В Офісі президента готують закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки. Це має допомогти Бюро стати єдиним органом, відповідальним за перевірки бізнесу. Схожий закон є й у фінансовому комітеті Верховної Ради. Яких змін очікувати бізнесу
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Ідея створення єдиного органу, який відповідатиме за перевірки бізнесу, виникла у президента Володимира Зеленського під час зустрічі з підприємцями, яка відбулася наприкінці червня 2023 року. Розробити відповідний законопроєкт доручили заступнику голови Офісу президента (ОП) Ростиславу Шурмі. До роботи над документом долучений ще один заступник голови ОП Олег Татаров.
В ОП вирішили не вигадувати новий орган, а допрацювати вже наявну модель роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке ще у 2021 році створили з метою розслідування справ, повʼязаних з бізнесом. Новий законопроєкт має «доімплементувати» чинний закон про БЕБ, зокрема забезпечити повний набір штату відомства та його фінансування, розповів Forbes Шурма.
Остання версія законопроєкту ОП пропонує змінити процедури конкурсного відбору голови БЕБ. До конкурсної комісії хочуть залучити представників міжнародних структур.
Внести до ВР фінальну версію документу Шурма обіцяє у найближчі тижні.
Який вигляд матиме реалізація президентської ідеї про єдиний орган перевірки бізнесу?
Що готують в Офісі президента
Концепція майбутнього законопроєкту дуже проста – всю підслідність економічних злочинів потрібно консолідувати в рамках БЕБ, стверджував Ростислав Шурма під час форуму Forbes «Енергія бізнесу». «Причому надати додатковий комфорт бізнесу при вчиненні слідчих дій, зокрема обшуків, – говорив заступник голови ОП. – Обовʼязкове залучення представника бізнес-омбудсмена для того, щоб збалансувати та зробити цей процес максимально прозорим». Як це буде прописано в законодавстві та який статус матимуть представники бізнес-омбудсмена у кримінальному процесі, він не поточнив.
В Офісі бізнес-омбудсмена підтвердили, що їм надійшла пропозиція від БЕБ щодо залучення їх представників до обшуків, повідомив Forbes бізнес-омбудсмен Роман Ващук. «Пропозиція нас здивувала. Не впевнений, що ми маємо повноваження, персонал та ресурс, щоб це зробити», – каже Ващук.
В Офісі бізнес-омбудсмена працює менше 40 осіб і всі вони зосереджені в Києві, тому навіть фізично забезпечити їхню присутність під час обшуків буде важко.
Важлива зміна, яку пропонує ОП – нова процедура відбору голови БЕБ. «Конкурс має проводитися з залученням міжнародників, і це добре, але немає пункту про переатестацію співробітників Бюро – це погано», – пояснює на умовах анонімності нардеп, який знайомий з драфтом законопроєкту ОП. Навіть, якщо ми оберемо новим очільником Бюро людину з бездоганною репутацією, він навряд чи зможе змінити роботу органу, маючи неефективних заступників, додає він. Обовʼязкова переатестація співробітників БЕБ є однією з вимог, на якій наполягають США.
Одне з основних питань законопроєкту по БЕБ – чи змінюватимуть Кримінально-процесуальний кодекс для передачі підслідності справ від СБУ до БЕБ.
Один з нардепів, який бачив драфт законопроєкту ОП, розповідає на умовах анонімності, що документ передбачав передачу БЕБ від СБУ статей Кримінально-процесуального кодексу (КПК). «Прописано передачу всіх статей і у такому вигляді це дивний крок, адже у СБУ є статті щодо торгівлі наркотиками, зброєю тощо», – додає він. Нові статті КПК не передаватимуться, каже співробітник ОП, знайомий з текстом закону, який спілкувався на умовах анонімності, бо не уповноважений розголошувати деталі документа. «Була ідея передати БЕБ фінансування тероризму, але від неї відмовилися», – додає він.
