Вадим Мельник очолював Бюро економічної безпеки (БЕБ) понад півтора року, але так і не міг запустити ефективну роботу нового держоргану. Як тепер зміниться бюро
Ще зранку 11 квітня директор Бюро економічної безпеки Вадим Мельник проводив робочі наради у звичному режимі, а вже ввечері Кабінет Міністрів звільнив його з посади.
Про те, що відставка не входила в плани посадовця, кажуть співрозмовник Forbes, дотичний до роботи БЕБ, а також заступник голови фінкомітету Верховної Ради Ярослав Железняк, який зазначив про це в Telegram.
Ситуація змінилася після розмови Мельника з представниками Офісу президента (ОП). Він спокійно сприйняв рекомендації ОП і без зайвих питань написав заяву на звільнення, каже співрозмовник Forbes в ОП на правах анонімності. «У Мельника не було звички сперечатися з рішеннями офісу», – каже на правах анонімності співрозмовник, який консультує ОП.
Мельник не відповів на прохання Forbes прокоментувати свою відставку. Тимчасовим виконуючим обовʼязки директора БЕБ став донедавна перший заступник голови Едуард Федоров (у минулому – начальник управління Служби безпеки України (СБУ) в Сумській області).
Відставка Мельника відбулася на фоні обговорення концепту перезавантаження БЕБ. Розмови про це почалися ще у жовтні минулого року, коли народні депутати з фінансового та правоохоронного комітетів визнали роботу бюро незадовільною і звинуватили Мельника у провалі реформи.
У грудні у Верховній Раді була створена тимчасова слідча комісія (ТСК), яка мала дослідити, серед іншого, ефективність роботи БЕБ.
Мельник, який очолював БЕБ з моменту створення у 2021 році, не був основною дійовою особою у бюро, розповідають три співрозмовники Forbes, знайомі з роботою БЕБ.
Чи зміниться щось після його відставки?
БЕБ під «опікою» Офісу президента
Майже одразу після призначення Мельника у БЕБ директор нового органу отримав «кадрову допомогу» від Офісу президента – неофіційного радника, яким став Андрій Гмирін, розповідають на правах анонімності два співрозмовники Forbes у Верховній Раді, а також у парламентській ТСК, який не є нардепом. Прізвище Гмиріна як тіньового керівника БЕБ назвав у Telegram і нардеп Железняк.
«Гмирін відповідав за кадрові призначення у БЕБ та поставив у бюро своїх людей», – стверджує один із челенів ТСК.
Знайти підтвердження цьому непросто. У Гмиріна не було офіційної посади ані у БЕБ, ані в ОП. На початку квітня, після публікації матеріалів розслідування САП та НАБУ щодо справи Одеського припортового заводу (ОПЗ), стало відомо про його дотичність до ще однієї держструктури – Фонду держмайна. На оприлюднених плівках у справі про виведення з ОПЗ 2 млрд грн Гмирін фігурує як наближена особа до ексголови ФДМ Дмитра Сенниченка та «керівник злочинної організації». 10 квітня НАБУ оголосило Гмиріна, Сенниченка та інших фігурантів у розшук.
Що відомо про Гмиріна? Інформації не так багато. У Facebook та авторських колонках у пресі він описує себе як доцента Державного податкового університету. За інформацією журналіста Юрія Бутусова, Гмирін працював у Державній фіскальній службі та Фонді держмайна у часи, коли ці держоргани очолював Ігор Білоус.
Forbes намагався звʼязатися з Гмиріним через його публічну сторінку у Facebook, однак на момент публікації не отримав відповіді, окрім автоматичного повідомлення від чат-боту.
Два співрозмовники Forbes в ОП підтвердили дотичність Гмиріна до офісу. Він став співпрацювати з ОП за рекомендацією заступника керівника Олега Татарова, але згодом налагодив відносини з першим помічником президента Сергієм Шефіром і головою ОП Андрієм Єрмаком.
Під час одного із засідань ТСК по БЕБ Мельник заперечував знайомство з Гмиріним, розповідає на правах анонімності один із членів комісії.
Головні проблеми БЕБ при Мельнику та нова команда
З тіньовим керівником чи без, але новостворений орган показував погані результати за всіма фронтами, кажуть співрозмовники Forbes серед нардепів, у правоохоронних органах та серед членів ТСК. Протягом 2022-го БЕБ направило до суду лише 15 справ, а до бюджету надійшло близько 33 млн грн.
БЕБ повністю провалило роботу створення аналітичного напряму, вважає голова Ради громадського контролю при бюро Тарас Котов. «Ми максимум бачили «аналітичні» довідки, як із податкової», – каже він.
Колишній очільник не зміг вирішити реальних завдань, що стояли перед БЕБ, пояснюють три співрозмовники в Офісі генерального прокурора, ТСК та ВР. «Він намагався діяти так само, як і у податковій міліції», – каже на правах анонімності співрозмовник у Офісі генпрокурора.
Яскравий приклад – після початку повномасштабного вторгнення БЕБ розслідувало крадіжки гуманітарки, хоча це прерогатива національної поліції, проводило обшуки у компанії Philip Morris через цигарки, які вона відправила на фронт, втручалося в процедури закупівель, хоча це робота АМКУ, перелічує Котов.
Вадим Мельник на одному із заходів ще до призначення у БЕБ Фото Getty Images
Зі своїм безпосереднім завданням, що виникло під час війни – виокремлення та притягнення до відповідальності підсанкційного російського бізнесу – БЕБ за Мельника не справилося, каже учасник ТСК на правах анонімності.
Поступове кадрове перезавантаження у керівництві БЕБ почалося ще восени 2022-го, коли з бюро звільнялися люди, які починали працювати з Гмиріним. Останній з цього переліку – топпосадовець, ексзаступник Мельника Олександр Кучеренко.
«Після цього, на диво, робота БЕБ стала більш продуктивною», – каже один зі зпіврозмовників у ТСК. Наприклад, БЕБ почало розслідування справи «чорного зерна», махінацій в ігорному бізнесі тощо.
Зараз до БЕБ заходить нова команда на чолі з нинішнім в.о. Федоровим. Це переважно люди із силового блоку, близькі до Олега Татарова, кажуть два співрозмовники серед членів ТСК. Один зі співрозмовників Forbes у ОП каже, що нове призначення не могло пройти без згоди голови ОП Андрія Ермака. «Принаймні формальна згода від нього має бути, до того ж позиції Татарова під час війни значно ослабли», – додає він.
Коли чекати перезавантаження БЕБ
Три співрозмовники у ВР, ОП та Офісі генерального прокурора не очікують, що новий очільник БЕБ Федоров зможе докорінно змінити роботу органу.
«Це буде перехідний етап, перезавантаження БЕБ почнеться після прийняття відповідного закону», – каже нардеп фінансового комітету Ольга Василевська-Смаглюк.
Законопроєкт №9080, у назві якого прямо йдеться про перезавантаження БЕБ, ще в березні був зареєстрований у ВР. Головна зміна стосується конкурсної процедури, яка буде подібною до тієї, за якою обирається очільник Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
Комісія, що відбиратиме нове керівництво БЕБ, має складатися з девʼяти членів: двох членів від Ради національної безпеки та оборони (РНБО), двох – від Кабміну й пʼятьох – від міжнародних організацій, які брали участь у проведенні реформ в Україні в економічній та антикорупційних сферах.
Прийняти документ у першому читанні нардепи розраховують у травні, а в цілому – червні–липні, каже Василевська-Смаглюк. «Звільнення Мельника показує, що БЕБ працює неефективно, й органу потрібно перезавантаження. До того ж ця умова є у меморандумі з МВФ, тому нардепам буде важко обґрунтувати, чому хтось з них може не підтримувати закон», – каже Василевська-Смаглюк.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
