Гральний бізнес загрузнув у податкових і санкційних скандалах. Для остаточної легалізації галузі терміново потрібні нові правила гри. Контраргументів і перешкод – безліч. Як виглядає ця заплутана ситуація
Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними інтерв’ю, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50%.
30 березня відбулася зустріч частини депутатів Податкового комітету ВР та представників восьми гемблінгових бізнесів. Це компанії, які 17 березня підписали відкритого листа до влади, каже один із присутніх депутатів.
Предмет розмови – майбутнє оподаткування галузі. Йшлося також про автоматизовану систему електронного адміністрування (система онлайн-моніторингу), розробкою якої займається КРАІЛ. Це спеціалізований софт, який вбудовується у сайт організатора азартних ігор і дозволяє відстежувати потік платежів. Це, своєю чергою, допомагає підрахувати GGR – різницю між сумою всіх ставок та виграшів клієнтів. І стягувати спеціальний податок із GGR.
На зустрічі гральний бізнес погодився протестувати систему на своїх ресурсах. «Але в них одна умова: проголосувати 2713-д», – каже народний депутат, що був присутній на зустрічі. Компанії погодилися також оплатити послуги підрядника, який розробив софт. Сума – $1,5 млн, каже топменеджер однієї з найбільших беттінгових компаній, що був присутній на зустрічі.
Запровадження системи онлайн-моніторингу відкриє шлях до того, щоб законопроєкт 2713-д знову розглянули в Податковому комітеті, а згодом винесли на голосування у Верховну Раду, вважає депутат. «Якщо не вистачить голосів, тоді його можна розщепити на шість напрямків і приймати маленькими змінами до податкового кодексу», – каже він.
Навіть це зараз буде непросто зробити. Дискусія щодо оподаткування галузі тягнеться вже понад три роки. Події останніх місяців: розслідування СБУ та БЕБ щодо можливого ухилення від оподаткування з боку грального бізнесу, санкції проти найбільшого гравця Parimatch та важливого для індустрії IBox Bank – не зрушили питання з місця.
«Жодної іншої, крім існуючої в Податковому кодексі, системи оподаткування не буде», – ультимативно заявив 22 березня голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у своєму телеграм-каналі. Представники легальних компаній намагаються переконати владу, що відсутність нового режиму оподаткування – шлях до тінізації ринку, і держава, навпаки, недоотримує мільярди гривень податків. У чому проблема?
Що не так із податками для «ігорки»
Легалізація гральної індустрії була однією з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. У 2020-му «ігорку» в Україні знов легалізували після одинадцятирічної заборони, але податкове законодавство під неї не змінили. «Неформальна домовленість із владою була така: ми купуємо одні з найдорожчих в Європі ліцензій, а Рада приймає спеціальний податковий режим», – каже керівник однієї з найбільших беттінгових компаній.
Під час написання статті Forbes поговорив із 15 співрозмовниками: трьома топменеджерами галузі, представниками регулятора, депутатами, урядовцями. Публічно коментувати проблематику топменеджмент гемблінгових компаній відмовляється, посилаючись на сенситивність теми.
Вирішити протиріччя мав законопроєкт 2713-д – «юридичний довгобуд», що був прийнятий у першому читанні ще в липні 2021-го і після цього завис у парламенті.
Гральний бізнес досі живе з податковим законодавством зразка 2012 року, коли легальними в Україні були лише лотереї. Ключова проблема – відсутність чіткого визначення понять для формування податкової бази, каже партнер Eterna Law Артем Кузьменко.
Насамперед йдеться про введення спеціальних термінів на кшталт GGR. Від цього залежить адекватне, з точки зору індустрії, визначення податкової бази. За поточними нормами гемблінг має сплачувати податок на прибуток 18%, а їхні клієнти – 19,5% з кожного виграшу.
Без окремого гемблінгового глосарія у законодавстві держава не розрізняє дохід та прибуток грального бізнесу, каже топменеджер однієї з гральних компаній. «Фактично ми маємо платити 18% із доходу за вирахуванням коштів, які вивів користувач, але це не GGR», – пояснює він.
