Нацбанк пом'якшив валютні обмеження, однак разом із тим заборонив банкам продавати валюту бізнес-клієнтам під міжнародні розрахунки, якщо в них залишаються валютні запаси. Цей крок має знизити попит на валюту та, відповідно, знизити тиск на золотовалютні резерви. Подібного ефекту НБУ чекав від додаткового збору на імпорт, який так і не було введено. Як банкіри перевірятимуть запаси валюти у клієнтів і чому можуть не впоратися
Починаючи з 6 вересня Нацбанк уперше від початку війни дозволив бізнесу сплачувати відсотки на користь іноземних кредиторів. Однак одночасно з послабленням обмеження на перетік капіталу за кордон регулятор ввів запобіжник. Купити валюту під розрахунки з нерезидентами українські компанії можуть лише за умови, якщо на їхніх рахунках немає інших валютних коштів.
Український бізнес накопичив на валютних рахунках у банках $8,7 млрд, свідчать оцінки НБУ станом на 2 вересня. За розрахунком регулятора, нове обмеження зменшить попит на купівлю валюти «про запас» та допоможе зберегти міжнародні резерви, які за лютий–липень скоротилися на $6,7 млрд, до $22,4 млрд, ідеться в повідомленні пресслужби НБУ.
Нацбанк намагається не тільки зберегти резерви, а й розділити валютні ризики з бізнесом, вважає експерт CASE Україна Євген Дубогриз. Попри прохання НБУ, уряд вирішив не запроваджувати обмежень на імпорт та відмовився від додаткового імпортного збору в 10%, нагадує він. Ідея останньої ініціативи також полягала в тому, щоб скоротити попит на валюту через зменшення рентабельності імпортного бізнесу.
Та чи спрацює новий хід Нацбанку?
Для чого НБУ обмежує валютну активність бізнесу
Упродовж війни попит бізнесу на валюту залишався стабільно високим, зростали і її запаси на корпоративних рахунках у банках. Частина цих коштів – непродана валютна виручка. За квітень–липень обсяг валютних коштів корпорацій виріс на $1,16 млрд, порахував Дубогриз. Ця сума не враховує валюту Держказначейства в банках.
Зростання валютних залишків попри значні обсяги імпорту (на оплату якого купується левова частка валюти) та скорочення обсягів гривневих коштів у системі найвірогідніше свідчать про бажання бізнесу запастися валютою заздалегідь, вважає Дубогриз.
Найбільші залишки валютних коштів бізнес-клієнтів, за даними оборотно-сальдових балансів на початок липня, мали наступні банки (в гривневому еквіваленті):
- ПриватБанк – 33 млрд грн;
- Укрексімбанк – 28,3 млрд грн;
- Укргазбанк – 23,8 млрд грн;
- Райффайзен Банк – 22,3 млрд грн;
- Укрсиббанк – 20,6 млрд грн;
- ОТП Банк – 15,4 млрд грн;
- ПУМБ – 14,3 млрд грн;
- Сітібанк – 13,8 млрд грн;
- Креді Агріколь Банк – 12,7 млрд грн;
- Альфа-Банк – 7 млрд грн.
Як банки шукатимуть валюту бізнесу
В Україні 67 працюючих банків. Зареєстрованих підприємств та приватних підприємців, за даними Держстату на початок 2022 року – майже 3 млн. Як банки контролюватимуть наявність у клієнтів валюти?
Нововведення НБУ стосуються залишків коштів клієнта в валюті на всіх валютних рахунках у всіх банках, і це обов’язкова норма для здійснення купівлі валюти, пояснила начальниця управління аналізу та підтримки зовнішньоекономічної діяльності клієнтів Райффайзен Банку Вікторія Солдатова. Банк буде здійснювати контроль на підставі листа клієнта, наданого в день купівлі валюти, розповіла вона.
У ПриватБанку перед купівлею валюти бізнес-клієнт також має надати через «Приват24 для бізнесу» як додаток до відповідного ЗЕД-договору лист про наявність залишків (у гривневому еквіваленті за курсом НБУ) на його рахунках у всіх банках, говориться в письмовому коментарі пресслужби банку. «Приват» купить валюту, якщо сума цих залишків буде меншою за еквівалент 400 000 грн за курсом НБУ.
У підприємців є сумніви щодо ефективності ідеї НБУ. «Практично кожен бізнес в Україні – це низка юридичних осіб», – каже Дмитро Льоушкін, власник мережі АЗС Prime, що імпортує пальне. На його думку, будь-який підприємець може знайти, на яку юридичну особу прийняти валюту, а з якої її купити. Особливого впливу на бізнес нововведення НБУ не матимуть, адже обійти нову перешкоду не складно, вважає підприємець.
«Обхід» заборони, наприклад, через купівлю валюти на користь різних юридичних осіб у складі бізнес-групи – ризики для банку. Нацбанк із високою ймовірністю виявить такі операції постфактум та застосує заходи впливу, попереджає Дубогриз. Тому банки не підуть на такий ризик і перекладатимуть відповідальність на клієнта, тож вимога листів із переліком валютних рахунків буде обовʼязковою.
Водночас ініціатива НБУ не зможе обмежити імпорт, визнає Дубогриз. Але принаймні нівелює надлишковий, некритичний попит бізнесу на валюту і послабить тиск на курс. Скорочення залишків валюти у корпорацій на роботу підприємств не вплине, вважає він. Проте валютні транзакції сповільняться, адже банки вимагатимуть від клієнтів додаткові докази, що валюта купується для поточних розрахунків, а не «про запас».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
