Судову тяганину щодо євробондів на $3 млрд, випущених у 2013 році за президента Віктора Януковича на користь РФ, російська сторона розпочала у 2016-му. 15 березня Верховний суд Лондона став на сторону України у цій справі. Чому це не кінець юридичного протистояння, пояснюють Тімур Бондарєв і Володимир Наконечний, юристи Arzinger
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
15 березня Верховний суд Великої Британії опублікував рішення у справі так званих бондів Януковича на $3 млрд (The Law Debenture Trust Corporation plc v. Ukraine). Україна здобула важливу проміжну перемогу, але це далеко не кінець юридичного протистояння.
Позов передадуть на повний судовий розгляд для розслідування російської агресії. Рішення дозволяє Україні стверджувати, що облігації, продані у 2013 році напередодні Революції гідності, були частиною незаконної політичної та військової агресії з боку Росії.
Україна, Росія та «бонди Януковича». Як все починалося
У 2013-му Україна випустила єврооблігації (бонди) на суму $3 млрд під 5% річних з погашенням через два роки. Україна отримала гроші, а єдиним власником бондів стала Росія, їх утримує траст The Law Debenture Trust Corporation plc, який є позивачем у справі.
Випуск бондів регулювався англійським правом, суди у Сполученому Королівстві були одним із можливих місць для вирішення спору.
У грудні 2015 року, у відповідь на російську агресію в Криму і на Донбасі, Україна відмовилася повертати $3 млрд та нараховані відсотки, а Росія почала судовий процес.
Спочатку справи України йшли погано: суд першої інстанції видав summary judgement – рішення у спрощеному/прискореному провадженні, зазвичай, у простих спорах. Суд присудив на користь Росії $3 млрд основного боргу, $75 млн несплачених відсотків за останні пів року дії бондів та відсотки, що нараховуються до повної сплати боргу.
Апеляція залишила рішення в силі. Тобто станом на сьогодні загальна заборгованість України за цим рішенням могла б перевищувати $4,5–5 млрд.
Однак Верховний суд Сполученого Королівства скасував summary judgement і вирішив, що справа має слухатися за повною процедурою. Відповідно зараз гроші Україні повертати не потрібно.
Мотиви Верховного суду
Захист України у цій справі складався із кількох аргументів. Угода про випуск бондів недійсна, бо:
- Україна як держава не мала права випускати бонди та укладати повʼязані угоди.
- Міністр фінансів України не мав повноважень укладати відповідну угоду, оскільки був перевищений ліміт зовнішніх запозичень у 2013 році.
- Угода була укладена під примусом (duress) з боку Росії (погрози економічних заходів та обмежень, збройного вторгнення та порушення територіальної цілісності України).
- Україна може не повертати гроші Росії як countermeasure (контрзахід) у відповідь на порушення останньою міжнародного публічного права (на час слухання – агресію в Криму та на Донбасі).
Перші два аргументи непереконливі: вони не знайшли відгуку в англійських суддів, і їх відхилили.
Четвертий був добре аргументований з погляду міжнародного публічного права, але англійський суд відмовився розглядати його через обмеження в Англії щодо застосування міжнародного публічного права під час вирішення спорів.
Третій аргумент – щодо примусу – завжди був ключовим у цій справі. Судді вказали: загроза економічних обмежень, торгових барʼєрів та ембарго не є примусом за англійським правом, адже історично різні країни завжди використовували подібні заходи для досягнення власних цілей.
Зовсім інша справа – погрози застосуванням сили (агресії) та порушенням територіальної цілісності. Саме цей аспект примусу буде ретельно аналізуватися під час подальшого розгляду справи за загальними правилами.
Заплатити все-таки доведеться?
Щоб перемогти у цій справі, Україна буде доводити, що з боку Росії мали місце погрози застосуванням сили (агресії) та порушенням територіальної цілісності в ході підписання угоди.
На Росію буде покладений обовʼязок довести, що вона не примушувала Україну укладати з РФ угоду про випуск облігацій на $3 млрд (не було причинно-наслідкового звʼязку між примусом і рішенням України укласти угоду).
Процес триватиме ще кілька років.
Якщо Україна виграє справу, угоду визнають недійсною. Наслідок – повернення сторін у становище, яке існувало до її укладення. Тобто суди скажуть, що отримані $3 млрд доведеться повернути, тоді як нараховані проценти, найімовірніше – ні.
Водночас фактичне стягнення коштів з України в перспективі малоймовірне. Враховуючи повномасштабне вторгнення Росії в Україну та завдані багатомільярдні збитки, будь-який актив РФ на території країн-союзників буде під негайним ризиком заморожування/арешту.
У крайньому випадку, відповідні вимоги Росії можуть бути зараховані проти зустрічних вимог України до Росії про відшкодування шкоди від війни. Кілька років тому Україна вже мала успішний досвід зарахування зустрічних вимог за різними спорами з Росією в межах інвестиційного спору проти України, що був ініційований «Газпромом».
Очікується, що джерелом виплат компенсацій для відшкодування збитків Україні від війни будуть заморожені активи Росії та повʼязаних осіб. Їх може не вистачити, щоб відшкодувати всю завдану шкоду. Частина непогашених вимог України до Росії з невизначеними перспективами стягнення може бути зарахована проти вимог за рішенням англійського суду. Такий результат буде максимально безболісним для України.
Це ще не крапка у справі
Ця перемога України у справі про «бонди Януковича» не остаточна, але вона яскраво демонструє, як змінюється ставлення до України та Росії у світі.
Кілька років тому для англійських судів було не особливо важливо, що Росія (для якої траст утримує бонди) погрожувала Україні агресією, а спір оцінювався більше як простий комерційний.
Сьогодні ж агресія РФ – те, що не можна залишати поза увагою, її треба засудити і покарати.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
