Гральний бізнес загрузнув у податкових і санкційних скандалах. Для остаточної легалізації галузі терміново потрібні нові правила гри. Контраргументів і перешкод – безліч. Як виглядає ця заплутана ситуація
30 березня відбулася зустріч частини депутатів Податкового комітету ВР та представників восьми гемблінгових бізнесів. Це компанії, які 17 березня підписали відкритого листа до влади, каже один із присутніх депутатів.
Предмет розмови – майбутнє оподаткування галузі. Йшлося також про автоматизовану систему електронного адміністрування (система онлайн-моніторингу), розробкою якої займається КРАІЛ. Це спеціалізований софт, який вбудовується у сайт організатора азартних ігор і дозволяє відстежувати потік платежів. Це, своєю чергою, допомагає підрахувати GGR – різницю між сумою всіх ставок та виграшів клієнтів. І стягувати спеціальний податок із GGR.
На зустрічі гральний бізнес погодився протестувати систему на своїх ресурсах. «Але в них одна умова: проголосувати 2713-д», – каже народний депутат, що був присутній на зустрічі. Компанії погодилися також оплатити послуги підрядника, який розробив софт. Сума – $1,5 млн, каже топменеджер однієї з найбільших беттінгових компаній, що був присутній на зустрічі.
Запровадження системи онлайн-моніторингу відкриє шлях до того, щоб законопроєкт 2713-д знову розглянули в Податковому комітеті, а згодом винесли на голосування у Верховну Раду, вважає депутат. «Якщо не вистачить голосів, тоді його можна розщепити на шість напрямків і приймати маленькими змінами до податкового кодексу», – каже він.
Навіть це зараз буде непросто зробити. Дискусія щодо оподаткування галузі тягнеться вже понад три роки. Події останніх місяців: розслідування СБУ та БЕБ щодо можливого ухилення від оподаткування з боку грального бізнесу, санкції проти найбільшого гравця Parimatch та важливого для індустрії IBox Bank – не зрушили питання з місця.
«Жодної іншої, крім існуючої в Податковому кодексі, системи оподаткування не буде», – ультимативно заявив 22 березня голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у своєму телеграм-каналі. Представники легальних компаній намагаються переконати владу, що відсутність нового режиму оподаткування – шлях до тінізації ринку, і держава, навпаки, недоотримує мільярди гривень податків. У чому проблема?
Що не так із податками для «ігорки»
Легалізація гральної індустрії була однією з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. У 2020-му «ігорку» в Україні знов легалізували після одинадцятирічної заборони, але податкове законодавство під неї не змінили. «Неформальна домовленість із владою була така: ми купуємо одні з найдорожчих в Європі ліцензій, а Рада приймає спеціальний податковий режим», – каже керівник однієї з найбільших беттінгових компаній.
Під час написання статті Forbes поговорив із 15 співрозмовниками: трьома топменеджерами галузі, представниками регулятора, депутатами, урядовцями. Публічно коментувати проблематику топменеджмент гемблінгових компаній відмовляється, посилаючись на сенситивність теми.
Вирішити протиріччя мав законопроєкт 2713-д – «юридичний довгобуд», що був прийнятий у першому читанні ще в липні 2021-го і після цього завис у парламенті.
Гральний бізнес досі живе з податковим законодавством зразка 2012 року, коли легальними в Україні були лише лотереї. Ключова проблема – відсутність чіткого визначення понять для формування податкової бази, каже партнер Eterna Law Артем Кузьменко.
Насамперед йдеться про введення спеціальних термінів на кшталт GGR. Від цього залежить адекватне, з точки зору індустрії, визначення податкової бази. За поточними нормами гемблінг має сплачувати податок на прибуток 18%, а їхні клієнти – 19,5% з кожного виграшу.
Без окремого гемблінгового глосарія у законодавстві держава не розрізняє дохід та прибуток грального бізнесу, каже топменеджер однієї з гральних компаній. «Фактично ми маємо платити 18% із доходу за вирахуванням коштів, які вивів користувач, але це не GGR», – пояснює він.
