий до ситуативних чинників і поганих новин, говорить співрозмовник з НБУ. Перш за все через надлишкову гривню в системі. «На війні без поганих новин не буває, тому періодично такі сплески на ринку будуть», – прогнозує він.
Фундаментальних причин для зростання вартості валюти зараз немає, говорить старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. Торгівельний дефіцит у перші тижні вересня значно зменшився, в країну заходять значні обсяги грантової допомоги та кредитів у валюті. До того ж третій місяць зростає ввезення готівкової валюти в країну, сягнувши у серпні $509 млн, додає експерт.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.