Три місяці тому Україна, країни G7 та міжнародні організації створили платформу координації, або «фінансовий Рамштайн». Чи працює він? Покаже велика конференція з відбудови у Лондоні наприкінці червня.
26 квітня українські топурядовці на чолі з премʼєр-міністром Денисом Шмигалем провели у Римі, де відбулася вже четверта за час повномасштабної війни конференція з відбудови України. «Великих анонсів там не буде, але як частина roadshow це важливо для нас», – каже співрозмовник, дотичний до української делегації, що попросив не вказувати його прізвище та посаду у цій статті.
Італійський захід відвідують міністерка економіки Юлія Свириденко та очільник МЗС Дмитро Кулеба, але не міністр фінансів Сергій Марченко. Два тижні тому він був однією з ключових фігур української делегації на весняних зборах МВФ та Світового банку у Вашингтоні. Інша важлива роль міністра – Марченко є співголовою координаційної платформи донорів України (більш відомої як «фінансовий Рамштайн»), створеної наприкінці січня.
Ця ініціатива поки що не дала відчутних результатів, але українська сторона розраховує на значні зрушення після великої конференції у Лондоні, що відбудеться наприкінці червня, зазначили чотири співрозмовники Forbes, дотичні до урядових структур та у міжнародних організаціях.
На івенті у столиці Великої Британії Україна сподівається погодити з партнерами перелік проєктів відбудови та, відповідно, конкретних донорів, які будуть їх фінансувати. Йдеться не лише про уряди країн чи міжнародні організації, а й про іноземний бізнес, розповідає на правах анонімності близький до Кабміну співрозмовник, що бере участь у підготовці до конференції.
Великих планів відновлення на сотні мільярдів доларів, як було торік у швейцарському Лугано, Україна цього разу не презентуватиме. У центрі дискусій, що матимуть місце у Лондоні та тривають у рамках «фінансового Рамштайну», – не лише кількість грошей, які може залучити український уряд, а й його спроможність ефективно їх освоїти.
Як відбуваються перемовини України з донорами та яку підтримку це може принести цьогоріч?
Як влаштований «фінансовий Рамштайн»
Перше засідання координаційної платформи, або ж «фінансового Рамштайну», відбулося три місяці тому – 26 січня. Крім міністра Марченка, співголовами структури стали гендиректор Єврокомісії з питань сусідства та розширення Герт Ян Купман і заступник радника з питань національної безпеки США Майк Пайл.
До складу платформи увійшли представники країн G7 (як члени), а також міжнародних фінансових організацій (як учасники). G7 представляють дипломати, а не чиновники фінансових міністерств, як хотіла Україна, зазначає один з посадовців з міжнародної структури – учасниці платформи. «Без цього було б значно важче, але є й певний мінус, оскільки виділення коштів, як правило, залежить від Мінфіну, а не від МЗС», – каже він.
У січні представники уряду та міжнародних донорів, з якими спілкувався Forbes, очікували, що платформа збиратиметься приблизно раз на місяць. Одна із зустрічей, як зазначав тоді заступник директора МВФ від України Владислав Рашкован, мала відбутися у Вашингтоні під час весняних зборів на початку квітня. Для координації взаємодії між Україною та донорами планувалося створити секретаріат платформи з двома офісами – у Брюсселі та Києві.
Денис Шмигаль та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Фото Christophe Licoppe/audiovisual.ec.europa.eu
Жодне з цих очікувань не виправдалося. Після січневого засідання платформа збиралася лише раз – онлайн у квітні, розповідає на правах анонімності один зі співрозмовників, дотичних до уряду. «Брюссельський та київський офіси секретаріату платформи ще не запрацювали (триває набір людей), коли це станеться – поки що невідомо», – зазначає він.
Наразі основна робота триває у більш вузьких групах, до яких входять, наприклад, помічники чи заступники посадовців, що представляють свої країни у платформі, уточнює він. «Йдеться про G7 expert group, IFI operational group, G7 finance та energy track», – пояснює представник урядової структури. Зокрема, остання группа активно займалася допомогою Україні під час російських атак на енергетичну інфраструктуру.
Наступна зустріч у рамках платформи (теж у віддаленому форматі) запланована на середину травня, перше офлайн-обговорення очікується на полях конференції в Лондоні.
Що Україна привезла з весняних зборів у Вашингтоні
Чому «фінансовий Рамштайн» не збирався у Вашингтоні під час весняних зборів? Українська делегація, у якій ключову роль відігравали премʼєр Шмигаль, очільник Мінфіну Марченко та голова НБУ Андрій Пишний, і без цього мали наднапружений графік. «Це 10–12 зустрічей на день, а у премʼєра – ще більше», – розповідає один із членів української делегації у Вашингтоні, що попросив не згадувати його імені у цій статті.