У чинному законі сформульовано поняття GGR, але воно не відповідає тому, що вважається GGR у гемблінгу на практиці, додає він. «Людина поклала на депозит 1000 грн, програла, а не виграла 100 грн і вирішила вивести залишок – ми мусимо платити податок із 900 грн», – пояснює керівник іншої беттінгової компанії.
На думку цих співрозмовників, відсутність чіткого формулювання понять та процесів підрахунку податків штовхає галузь у сіру зону. Таке «всебічне» оподаткування створює надмірне навантаження на бізнес і ставить його в нерівні умови з нелегальними гравцями, які не купують ліцензії й взагалі не платять податки, вважають гравці ринку.
Нині в Україні діє принцип «висока плата за ліцензію – високі ставки податку», – каже юристка юрфірми Juscutum Катерина Катрага. Протягом 2021–2022 років ліцензійні платежі поповнили держбюджет на 2,56 млрд грн, свідчить статистика КРАІЛ. «Україні необхідно знайти баланс і зробити або «високу плату за ліцензію – низькі податки», або «низьку плату за ліцензію – високі податки», – каже Катрага. – Інакше гральний бізнес буде взагалі уникати отримання ліцензій і, відповідно, не платити необхідні податки».
У законопроєкті 2713-д уже є основні поняття на кшталт «онлайн-казино», встановлено мінімальну суму для стягнення податку на виграш і запроваджується єдиний для усього гемблінгу 10%-й податок з GGR. На зустріч із депутатами 30 березня представники індустрії принесли розрахунки (є в розпорядженні редакції), що після прийняття законопроєкту 2713-д галузь у перший же рік заплатить 7,8 млрд грн, які мають потенціал збільшитись у 2,5 раза.
Аргумент Гетманцева – гральній галузі не потрібні податкові пільги. «Ми бачили, як минулого року цьому бізнесу дозволили перейти на систему оподаткування 2% з обороту, але вони не заплатили навіть цього (на цю систему перейшли вісім компаній. – Ред.)», – каже у коментарі Forbes Гетманцев. На його думку, гравці, які стали фігурантами розслідування БЕБ і СБУ, повинні доплатити податки за останні роки. «Це шалені гроші», – каже Гетманцев.
Донарахування має зробити податкова. Гетманцев зазначив, що податківці аналізуватимуть рух банківськими рахунками, але зробити це складно або й взагалі неможливо, визнає на правах анонімності один із топпосадовців у Нацбанку. Інше питання, яке поки що залишається без відповіді, – кому виставляти рахунки після того, як найбільший гравець ринку Parimatch припинив діяльність через санкції РНБО.
Ще один аргумент проти – політична токсичність теми. «Після останніх скандалів пояснити суспільству, чому ми створюємо для грального бізнесу особливі податкові умови, практично неможливо», – каже на правах анонімності один із нардепів, що входить до складу Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з грального бізнесу. «Зараз повне небажання залу піднімати цю тему», – підтверджує депутат із керівництва «Слуги народу».
Ціна питання
Заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник заявив, що регулятор оцінює щомісячний обсяг гральної індустрії у 12-15 млрд грн. Топменеджер великої беттінгової компанії каже, що коли немає великих спортивних подій, обсяги становлять близько 7 млрд грн. Звичайний обсяг операцій азартного бізнесу, що проходить через банківську систему, – 7-9 млрд грн на місяць, говорив Forbes співрозмовник із топменеджменту одного з банків.
КРАІЛ видала 57 ліцензій на гральний бізнес (чотири з них анульовано в 2022 році). Станом на лютий 2023 року офіційно займатися беттінговою діяльністю могли Parimatch, Vbet, Favbet. У березні 2023-го РНБО запровадила санкції проти Parimatch.
У лютому 2023-го букмекери заплатили 312 млн грн податків, що майже половина від того, скільки податків сплатила індустрія за весь 2022 рік – 730 млн грн податків.