У чинному законі сформульовано поняття GGR, але воно не відповідає тому, що вважається GGR у гемблінгу на практиці, додає він. «Людина поклала на депозит 1000 грн, програла, а не виграла 100 грн і вирішила вивести залишок – ми мусимо платити податок із 900 грн», – пояснює керівник іншої беттінгової компанії.
На думку цих співрозмовників, відсутність чіткого формулювання понять та процесів підрахунку податків штовхає галузь у сіру зону. Таке «всебічне» оподаткування створює надмірне навантаження на бізнес і ставить його в нерівні умови з нелегальними гравцями, які не купують ліцензії й взагалі не платять податки, вважають гравці ринку.
Нині в Україні діє принцип «висока плата за ліцензію – високі ставки податку», – каже юристка юрфірми Juscutum Катерина Катрага. Протягом 2021–2022 років ліцензійні платежі поповнили держбюджет на 2,56 млрд грн, свідчить статистика КРАІЛ. «Україні необхідно знайти баланс і зробити або «високу плату за ліцензію – низькі податки», або «низьку плату за ліцензію – високі податки», – каже Катрага. – Інакше гральний бізнес буде взагалі уникати отримання ліцензій і, відповідно, не платити необхідні податки».
У законопроєкті 2713-д уже є основні поняття на кшталт «онлайн-казино», встановлено мінімальну суму для стягнення податку на виграш і запроваджується єдиний для усього гемблінгу 10%-й податок з GGR. На зустріч із депутатами 30 березня представники індустрії принесли розрахунки (є в розпорядженні редакції), що після прийняття законопроєкту 2713-д галузь у перший же рік заплатить 7,8 млрд грн, які мають потенціал збільшитись у 2,5 раза.
Аргумент Гетманцева – гральній галузі не потрібні податкові пільги. «Ми бачили, як минулого року цьому бізнесу дозволили перейти на систему оподаткування 2% з обороту, але вони не заплатили навіть цього (на цю систему перейшли вісім компаній. – Ред.)», – каже у коментарі Forbes Гетманцев. На його думку, гравці, які стали фігурантами розслідування БЕБ і СБУ, повинні доплатити податки за останні роки. «Це шалені гроші», – каже Гетманцев.
Донарахування має зробити податкова. Гетманцев зазначив, що податківці аналізуватимуть рух банківськими рахунками, але зробити це складно або й взагалі неможливо, визнає на правах анонімності один із топпосадовців у Нацбанку. Інше питання, яке поки що залишається без відповіді, – кому виставляти рахунки після того, як найбільший гравець ринку Parimatch припинив діяльність через санкції РНБО.
Ще один аргумент проти – політична токсичність теми. «Після останніх скандалів пояснити суспільству, чому ми створюємо для грального бізнесу особливі податкові умови, практично неможливо», – каже на правах анонімності один із нардепів, що входить до складу Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з грального бізнесу. «Зараз повне небажання залу піднімати цю тему», – підтверджує депутат із керівництва «Слуги народу».

Ціна питання
Заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник заявив, що регулятор оцінює щомісячний обсяг гральної індустрії у 12-15 млрд грн. Топменеджер великої беттінгової компанії каже, що коли немає великих спортивних подій, обсяги становлять близько 7 млрд грн. Звичайний обсяг операцій азартного бізнесу, що проходить через банківську систему, – 7-9 млрд грн на місяць, говорив Forbes співрозмовник із топменеджменту одного з банків.
КРАІЛ видала 57 ліцензій на гральний бізнес (чотири з них анульовано в 2022 році). Станом на лютий 2023 року офіційно займатися беттінговою діяльністю могли Parimatch, Vbet, Favbet. У березні 2023-го РНБО запровадила санкції проти Parimatch.
У лютому 2023-го букмекери заплатили 312 млн грн податків, що майже половина від того, скільки податків сплатила індустрія за весь 2022 рік – 730 млн грн податків.