На питання щодо передачі статей від СБУ до БЕБ Шурма не дав прямої відповіді. Укомплектованість БЕБ близько 20% і у них не було спроможності підхоплювати справи, каже він. «Тому інші органи притягували справи на себе», – додає Шурма.
Уже цього року видатки на БЕБ можуть збільшитися на 320 млн грн, якщо парламент прийме зміни до бюджету. У Бюро сподіваються, що у 2024 році їхній бюджет збільшиться майже у 9 разів – до 4,5 млрд грн, зазначав в інтервʼю Forbes очільник БЕБ Андрій Пащук.
Заступник голови ОП Ростислав Шурма Фото надано пресслужбою
Інша ініціатива, яку розробляють в ОП – об’єднання близько 80 природоохоронних інспекцій в одну єдину структуру, каже Шурма. Це буде окремий законопроєкт, але в ОП наразі не готові прогнозувати, коли він надійде до парламенту.
Конкуренти по перезавантаженню БЕБ
Про необхідність перезавантаження БЕБ у фінансовому комітеті Верховної Ради говорили ще у квітні, після звільнення Вадима Мельника. 25 вересня відповідний законопроєкт зареєстрували у Раді. Серед авторів – заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк (партія «Голос»), голова комітету Данило Гетманцев, голова бюджетного комітету Роксолана Підласа та очільниця партії «Слуга народу» Олена Шуляк.
Ми пів року готували текст, враховуючи пропозиції наших міжнародних партнерів, щоб вони були залучені одразу і прийняли це як зарахування наших міжнародних зобов’язань, каже Железняк. «Також вони будуть залучені до конкурсного відбору голови БЕБ», – додає нардеп.
Що пропонує змінити у роботі БЕБ фінансовий комітет
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Документ пропонує новий підхід до вибору очільника БЕБ. Процедура подібна до відбору очільників НАБУ, Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного агентства (НАЗК).
Конкурсна комісія складатиметься з семи осіб: трьох – від Кабміну, чотирьох – за пропозиціями міжнародних організацій, які надавали міжнародну технічну допомогу Україні, йдеться у документі.
Також документ передбачає переатестацію співробітників Бюро та вводить заборону щодо набору нових кадрів. Так, отримати роботу в Бюро не можуть люди, які до 1 січня 2023 року працювали рік або більше на будь-якій слідчій чи оперативній посаді в органах податкової міліції, прокуратурі, Службі безпеки України (СБУ), Державному бюро розслідувань (ДБР), Національній поліції України чи міліції.
Однією з вимог для звільнення голови БЕБ може стати негативний висновок міжнародного аудиту, який мають проводити через рік та через три роки після призначення.
Законопроєкт ОП буде йти як альтернативний – згідно з регламентом документ має надійти до парламенту цього тижня.
У фінансовому комітеті готові розглянути пропозиції ОП. «Але налаштовані на нашу версію закону, звісно, з певним доопрацюванням», – зазначає Железняк. ОП, наскільки мені відомо, навіть не визначився з фінальною концепцією, додає нардеп.
Як на перезапуск БЕБ реагує бізнес? У Спілці українських підприємців (СУП) та Європейській бізнес-асоціації (ЄБА) підтримують необхідність перезавантаження БЕБ, хоча й ставляться до ідеї з застереженням. «Акцент у роботі Бюро має бути на ефективній боротьбі з тіньовим бізнесом, непрозорими «схемами», протидії корупції», – кажуть у пресслужбі ЄБА.
У СУП наголошують на необхідності запровадити відповідальність за неправомірні обшуки. «Допоки на працівників слідчих органів не буде покладена персональна відповідальність за неправомірні обшуки та відкриті справи, які потім роками «висять», завдаючи бізнесу реальної шкоди, абсолютно не важливо, хто буде присутній на обшуках», – каже виконавча директорка СУП Катерина Глазкова.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