Інша причина – поїздка до США мала хоч і дотичну адженду до завдань платформи, але все ж таки дещо інший фокус. Напередодні зборів у США Україна отримала перший транш у $2,7 млрд у рамках програми МВФ на чотири роки та $15,6 млрд. «Ми їздили щоб подякувати, закріпити комітменти, створити нові санкційні треки, обговорити концепцію страхування ризиків, залучити приватний сектор та закласти фундамент наступних рішень», – перелічує один із посадовців.
Що стосується «фінансового Раймштайну», завданням уряду у США було лише напрацювати операційну модель платформи, додає співрозмовник. Ця дискусія не могла не зачіпати теми боротьби з корупцією, яка була чи не основною на публічних зустрічах, розповідає на правах анонімності інший делегат. «Партнери визнають, що ми рухаємось, але їхній прямий меседж – будь-який скандал, що стосуватиметься їхніх грошей, може дуже нашкодити Україні», – каже він.
Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва під час візиту до Києва, лютий 2023 року.
Після зустрічей у США з міністрами фінансів G7 Шмигаль заявив, що Україна досягла домовленостей про додаткову допомогу на $5 млрд. Імовірно, йдеться про потребу держбюджету у $115 млрд на горизонті чотирьох років, що була визначена програмою МВФ. З них $42 млрд – у 2023-му.
Джерела фінансування цієї прогалини – одна з ключових тем Вашингтону для України. Покрити всю суму мають країни G7: домовленості про це стали певною гарантією для Фонду та дозволили йому відкрити Україні програму з фінансуванням, зазначає співрозмовник в одній з фінансових держструктур, що брав участь у перемовинах. «Зараз ми забезпечені фінансуванням на найближчі 12 місяців, – уточнює він. – Решта – поки soft commitments («мʼякі» зобовʼязання. – Forbes)».
Чого очікувати від конференції в Лондоні
Інші важливі цифри, що прозвучали на полях весняних зустрічей, озвучив Світовий банк: $411 млрд загальної потреби на відновлення України, з них $11 млрд – цього року. Ці кошти не враховані у бюджетному дефіциті та мають профінансувати так зване швидке відновлення (fast recovery).
Про цей трек українські посадовці на чолі з президентом Володимиром Зеленським почали говорити ще наприкінці минулого року після конференцій з відбудови у Берліні та Парижі. Щоправда, йшлося про більшу суму – $17 млрд.
Залучення цих коштів – одне з основних завдань «фінансового Рамштайну». У цьому сенсі українська сторона покладає великі сподівання на конференцію у Лондоні, що відбудеться 21–22 червня. Майже у цей самий час рік тому премʼєр Шмигаль представив у швейцарському Лугано 10-річний план відбудови України на $750 млрд.
Заяви про настільки великі суми радше налякали потенційних донорів, розповідали тоді співрозмовники Forbes серед представників організацій-партнерів. «Фінансовий Рамштайн» буде в червні [у Лондоні], і до нього потрібно підготуватися так, щоб він не став черговим Лугано», – каже зараз на правах анонімності один з українських високопосадовців у фінансових держструктурах.
Учасники конференції в Лугано (Швейцарія).
У чому полягатиме ця підготовка? Ключове – Україна планує привезти до Великої Британії чіткий пул проєктів відбудови, на які партнери вже могли б виділити кошти, розповідає близький до уряду співрозмовник, що бере участь у підготовці до конференції. Цим займається перш за все команда Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
Завдання – отримати комітменти від донорів про участь у конкретних проєктах. «Зрештою ця «матриця» має стати ключовим інструментом роботи у рамках «фінансового Рамштайну», – каже дотичний до уряду співрозмовник.
Інша важлива тема – залучити не лише держструктури, а й бізнес. Зокрема організатори лондонської конференції думають запросити до участі представників топ-500 найбільших світових компаній, які могли б засвідчити, що розглядатимуть Україну як місце для інвестицій.
Окремий трек, що обговорюватиметься у Лондоні, – страхування військових ризиків. Поки це одне з найбільш складних питань, чіткої відповіді на нього у партнерів України все ще немає.
Український уряд тим часом має ще одне складне домашнє завдання – запевнити потенційних донорів, що країна спроможна не лише підготувати pipeline проєктів, а й реалізувати їх. Чому? «Ми говоримо про $11 млрд до кінця року, хоча навіть у найкращі роки «Великого будівництва» ми освоювали не більше $4–4,5 млрд», – каже співрозмовник в урядовій структурі.
Що буде, якщо уряд помилиться, оцінюючи власні можливості зараз? Це великий ризик, вважає посадовець. «Тоді ми можемо надовго втратити довіру партнерів», – попереджає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
