Скорочення інфляції та плюс 300 млрд грн до ВВП. Що відбувається з економікою України? Розповідає аналітик Олексій Блінов /особистий архів
Категорія
Гроші
Дата

Скорочення інфляції та плюс 300 млрд грн до ВВП. Що відбувається з економікою України? Розповідає аналітик Олексій Блінов

особистий архів

ВВП України за 2022 рік в середньому на 300 млрд грн перевищив оцінки макроекономістів. Причина розбіжності – у 2022-му аналітики працювали у напівтемряві через закритий доступ до відкритих даних. Як це вплине на оцінки та прогнози макропоказників, пояснює начальник аналітичного відділу Sense Bank Олексій Блінов

Головні матеріали Forbes Ukraine. Раз на тиждень на вашій пошті.

Після публікації Держстатистики повних даних про ВВП України за 2022 рік виявилося, що його обсяг (5,2 трлн грн) в середньому на 0,3 трлн грн перевищує оцінки макроекономістів. Наприклад, «свіжа» програма МВФ співпраці з Україною відштовхується від оцінки торішнього ВВП в обсязі 4,9 трлн грн. 

ВВП і держспоживання

Упродовж 2022 року офіційна статистика не давала детальних квартальних даних про обсяг ВВП та інших важливих показників, і аналітики працювали у напівтемряві, особливо у контексті цінових балансів секторів економіки, відомих як дефлятори. Так і накопичилася ця велетенська розбіжність в оцінках грошових обсягів економіки. 

У структурному сенсі через величезні військові потреби, фінансовані з держбюджету, українська економіка сягнула небачених досі масштабів державного споживання: його вага в українському ВВП у 2022 році стрибнула одразу із нормальних 18% до аномальних 38%. 

На відміну від решти складників ВВП, державне споживання у 2022 році активно зростало: на 18% у реальному вираженні та більш як удвічі – у гривневому обсязі. 

Скорочення інфляції та плюс 300 млрд грн до ВВП. Що відбувається з економікою України? Розповідає аналітик Олексій Блінов /Фото 1

Частка державного споживання у ВВП України у 1996–2022 роках, % (джерела: Державна служба статистики, Sense Bank)

Адаптація економічних моделей до більших масштабів ВВП 2022 року призведе до перегляду багатьох оцінок і прогнозів. Наприклад, якщо раніше вважалося, що співвідношення державного боргу до ВВП на кінець 2022-го помітно перевищувало 80%, то тепер ми маємо справу із показником 78,5%. 

Переоцінка фактичних показників 2022 року означатиме і перерахунок очікуваних показників 2023-го. Це стосується як абсолютних показників на кшталт ВВП, так і багатьох відносних показників, прив’язаних до нього. 

Разом із переоцінкою зимового песимізму щодо втрат від атак Росії на енергосистему України зараз багато прогнозів набудуть вектора позитивних переглядів (якщо не трапиться нічого неочікувано поганого).

Натхнення цим переглядам надасть і весняна відлига економічних показників. Очевидно, що починаючи з березня в економіці будуть фіксуватися шалені показники зростання у річному вимірі проти глибокого провалу військового вторгнення 2022 року. В Україні у березні вже зафіксовано зростання виплавки сталі більш як удвічі, а також збільшення продажів нових легкових автомобілів більш як у вісім разів у річному вимірі. Але не потрібно дуже радіти – йдеться про порівняння із провально низькою базою.

Нарощування металургії та сповільнення інфляції

У металургії в лютому-березні дійсно відбулося суттєве нарощування виробництва до рівня, який є максимальним із початку військового вторгнення 2022 року. Навіть без статистичних трюків порівняння із провальними показниками початку війни, середньоденна виплавка сталі в першому кварталі 2023-го перевищує показник четвертого кварталу 2022 року на 70%. Такі позитивні зміни важко не помічати.

Скорочення інфляції та плюс 300 млрд грн до ВВП. Що відбувається з економікою України? Розповідає аналітик Олексій Блінов /Фото 2

Середньодобова виплавка сталі в Україні у 2017–2023 роках, тис. т (джерела: ОП «Укрметалургпром», Sense Bank)

Тому консервативні прогнози про подальше скорочення української економіки в цьому році, найімовірніше, скоро будуть масово покращуватися на прогнози помірного зростання. Аби думати інакше, потрібно мати якісь чіткі підстави вважати, що ситуація у другому півріччі 2023 року суттєво погіршиться. 

Весна принесла стрімке сповільнення інфляції. У березні динаміка Індексу споживчих цін (ІСЦ) у річному вимірі сповільнилася із 24,9% до 21,3%. За нашими оцінками, у квітні темп інфляції впевнено впаде до менш як 19% і зберігатиме імпульс до подальшого сповільнення. 

У цьому контексті дуже цікавою є реакція монетарної політики на активне сповільнення інфляції, яке явно перевищує сподівання НБУ. 

У січневому макроекономічному прогнозі центробанку зростання ІСЦ у березні оцінювали як 23,6%, тобто вже через два місяці після публікації цього прогнозу відхилення інфляції від прогнозованої території перевищило 2 в.п. 

Як наслідок у монетарних комунікаціях НБУ значно посилився наголос на можливість зниження облікової ставки вже у 2023 році. Ба більше, регулятор насправді вже почав скорочувати процентні ставки. Після недавнього перегляду операційного дизайну монетарної політики ефективна ставка за депозитними сертифікатами НБУ скоротилася із 23% до 20,7% річних.

Саме це є ключовим орієнтиром вартості гривневого грошового ресурсу для економіки, коригування якого разом зі сповільненням інфляції скоро приведе до розвороту тенденції із гривневими процентними ставками в Україні у бік зменшення. 

На ринку банківських депозитів вже з’явилися перші випадки зниження процентних ставок за строковими вкладами у гривні.

Скорочення інфляції та плюс 300 млрд грн до ВВП. Що відбувається з економікою України? Розповідає аналітик Олексій Блінов /Фото 3

Ефективна ставка за депозитними сертифікатами НБУ у 2022–2023 роках, % річних (джерела: Національний банк України, Sense Bank)

Насправді ефективна ставка розміщення банками коштів у НБУ впала ще більше, адже банки сьогодні вимушені тримати більше коштів на бездоходних кореспондентських рахунках для покриття збільшених вимог до обов’язкових резервів. Якщо у четвертому кварталі 2022 року банки тримали на коррахунках в середньому 72 млрд грн, то в останні 30 днів – 196 млрд грн. Тому справжня агрегована ставка розміщення коштів банків у НБУ сьогодні становить навіть не 20,7%, а 13–14% річних. 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні