Президент доручив заступнику голови ОП Ростиславу Шурмі розвʼязати проблему тиску державних органів на бізнес і створити окремий орган, який відповідатиме за такі справи. Для цього представники правоохоронних органів, Шурма та бізнесмени провели десять зустрічей. Чи є результати та чи наблизилася держава до розвʼязання проблем підприємців?
З часу червневої зустрічі бізнесу з Володимиром Зеленським ОП десять разів збирав у себе підприємців, які мали проблеми через тиск із боку державних структур.
Два місяці тому президент доручив функціонерам ОП створити координаційну платформу за участі бізнесу, представників Мінекономіки та правоохоронних органів. Модерувати цей процес мали заступники керівника Офісу Зеленського Ростислав Шурма (економічні питання) та Олег Татаров (правоохоронний блок).
Інша ідея – «єдиний орган перевірок» для бізнесу, яку озвучив сам Зеленський. У нещодавньому інтервʼю він підтвердив, що не відмовляється від неї.
Чи отримав бізнес щось, крім обіцянок? «На «платформі» розглянули кейси трьох десятків компаній», – каже Шурма. Що це дало та як держава планує трансформувати власну інфраструктуру для стосунків з підприємцями?
Що про зустріч в ОП думає Шурма та бізнес
Шурма, 39, який попри відсутність чітко окреслених повноважень займається в ОП досить широким колом питань від енергетики до податкової реформи, зазначає, що результатом регулярних зустрічей з бізнесом мають стати два треки.
- Перший – законодавчі зміни, що базуються на фідбеку від підприємців, аби унеможливити чи принаймні зменшити тиск держави на них.
- Другий – точкова допомога конкретним бізнесменам, які мають певні невиправдані проблеми з силовиками чи іншими держструктурами.
«Ми допомогли бізнесу, де була можливість, хоч нас і критикували за «ручний режим», – каже Шурма. З трьох десятків компаній, які були на зустрічах в ОП, скарги на свавілля з боку держави мали підстави приблизно у половині випадків, уточнює він. У решти ситуація неоднозначна і подекуди не на користь самих підприємців, додає Шурма.
Кому саме допомогли контакти в ОП? Позитивний відгук дає компанія Risoil, що будувала двосторонній пірс для надшвидкої перевалки агропродукції в порту «Чорноморськ» за 1,5 млрд грн, але стикнулася з численними кримінальними провадженнями за ініціативи місцевих правоохоронців.
«Підтверджуємо ефективність формату взаємодії бізнесу та влади, який був ініційований президентом Зеленським», – йдеться у письмовій відповіді пресслужби Risoil.
Станом на зараз більшість кримінальних проваджень стосовно проєкту закриті, у компанії розраховують, що незабаром будуть закриті й всі інші справи.
В ОП допомогли розвʼязувати проблему компанії «Олам-Україна», яка займається експортом зерна та сухих молочних продуктів, каже керівник зернового напрямку компанії Олексій Пахомов. Питання стосувалось кримінальної справи, закритої два роки тому і знову поновленої силовиками.
«Наше основне питання було детально розглянуто компетентними органами та успішно вирішено», – зазначає Пахомов.
Через два тижні після зустрічі в ОП нам вдалось через суд розблокувати рахунки, розповідає співзасновник інвестиційної групи компаній Time Радислав Ткаченко. Зараз спілкування з координаційною платформою в ОП у компанії немає. Правоохоронці у межах кримінальної справи поки не звертались і не запрошували на допити, але робота там триває, додає підприємець.
«Як це все тривало після того, як нам пообіцяли допомогти, показує, що чекати на об’єктивне розслідування не доводиться, – каже Ткаченко. – Ми готуємось до того, що нам доведеться відбиватись».
Два інші учасники «платформи» ОП, які побажали зберегти анонімність через побоювання стосовно тиску на свій бізнес, поки не отримали результатів. Один з них сказав, що його проблему поки не вирішили. Інший співрозмовник зазначив, що після зустрічі більше не мав контактів із Офісом президента.
Зустріч підприємців в ОП з Шурмою та Татаровим 17 липня
Можливі зміни у законах і форматі роботи
Остання зустріч в ОП відбулася 31 серпня, розповідає голова ради Федерації роботодавців та один із лідерів платформи для протистояння тиску правоохоронцям Маніфест 42 Дмитро Олійник. Він передав функціонерам Офісу Зеленського пропозиції щодо законодавчих змін, які мали б допомогти знизити тиск силовиків на бізнес.
Що пропонують?
- До завершення воєнного стану заборонити блокування рахунків та обшуки у господарських справах без письмової згоди керівника органу досудового розслідування, який займається справою.
- Заборонити правоохоронцям використовувати господарські спори між субʼєктами господарювання як привід для порушення кримінальних справ.
- Запровадити компенсації державою збитків бізнесу, зокрема витрати на юридичний захист, від дій правоохоронців, якщо вони в підсумку будуть визнані незаконними.
«Бізнес завжди відповідає перед державою, – каже Олійник із Федерації роботодавців. – А держава та зокрема правоохоронці відповідальності за незаконні дії не несуть». Ці правила не повинні стосуватися кримінальних справ щодо національної безпеки, уточнив Олійник. Ще одна пропозиція – залучити до засідань «платформи» в ОП представників бізнес-асоціацій, бізнес-омбудсмена та Мінʼюсту.