Що гальмує 2713-д
Чому впродовж трьох років не змінили законодавство, коли у «залу було бажання»? Одностайної відповіді немає, Forbes почув від учасників грального ринку і політиків декілька версій.
Перша – лотерейне лобі. Зміна податкових правил може вивести з тіні гравців, що досі працюють як лотерейні франшизи. «Для них ситуація невизначеності вигідна», – каже на правах анонімності юрист беттінгової компанії.
Друга (і з нею погоджуються більшість співрозмовників) – ринок не такий вже й одностайний. Офіційно новий податковий закон підтримували всі великі гравці, але є й меншість, що воліла би продовжити напівлегальний статус індустрії. «Є незацікавлені оператори», – погоджується очільник КРАІЛ Іван Рудий.
Два співрозмовники Forbes із держсектору й один із конкурентів вказали на найбільшого беттінгового оператора Parimatch. «Їм набагато вигідніше платити потрійну ліцензію, ніж сплачувати податки», – говорить на правах анонімності посадовець регуляторного органу. Parimatch не бажав, аби до України зайшли іноземні конкуренти, що чекали оновлення податкового законодавства, додає ще один співрозмовник.
Parimatch звинувачення в гальмуванні прийняття 2713-д заперечує. «Ми й так є лідером ринку. Нам зараз важлива капіталізація, – казав Forbes операційний директор компанії Сергій Молчанов (розмова відбулася 7 березня, до санкцій РНБО, які припинили роботу компанію в Україні. – Ред.). – Тобто ми перші зацікавлені в тому, щоб все було білим і легальним».
Третя версія – втрачено політичний момент. Легалізації у 2020-му сприяла позиція Офісу президента, Зеленський обіцяв виборцям легалізацію, каже співрозмовник Forbes, який був залучений до написання законопроєктів для легалізації ринку. «Зараз ОП займається іншими речами, і їм це не цікаво», – додає він.
Усі в цифру
Тему оновлення податкових правил для грального бізнесу рано вважати закритою. В Офісі президента наразі не воліють говорити про податкові пільги. «Наше завдання не в тому, щоб створити пільгові умови для «ігорки», а щоб ця індустрія сплачувала податки одразу «на вході», – каже заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Він не уточнив, чи перетинається цей задум з ідеєю міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
З літа 2022 року питання «ігорки» перейшло до його міністерства. Першу запропоновану альтернативу – законопроєкт із 2% від депозитів гравців – не підтримали народні депутати. «То була робоча ідея», – говорить про невдачу один із чиновників Мінцифри, що попросив не згадувати його імені в цій статті.
«Ми тільки недавно приєднались до цього потягу, що палає», – казав Федоров у ефірі ютуб-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним». У березні 2023-го міністр озвучив концепцію нової реформи грального бізнесу: ліквідація КРАІЛ, автоматизоване списання податків, закриття сайтів нелегальних компаній, автоматичні перевірки ліцензіатів тощо. Деталей поки що немає.
Зараз законопроєкт дискутується в уряді й з депутатами, каже Федоров. «Скоро маємо сформувати групу, яка напрацює новий текст», – каже чиновник Мінцифри, знайомий із ходом роботи.
Про необхідність нової спроби змінити систему каже і співрозмовник, дотичний до Офісу президента. «Питання ставок – ще дискутується, але нам треба зробити так, щоб «ігорка» платила», – каже він. Незабаром у ВР зʼявляться альтернативні варіанти оподаткування гемблінгу, кажуть на правах анонімності незалежно один від одного високопосадовці з ОП й Мінцифри.
«Ідея Федорова непогана, і наші розрахунки показують, що держава отримує майже стільки ж податкових надходжень, як і в разі прийняття 2713-д, – коментує керівник беттінгової компанії. – Але ми занепокоєні часом, необхідним на впровадження. Це у найкращому випадку місяці, а мій прогноз – якщо нічого не міняти, через пів року в Україні не залишиться легальних гравців».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
