Категорія
Гроші
Дата

Спадок Портнова. Бізнес знову скаржиться на силовиків через рекордну кількість «завислих справ». У чому проблема та чи можна її розв'язати

Більшість кримінальних справ, які правоохоронці порушують проти бізнесу, не доходять до суду /ілюстрація: Микола Сорокін. Ілюстрацію створено під час курсу «Ілюстрація для дизайнерів» у Projector за участі куратора Євгена Величева

За десять місяців 2023 року близько 77% кримінальних справ, які порушили проти бізнесу не доходять до суду, наголошують представники громадського руху «Маніфест 42», посилаючись на дані Офісу генерального прокурора. Фото ілюстрація: Микола Сорокін. Ілюстрацію створено під час курсу «Ілюстрація для дизайнерів» у Projector за участі куратора Євгена Величева

Більшість кримінальних справ, які правоохоронці порушують проти бізнесу, не доходять до суду. В Офісі генпрокурора кажуть, що причина незручної статистики не у тиску з боку силовиків, а у нормах Кримінально процесуального кодексу (КПК). Як так сталось?

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

За десять місяців 2023 року близько 77% кримінальних справ, які порушили проти бізнесу, не доходять до суду, наголошують представники громадського руху «Маніфест 42», посилаючись на дані Офісу Генерального прокурора. Проблема з «підвішеними» справами є також у членів Спілки українських підприємців (СУП), на ній наголошує і бізнес-омбудсмен Роман Ващук. 

Бізнес вбачає у цьому ознаки тиску з боку правоохоронців, а Офіс генерального прокурора посилається на норми КПК, які були змінені у 2012-му заступником голови Адміністрації президента часів Януковича Андрієм Портновим.

Чи можна змінити ситуацію? 

Що про проблему каже бізнес та правоохоронці

За даними Офісу генерального прокурора, за січень – жовтень 2023 року було відкрито 4249 кримінальних проваджень проти преставників бізнесу. З них лише 989 (23%) були направлені до суду. У 2022 році показник скерованих до суду справ був вищим – 33% (1149 проваджень з 3414 зареєстрованих), а у 2021 році – 39% (2164 проваджень з 5469 зареєстрованих). 

Статистика Спілки підприємців ще більш красномовна. «Серед кейсів, по яких звернення відбулося до початку судового процесу, 100% справ не скеровані до суду», – каже виконавча директорка СУП Катерина Глазкова. Найбільше справ порушили Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Національна поліція, додає Глазкова. Національна поліція серед лідерів скарг і у Раді бізнес-омбудсмена. 

Бізнес у цьому вбачає ознаки тиску. «Тисячі «порожніх» справ, як правило необхідні тиловим силовикам з метою корупційного тиску на бізнес», – каже координатор громадського руху «Маніфест 42» та голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк. Сам факт наявності справ заважає підприємцям залучати інвестиції та виходити на європейські ринки, додає Позняк. 

Така статистика зумовлена недосконалістю норм КПК, які дозволяють реєструвати справу при наявності лише звернення, а не складу злочину, апелює співрозмовник в Офісі Генерального прокурора, який попросив не згадувати його прізвище у цій статті. 

Зміна «радянського» КПК, який діяв з 60-х років відбулася за ініціативи юриста та заступника голови Адміністрації президента часів Януковича Андрія Портнова у 2012 році. Серед низки змін була й та, що зобовʼязує зареєструвати кримінальне провадження за заявою позивача.

Раніше прокурор чи слідчий могли відмовитися від цього, якщо не вбачали у справі складу злочину. «Тому є зареєстровані справи, але це не реальне кримінальне провадження з перспективою», – пояснює співрозмовник в Офісі Генерального прокурора. 

Як зменшити кількість «завислих справ»

Наприкінці червня Володимир Зеленський доручив заступнику голови його офісу Ростиславу Шурмі розібратися в проблемах «тиску» на бізнес з боку правоохоронців. 

Для цього у липні на базі Офісу президента (ОП) організували серію зустрічей за участю бізнесу, представників Мінекономіки та правоохоронних органів. Модераторами виступили Шурма та ще один заступник голови ОП Олег Татаров. 

Наразі бізнес не побачив бажаного ефекту. Шість підприємців, які ходили на зустрічі до ОП, у розмові з Forbes кажуть про відсутність змін у розгляді їх справ. Стриманий оптимізм і у бізнес-омбудсмена. «Сама ідея діалогу – крок уперед, але без подальших інституційних змін тривалого ефекту від зустрічей не буде», – вважає Ващук. 

Потрібно переглянути норми КПК, які дозволяють множити кримінальні справи, змінити правову культуру, додає він.

У бізнесу інші пропозиції. Необхідно спростити й автоматизувати закриття «завислих» справ, за якими не здійснюються слідчі дії, а також переглянути роботу дисциплінарних комісій у правоохоронних органах, пропонує Позняк з громадського руху «Маніфест 42». 

У СУП вважають, що змінити систему можна лише запровадивши персональну відповідальність для правоохоронців. «Необхідно впровадження обов’язкових до виконання стандартів діяльності всіх силових органів і покладання персональної відповідальності на слідчих за неправомірний тиск на бізнес, а тому для дієвості потрібні відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України», – каже Глазкова.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні