21 червня у Лондоні розпочнеться Ukraine Recovery Conference – великий захід, присвячений відбудові України під час та після війни з РФ. Що українська сторона може запропонувати потенційним інвесторам і на що вона може розраховувати натомість.
Багатомільярдна програма з розбудови енергетики до 2050 року, про яку Forbes писав наприкінці минулого тижня, є лише частиною з того, що українська делегація презентує на великій конференції відновлення України у Лондоні.
Протягом 21-22 червня українські посадовці представлять цілу низку проєктів: від концептуального бачення трансформації економіки на сотні мільярдів доларів до «Prozorro для відбудови». На полях конференції відбудеться і «фінансовий Рамштайн». У Лондон також приїхали представники українського бізнесу.
Акценти на довгострокових планах, що вимагають інвестицій чи не у трильйон доларів, викликають асоціації з аджендою, яку Україна представляла у Лугано рік тому. Тоді уряд показав свою версію «плану Маршалла» – десятирічну програму відбудови України на $750 млрд, що швидше налякало потенційних донорів.
Цьогорічна конференція має помітні відмінності, за рахунок яких українська делегація має усі шанси повернутися до Києва не з пустими руками.
Про що йдеться? Та з чим Україна приїхала до столиці одного з ключових союзників?
Як Україна готувалася до конференції у Лондоні та хто туди поїхав
За рік, що пройшов після конференції у Лугано, назва цього міста у контексті української відбудови стала швидше «мемом», ніж синонімом успішного фандрейзингу. «Тоді у нас був величезний план, який ніхто не міг прочитати, та не було розуміння, яку економічну політику ми хочемо проводити», – констатує один із посадовців, який попросив не згадувати його імені у цій статті.
У Швейцарії Україна дійсно презентувала всеосяжний план на $750 млрд до 2032 року. Він базувався на 15 основних «національних програмах», розроблених Нацрадою відновлення протягом весни 2022-го. Цей орган складався з 24 робочих груп, у його роботі брали участь понад дві тисячі експертів із громадського сектору, парламенту, уряду та Офісу президента (ОП).
Такий підхід не вразив донорів: українська делегація повернулася додому зі словами підтримки, але без грошей. Після цього заходи, присвячені Україні, відбувалися у Берліні, Парижі та Римі, однак саме лондонська конференція мала стати кульмінацією у пошуках України порозуміння з потенційними донорами.
Підготовка до Лондона проходила у значно вужчому колі. Процес координував заступник голови (ОП) з питань економічної політики Ростислав Шурма, були залучені Офіс реформ Кабміну та окремі міністерства, каже на правах анонімності співрозмовник із команди президента, знайомий з процесом підготовки. Складати напрацювання разом допомагала Київська школа економіки, уточнює один з учасників консультацій з боку уряду.
Девʼять депутатів з економічного, фінансового, бюджетного та антикорупційного комітету, з якими спілкувався Forbes, зазначили, що не були залучені до підготовки проєкту. Лише два з них частково бачили програму, яку українська делегація презентуватиме 21-22 червня. «Це була таємниця за сімома замками», – каже один із нардепів.
Згідно з розкладом конференції, який є у розпорядженні Forbes, свої проєкти під час конференції URC 2023 мають представити:
- Заступник голови ОП Шурма.
- Міністерка економіки Юлія Свириденко та її заступник Олександр Грибан.
- Міністр розвитку громад та інфраструктури Олександр Кубраков і його заступниця Олександра Азархіна.
- Очільник Мінцифри Михайло Федоров.
- Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.
- Міністр енергетики Герман Галущенко.
- Міністр фінансів Сергій Марченко, який братиме участь у засіданні платформи донорів «фінансовий Рамштайн».
Засідання уряду. Юлія Свириденко та Денис Шмигаль Фото Пресслужба КМУ
Зміни у розклад конференції вносилися навіть за день до її початку, каже нардеп з економічного комітету, який попросив не згадувати його прізвища у цій статті. «Поки фінальна програма не зрозуміла», – казав він під час розмови ввечері 19 червня. Наприклад, у розкладі, який є у розпорядженні Forbes, немає виступу премʼєр-міністра Дениса Шмигаля. Проте, у пресслужбі премʼєра підтвердили, що він буде присутній на заході.
«Списки тих, хто поїде, погоджували в ОП, тому будуть присутні лише обрані», – каже нардепка з партії «Слуга народу», якій відмовили в участі. Вона попросила не згадувати її прізвище у цій статті.
Що у Лондон привезли Шурма, Свириденко та Кубраков
Лондонську адженду України можна розділити на три окремих напрями.
Перший – довгострокова трансформація економіки
Йдеться не лише про енергетику, програму перетворення якої до 2050-го вартістю у $400 млрд презентуватиме Шурма. Про бажання показати у Лондоні амбіції України писала у колонці на ЄП і очільниця Мінекономіки Свириденко.