«Практично по кожному з пунктів я відчув позитивну реакцію і бажання опрацьовувати їх у законодавчому полі», – зазначає Олійник.
Чи відчули покращення бізнес-асоціації
Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст
У 2023-му кримінальне переслідування бізнесу значно посилилося порівняно з двома попередніми роками, йдеться у письмовому коментарі очільниці Центру захисту бізнесу Спілки українських підприємців (СУП) Анастасії Гурської.
СУП не входить до координаційної платформи при Офісі президента, але регулярно проводить зустрічі з Офісом Генерального прокурора та податковими органами для зʼясування ситуації й знаходження ефективних і законних способів захисту компаній, каже Гурська. Два місяці (що минули після зустрічі з Зеленським, – Forbes) – надто малий термін для висновків про суттєві зміни, вважає вона.
Президент Американської торговельної палати Енді Гундер, який був на першій зустрічі з президентом, констатує, що для компаній об’єднання, як і раніше, важливими є верховенство права, реальна та ефективна судова реформа, рівні правила гри на ринку, боротьба з тіньовою економікою і передбачуваність.
«Ми бачимо величезний запит на справедливість і хотіли б об’єднати зусилля бізнесу та уряду й бачити реальні зрушення в цих питаннях, яких наразі не відбулося», – зазначає Гундер.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА), яка періодично контактує з проблемних для бізнесу питань з ОП та іншими державними інституціями, поки теж не бачить суттєвих змін у питанні тиску на бізнес у жодну сторону, повідомляє виконавча директорка ЄБА Анна Дерев’янко. «Це питання активно обговорюється на зустрічах, у медіа та бізнес-колах, тож ми дуже сподіваємося все ж скоро побачити позитивні зрушення, що дуже серйозно впливає на імідж України, інвестиційний та бізнес-клімат у країні», – розповідає Дерев’янко.
Три замість одного, які органи відповідатимуть за перевірки бізнесу
Ідея Зеленського про єдиний орган, що сконцентрує у собі функції усіх перевірок бізнесу, поки далека від реалізації. Обʼєднати перевірки бізнесу на рівні одного органу не вийде, потрібно залучити два-три державні органи, визнає Шурма.
Одна з можливих опцій – обʼєднати в одну структуру різні інспекції. «Ми вже підготували концепцію консолідації в єдиному органі близько десяти інспекцій, щоби на одне підприємство не бігали, умовно, рибінспекція, водінспекція, екоінспекція, лісова і так далі», – зазначає заступник керівника ОП.
В Україні діє понад 30 держорганів, які можуть проводити перевірки бізнесу, каже нардеп з економічного комітету Верховної Ради Галина Янченко.
Інша справа – зосередити повноваження та підслідність щодо економічних злочинів. В ОП уже готують законопроєкт про посилення можливостей Бюро економічної безпеки (БЕБ), який, ймовірно, представлять наступного тижня, повідомляє Шурма.
Власне у цьому й полягала ідея створення БЕБ. Бюро мало забрати в інших правоохоронних органів можливість розслідувати економічні злочини або відкривати справи проти бізнесменів, нагадує Янченко. «На практиці з появою БЕБ таких органів стало на один більше», – каже депутатка.
Не лише закон. Три проблеми БЕБ
Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст
Для того щоб БЕБ став єдиним органом, який розслідуватиме справи бізнесу, йому потрібно вирішити низку проблем.
По-перше, укомплектувати штат. У центральному апараті бюро працюють 456 співробітників, а у регіонах – 372 співробітники, зазначав у червні в інтервʼю Forbes заступник генпрокурора Дмитро Вербицький. До прикладу, у Нацполіції, яка веде більшість справ, повʼязаних із бізнесом, понад 119 000 співробітників, зазначає нардеп Янченко. У колишній податковій міліції працювало понад 5000 осіб, уточнював Вербицький.
По-друге, знайти постійного керівника. Протягом останніх пів року у БЕБ змінилося три директори. «У таких умовах не можна казати про стабільну та ефективну роботу бюро», – пояснює Янченко.
По-третє, розібратися з фінансуванням, якого БЕБ суттєво не вистачає. «Є консенсус з премʼєр-міністром, що БЕБ треба перезавантажити та забезпечити їм фінансування», – каже Шурма. Він не уточнив, про які саме параметри дофінансування йдеться, але обіцяє, що процес перезапуску БЕБ буде прозорим.
Чи подобається ідея «єдиного центру перевірок» бізнесу? Перше та основне для підприємців – якщо такий орган і буде, він має працювати чесно, прозоро та не тиснути на бізнес, каже Дерев’янко з ЄБА.
«На кого буде покладено такі функції – не так принципово, – зазначає вона. – Однак, якщо це буде БЕБ, важливим є його повне перезавантаження». Йдеться про обрання та призначення ефективного керівника за прозорим конкурсом, формування команди не зі складу колишньої податкової міліції та надання органу дійсно аналітичних повноважень, перелічує Дерев’янко.
«До нинішніх підходів БЕБ у бізнесу виникає чимало питань», – констатує вона.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