Що гальмує 2713-д
Чому впродовж трьох років не змінили законодавство, коли у «залу було бажання»? Одностайної відповіді немає, Forbes почув від учасників грального ринку і політиків декілька версій.
Перша – лотерейне лобі. Зміна податкових правил може вивести з тіні гравців, що досі працюють як лотерейні франшизи. «Для них ситуація невизначеності вигідна», – каже на правах анонімності юрист беттінгової компанії.
Друга (і з нею погоджуються більшість співрозмовників) – ринок не такий вже й одностайний. Офіційно новий податковий закон підтримували всі великі гравці, але є й меншість, що воліла би продовжити напівлегальний статус індустрії. «Є незацікавлені оператори», – погоджується очільник КРАІЛ Іван Рудий.
Два співрозмовники Forbes із держсектору й один із конкурентів вказали на найбільшого беттінгового оператора Parimatch. «Їм набагато вигідніше платити потрійну ліцензію, ніж сплачувати податки», – говорить на правах анонімності посадовець регуляторного органу. Parimatch не бажав, аби до України зайшли іноземні конкуренти, що чекали оновлення податкового законодавства, додає ще один співрозмовник.
Parimatch звинувачення в гальмуванні прийняття 2713-д заперечує. «Ми й так є лідером ринку. Нам зараз важлива капіталізація, – казав Forbes операційний директор компанії Сергій Молчанов (розмова відбулася 7 березня, до санкцій РНБО, які припинили роботу компанію в Україні. – Ред.). – Тобто ми перші зацікавлені в тому, щоб все було білим і легальним».
Третя версія – втрачено політичний момент. Легалізації у 2020-му сприяла позиція Офісу президента, Зеленський обіцяв виборцям легалізацію, каже співрозмовник Forbes, який був залучений до написання законопроєктів для легалізації ринку. «Зараз ОП займається іншими речами, і їм це не цікаво», – додає він.
Усі в цифру
Тему оновлення податкових правил для грального бізнесу рано вважати закритою. В Офісі президента наразі не воліють говорити про податкові пільги. «Наше завдання не в тому, щоб створити пільгові умови для «ігорки», а щоб ця індустрія сплачувала податки одразу «на вході», – каже заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Він не уточнив, чи перетинається цей задум з ідеєю міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
З літа 2022 року питання «ігорки» перейшло до його міністерства. Першу запропоновану альтернативу – законопроєкт із 2% від депозитів гравців – не підтримали народні депутати. «То була робоча ідея», – говорить про невдачу один із чиновників Мінцифри, що попросив не згадувати його імені в цій статті.
«Ми тільки недавно приєднались до цього потягу, що палає», – казав Федоров у ефірі ютуб-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним». У березні 2023-го міністр озвучив концепцію нової реформи грального бізнесу: ліквідація КРАІЛ, автоматизоване списання податків, закриття сайтів нелегальних компаній, автоматичні перевірки ліцензіатів тощо. Деталей поки що немає.
Зараз законопроєкт дискутується в уряді й з депутатами, каже Федоров. «Скоро маємо сформувати групу, яка напрацює новий текст», – каже чиновник Мінцифри, знайомий із ходом роботи.
Про необхідність нової спроби змінити систему каже і співрозмовник, дотичний до Офісу президента. «Питання ставок – ще дискутується, але нам треба зробити так, щоб «ігорка» платила», – каже він. Незабаром у ВР зʼявляться альтернативні варіанти оподаткування гемблінгу, кажуть на правах анонімності незалежно один від одного високопосадовці з ОП й Мінцифри.
«Ідея Федорова непогана, і наші розрахунки показують, що держава отримує майже стільки ж податкових надходжень, як і в разі прийняття 2713-д, – коментує керівник беттінгової компанії. – Але ми занепокоєні часом, необхідним на впровадження. Це у найкращому випадку місяці, а мій прогноз – якщо нічого не міняти, через пів року в Україні не залишиться легальних гравців».


Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.