Серпень – місяць хороших економічних новин: рекордний обсяг фінансової допомоги та зростання агроекспорту. Інфографіка

Головний тренд серпня – отримання Україною рекордного з початку війни місячного обсягу міжнародної допомоги на $4,6 млрд. Найбільший внесок – ґрантові кошти від США на $3 млрд, надані через Світовий банк до Дня незалежності.

За очікуваннями уряду, у вересні обсяги допомоги також будуть суттєвими, зокрема, завдяки отриманню макрофінансової допомоги Євросоюзу на $5 млрд. Загалом у поточному році Україна розраховує отримати від партнерів близько $30 млрд допомоги, тобто ще приблизно $13 млрд до кінця року.

Про кошти на цей рік можна не турбуватися, вважає економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк, адже обіцяні обсяги допомоги від США, які стали найбільшим донором України під час війни, вже перевищують $10 млрд. І американський президент Джо Байден запросив у Конгресу додаткові $11,7 млрд для України, $4,5 млрд з яких мають надійти у вигляді прямої бюджетної допомоги до кінця року.

Плюс допомога – мінус інфляція

Збільшення обсягів міжнародної допомоги в серпні дозволило Національному банку дотриматись стелі фінансування бюджетного дефіциту через друк грошей у 30 млрд грн, безпечної з точки зору інфляції. Зростання споживчих цін у серпні, за даними Держстату, прискорилось до 23,8% у річному вимірі з 22,2% місяць тому, але це повільніше, ніж прогнози, що констатував Нацбанк.

Інфляція є значно м‘якшою, ніж могла би бути без допомоги партнерів, згодний Самойлюк. Якби єдиним джерелом коштів для уряду був друк грошей, як це було, наприклад, у Сербії в 1990-х, ми б цілком могли опинитися в ситуації гіперінфляції, каже експерт.

Головна інтрига – що буде наступного року. В уряді розраховують, що Україна отримає $35–40 млрд, з яких половину нададуть США, близько третини – ЄС, а решту – Міжнародний валютний фонд. Однак прем‘єр-міністр Денис Шмигаль скаржиться на пасивність МВФ. Уряд ще на початку серпня надав фонду офіційний запит щодо нової програми на $15–20 млрд, яку просить розпочати до кінця року.

З цим можуть бути проблеми. Війна в Україні не є перешкодою для нової програми з МВФ, проте фонду складно визначитися з її дизайном, пояснює голова департаменту макродосліджень ICU Віталій Ваврищук. Потрібний реалістичний макросценарій, а в умовах війни його прорахувати складно, говорить він. І є питання стійкості держборгу України – його співвідношення до ВВП може сягнути 100% уже 2023 року, і може виникнути потреба часткового списання боргів офіційних та приватних кредиторів.

Співпраця з МВФ потрібна Україні, адже фонд може покрити принаймні третину потреб України в допомозі наступного року, координувати допомогу інших донорів і покращити координацію політик Мінфіну та НБУ, резюмує Ваврищук.

Зерновий коридор працює

Ще один помітний тренд серпня – зростання аграрного експорту, який до липня збільшився у півтора раза. Українські аграрії відправили 4,5 млн т продукції, і це рекордний показник із початку року. Лідерами за серпень є кукурудза (1,8 млн т ,або 40,56% агроекспорту) та пшениця (899 627 т, або 19,27%). Через порти відправлено 2,9 млн т, залізницею – 959 000 т, автотранспортом – 625 000 т.

Головний фактор збільшення агроекспорту – відкриття портів, говорить віцепрезидент KSE з економічної освіти Олег Нів’євський, адже обсяги перевезень агропродукції залізницею та автотранспортом сталі. Простір для зростання є, вважає експерт. Якщо вирішиться питання черг на кордоні, обсяги цим шляхом збільшаться вдвічі, а це додатковий мільйон тонн експорту. Вивіз через порти також буде зростати, якщо РФ не заважатиме.

Україна може експортувати близько 4,5-5 млн т агропродукції на місяць, вважає Нів’євський. Минулого року піковий показник за місяць становив 6 млн т, а цього року аграрії навіть ще не вивезли минулорічні запаси продукції. Загалом цього року можна буде експортувати 30–35 млн т, або вдвічі менше, ніж минулого року, прогнозує експерт. 

Про позитивний вплив зростання експорту на платіжний баланс та валютний курс говорити зарано, вважає Нів’євський. Валюта надходить, але пройшов лише перший місяць нормальної роботи портів, нагадує він. Якщо «зерновий» коридор буде працювати стабільно, це додасть 4-5 відсоткових пунктів до ВВП та зростання експортної виручки на третину, прогнозує експерт. На його думку, позитивний ефект буде відчутним уже за показниками поточного, третього кварталу 2022 року, і тиск на курс зменшиться. Але головний фактор для платіжного балансу та курсу зараз – міжнародна допомога, підкреслює Нів’євський.

Telegram-канал Forbes, ультимативний гід у світі українського бізнесу. Приєднатись