«Через десять наступних років ми бачимо Україну державою, яка задає світові тренди – від продовольчої безпеки до відновлюваної енергетики та новітніх технологій», – зазначила вона. Йдеться про мету досягти ВВП у трильйон доларів, інша ціль – понад 100 ГВт нових потужностей зеленої генерації та виробництво понад 40 млн тонн «зеленої» сталі, додала Свириденко.
Ідею створення подібної візії підтримав і президент Володимир Зеленський, уточнює на правах анонімності член української делегації з боку уряду.
Одна з робочих презентацій відповідної програми, що є у розпорядженні Forbes, передбачає інвестиції у пʼять пріоритетних секторів до 2032-го у $430 млрд. Це створеня агро-хабу ($123–128 млрд), зелена металургія та зелена енергетика ($51-61 млрд та $148 млрд відповідно), інвестиції в обороноздатність ($65 млрд), а також газ і газотранспортна система ($41 млрд).
Другий – фінансування поточних потреб
Сюди входять кілька паралельних треків:
По-перше, Мінрегіонрозвитку Кубракова планує презентувати цифрову систему управління відновленням DREAM. Це інтерактивна база, яка дозволить моніторити проєкти відбудови та джерела їхнього фінансування. «Це своєрідний «Prozorro для відбудови». Має сподобатися партнерам», – каже бізнес-омбудсмен Роман Ващук.
Проєкт охопить обʼєкти, які потрібно відбудовувати в цьому та наступному роках, уточнює один із посадовців міністерства, який попросив не згадувати свого імені у цій статті.
Олександр Кубраков
По-друге, «фінансовий Рамштайн». Його задача – акумулювати кошти донорів (переважно йдеться про країни G7) для фінансування найближчих потреб держбюджету України. Після отримання програми МВФ на чотири роки і $15,6 млрд Україна рохраховує залучити від інших партнерів всього близько $115 млрд за цей період.
По-третє, міністерка соцполітики Жолнович презентуватиме соціальні проєкти, які вже почали реалізуватися, або плануються у цьому році, йдеться у письмовому коментарі пресслужби міністерства. Серед них: 20 «центрів життєстійкості», протезний хаб (інвестиції в освіту для фахівців із протезування та виробництво комплектуючих), а також 2000 будинків для прийомних сімей (середня вартість одного будинку $300 0000).
Третій – бізнес
Одна з задач, яку ставили перед собою організатори лондонської конференції – запросити до участі представників топ-500 найбільших світових компаній, які могли б засвідчити, що розглядатимуть Україну як місце для інвестицій.
План не вдалося реалізувати повною мірою. Але бізнес-складова все ж буде. Наприклад, серед спікерів панелі, присвяченій ролі приватного сектору в економічних реформах, зазначений засновник Dragon Capital Томаш Фіала. Шукати інвесторів для будівництва сучасного конгрес-холу, де проходитимуть виставки українських технологій та інновацій, збирається партнер і фінансовий директор UNIT.Сity Кирило Бондар.
Вже поза рамками основної частини конференції відбудеться Ukraine Recovery Business Day, на якому очікується близько 300 представників бізнесу (70% – українські компанії, решта – британські), зазначає директор Центру економічного відновлення та радник премʼєр-міністра Кирило Криволап.
Що можна отримати від Лондона
Заручитися фінансуванням поточних проєктів планує команда Міністерства інфраструктури. Зокрема є сподівання на створення кількох мультидонорських фондів. Один з них – на $300 млн під егідою ООН, розповідає один із посадовців міністерства. Схожий інструмент вже працює на базі Світового банку: у нього вже інвестовано близько $400 млн від Японії, які можна використати, наприклад, на компенсації громадянам за зруйноване житло, уточнює співрозмовник.
Озвучено і одне з джерел покриття середньострокових потреб держбюджету, пошуком яких займається платформа «фінансового Рамштайну». Єврокомісія (ЄК) пропонує зарезервувати для України в бюджеті ЄС €50 млрд на наступні чотири роки, заявила 20 червня президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн.
Саме наявність такої платформи суттєво відрізняє нинішню конференцію від Лугано. «Тоді нам дуже не вистачало координації», – зазначає на правах анонімності один з учасників обох заходів з боку українського уряду.
Урсула фон дер Ляєн та Володимир Зеленський Фото Getty Images
Навіщо уряд знову планує показати партнерам черговий проєкт суперамбіційних перетворень? «Нас постійно запитують: «що ви збираєтесь будувати? Як виглядатиме економіка в майбутньому? Що нам треба фінансувати, які стратегічні галузі?», – пояснює один із членів української делегації, який попросив не згадувати свого імені та місця роботи у цій статті.
Одним із потенційних інструментів фінансування таких довгострокових проєктів може бути фонд реконструкції України від BlackRock та JP Morgan Chase, зазначає співрозмовник. Про створення цього фонду напередодні повідомила FT. Очікується, що повноцінно проєкт запрацює вже після завершнення війни. Він концентруватиметься на поєднанні урядових і приватних інвестицій. Про страхування військових ризиків не йдеться, уточнив Forbes один із урядовців.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
