Розвалити українську економіку через обстріли енергосистеми Росії не вдалося. За підсумками 2022 року, реальний ВВП України впав значно менше, ніж очікували – на 29–29,5%, тоді як вересневий консенсус-прогноз спаду становив 34,5%.
Що вплинуло на такий результат, чому гривня укріпилася, а інфляція сповільнилася, пояснює у щомісячному економічному огляді Олексій Блінов, головний аналітик Sense Bank
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Загальна зміна ВВП
Держстат оприлюднив показник динаміки реального ВВП України за IV квартал 2022 року. За традицією воєнного часу, замість детальної статистики маємо тільки показник загальної зміни, у цей період він становив «лише» 31,4% у реальному річному вимірі (після 37,2% у найбільш проблемному ІІ кварталі та 30,8% у «стабілізаційному» ІІІ кварталі 2022-го). Це додатково підтверджує, що вплив обстрілів Росією української енергетичної мережі на економічну активність України був дуже обмеженим (найбільші відключення електроенергії припали на кінець листопада – грудень 2022-го).
Невідомо, як державна статистика остаточно врахує врожай кукурудзи 2022 року, який фактично було зібрано у 2023-му. У І кварталі 2023 року буде зібрано 6 млн т кукурудзи із загального врожаю у 27 млн т. З погляду загальних підходів до статистики, це мають відобразити у ВВП 2023 року, проте міг взяти гору і традиційний підхід до втискання всього сезону збирання врожаю в один календарний рік.
Цей статистичний нюанс ніяк не заперечує факт, що у 2022 році українська економіка впала значно менше, ніж очікували. За оцінками аналітиків Sense Bank, оприлюднений показник ВВП за IV квартал означає скорочення реального ВВП за підсумками року на 29–29,5%.
Для порівняння, ще у вересні 2022 року консенсус-прогноз спаду становив 34,5%, з діапазоном очікувань від 30% до 45%.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Посівна, яка розгортається в Україні
Ключова ознака посівної – це не тільки весняне сонце, а й посилення гривні на готівковому ринку, яке ми спостерігаємо останні тижні: з початку року гривня укріпилася майже на 5% (у січні долар США коштував приблизно 40 грн, зараз його можна придбати за трішки більше ніж 38 грн).
Цікавий факт: прогнозовані під посів ярих культур площі сумарно на 1% вищі за торішні. Відбувається передбачувана зміна в структурі посівів: аграрії переходять від кукурудзи (прогнозоване зменшення площ на 4,4%) до більш маржинальних олійних культур: соняшнику (+3,5%) та сої (+10,6%). На 10,9% можуть збільшитися площі під цукровий буряк.
Підсумки енерготерору РФ
За оцінками аналітиків Sense Bank, у лютому 2023-го вплив атак Росії на перебої з енергопостачанням підприємств повернувся до масштабів жовтня 2022 року, тобто був незначним (за винятком регіональних блекаутів, як, наприклад, в Одесі). Весною споживання електроенергії скоротиться, і балансувати систему стане ще простіше. Знеструмити українську економіку не вдалося.
Незламність авторинку
Автомобільний ринок України продемонстрував цікаві тенденції незламності. У січні-лютому 2023 року в Україні продалося 6700 нових легкових автомобілів, що на 37% менше за торішній показник. Такий спад прогнозований, оскільки продажі досі здебільшого порівнюються з довоєнними показниками (проте це значне сповільнення, порівняно зі спадом на 63% в ІV кварталі 2022 року).
Найпомітніший тренд – розшарування динаміки у сегментах. Середній темп зростання продажів преміум-марок у січні-лютому становив 35%. Це вже давня традиція: ринок преміальних авто виходить з економічної кризи жвавіше за країну загалом.
Весняна інфляція
Ключовою економічною тенденцією цієї весни буде стрімке сповільнення інфляції. У лютому динаміка Індексу споживчих цін (ІСЦ) у річному вимірі сповільнилася із 26% до 24,9%. Це тільки початок, зараз із річного показника інфляції буде виходити торішній шок, зумовлений повномасштабним вторгненням Росії в Україну.
Аналітики Sense Bank очікують, що вже у квітні динаміка ІСЦ сповільниться до менш як 20%, а у червні – до менш як 15%.
З одного боку, перехід інфляції до такого рівня неминуче порушує питання про актуальність облікової ставки Нацбанку у розмірі 25% річних.
З іншого – у ІІ півріччі 2023 року цілком імовірне певне прискорення інфляції. Тому зниження облікової ставки варто очікувати вже у І півріччі 2023-го, але, найімовірніше, це відбуватиметься дуже обережно.
Приклад інфляції нагадує про важливість тверезого погляду на багато економічних показників цієї весни. Наприклад, динаміка у річному вимірі може технічно демонструвати шалені темпи зростання – особливо для березня-квітня, коли у ці місяці торік провал був найсильнішим.
Будь-які обсяги економічної активності цієї весни варто додатково звіряти із показниками довоєнного 2021 року за відповідний період, аби не стати жертвою оманливого порівняння із прірвою.