Фіскальна політика України десятиліттями виходить із догми, що загальна система оподаткування є «золотим стандартом», до якого мають зрештою прийти всі бізнеси. Але що робити, якщо саме ця система фактично стримує зростання, підштовхує підприємців уникати масштабування і породжує недовіру та корупційні ризики – чи справді вона є еталоном, за який її видають? CASE Україна провів дослідження стану податкового адміністрування в Україні. Виконавчий директор аналітичного центру Дмитро Боярчук аналізує відповіді підприємців
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас. В період акції Christmas sale діє знижка 30% 🎁
Головною догмою української фіскальної політики є бачення загальної системи оподаткування як взірця світових податкових практик. Саме ця догма визначає незмінну позицію Міністерства фінансів України, що загальна система оподаткування – це еталон, до якого потрібно прагнути, а інші режими оподаткування – щось девіантне, тимчасове і чим скоріше ці відхилення будуть приведені до еталона, тим краще.
З цією позицією легко погодитись, якщо дивитись на питання поверхнево на рівні «в ЄС ПДВ і у нас ПДВ – ми однакові». Також на цю позицію легко пристати, якщо не дуже занурюватись в особливості українського податкового адміністрування.
Два фактори, які окреслюють проблему
Проте, до такої догми виникають питання, коли стикаєшся з двома факторами. Перше, українські підприємці не хочуть рости та розвиватись і, відповідно, створювати робочі місця, коли досягають певного рівня розвитку. Зокрема, про це говориться у звіті IER «Середній бізнес в Україні: Terra incognita чи «схований» Mittelstand».
Другий факт – це свідчення підприємців як в опитуваннях бізнес-асоціацій, так і в публічній площині чи приватних розмовах, що податкове адміністрування на загальній системі є дуже обтяжливим та недружнім для підприємців.
Мінфін ці сумніви відкидає, дотримуючись лінії, що ці розмови випливають із небажання сплачувати податки, нерозуміння того, як працює податкова система, й загалом розбещеності та недобросовісності підприємців, які звикли, що можна ухилятись від сплати податків через «спрощенців».
Питання відмінності умов ведення бізнесу на загальній системі відносно інших режимів, як з’ясувалось, мало досліджене і зводиться переважно до обговорення податкових ставок. А сама дискусія на цю тему здебільшого відбувається в емоційній площині, далеко від стандартів evidence-based policy.
CASE Україна вирішив спробувати хоч трішки заповнити прогалину у розумінні, як насправді працює загальна система оподаткування і чому на неї так багато скарг з боку підприємців. У 2024-му Світовий банк проводив Глобальне опитування щодо оцінки діяльності ДПС платниками податків. Його результати мали бути ключовим інструментом для коригування як фіскальної політики України, так і Національної стратегії доходів до 2030 року. І в меморандумі МВФ, і в Нацстратегії Мінфін обіцяв робити висновки та вносити корективи до своїх політик на основі отриманих результатів (цього так і не відбулось).
У нас були певні питання до методології опитування, яку застосовував Світовий банк, а також було велике бажання більш уважно роздивитись саме відмінності між загальною системою та іншими режимами оподаткування (Світовий банк на цьому не фокусувався).
Для чистоти експерименту ми замовили дослідження у того ж самого підрядника, що й Світовий банк, а також левову частину питань сформулювали на основі анкети Світового банку.
Корупція та платник чи не платник ПДВ
Отримані результати багато в чому підтвердили результати вищезазначеного дослідження Світового банку, але також у багатьох моментах доповнили загальну картину.
Опитування CASE Україна окреслило проблемність загальної системи оподаткування. Відповіді підприємців свідчили не тільки про значну обтяжливість загальної системи податкового адміністрування порівняно зі спрощеним режимом оподаткування, а також підвищені ризики для підприємців переходити на загальну систему оподаткування.
Найвищі витрати на податкове адміністрування – на плечах підприємців на загальній системі оподаткування з ПДВ.
На ведення податкового та бухгалтерського обліку на загальній системі оподаткування з ПДВ потрібно в середньому 478,2 людино-днів на рік, показали результати опитування CASE Україна. Це в чотири рази більше, ніж потрібно для ведення обліку на спрощеній системі оподаткування без ПДВ, де цей показник – 114,5 людино-днів на рік.
Остання цифра не відображає витрати на облік «самозайнятих спрощенців», чиї витрати близькі до нуля, оскільки вони не ведуть облік відповідно до законодавства.
У проведеному опитуванні група спрощенців без ПДВ більш ніж на 80% сформована з юридичних осіб на спрощеній системі (через те, що «самозайняті спрощенці» не ведуть облік). Тобто, підприємці, які повинні були працювати на загальній системі, проте обрали спрощений режим оподаткування, – несуть у понад чотири рази менші адміністративні витрати порівняно з такими ж підприємцями на загальній системі оподаткування із ПДВ.
Щобільше, підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування і є платниками ПДВ, системно вказували на вищі витрати на податковий облік (19,4% проти 3,0% «спрощенців»), вищу ймовірність проведення перевірки (12,7% проти 2% «спрощенців») та вищий рівень уваги з боку податкових органів (16,9% проти 2,2% «спрощенців»).
Корупція є більшою проблемою для підприємців-платників ПДВ, ніж для неплатників. Платники ПДВ на загальній системі стверджують, що корупційні практики «були дуже сильною перешкодою» для ведення діяльності у 11% випадках, водночас неплатники ПДВ ствердно відповідають на це питання удвічі рідше (4,7% та 4,8% для загальної та спрощеної системи оподаткування відповідно).
Перевірки та неформальні платежі
Для платників ПДВ імовірність проведення заходів перевірки значно вища порівняно з іншими системами оподаткування. Кожен четвертий респондент, який представляв підприємство-платника ПДВ на загальній системі (25,6%), заявив про проведення податкових перевірок. Натомість увага ДПС до підприємців як на загальній, так і на спрощеній системі без ПДВ значно менша: перевірки проводились у 17,2% та 11,4% респондентів відповідно.
Підприємці на загальній системі з ПДВ набагато більше відчувають на собі вплив штучних перешкод, які створюються для формування передумов для неформальних платежів.
Серед причин здійснення неформальних платежів ДПС переважна більшість підприємців на загальній системі на перше місце поставила «запобігання чи усунення створених формальних/бюрократичних/безпідставних перешкод у діяльності бізнесу» (так відповіли 55,6% тих, хто відповіли на це питання, загальна система оподаткування з ПДВ). Натомість у спрощенців це «відсутність/недостатність [власних] знань щодо ведення податкового обліку, заповнення та подання звітності тощо» (51,5% тих, хто відповіли на це питання, спрощена система оподаткування без ПДВ).
На цьому фоні підприємці не виявляють особливої довіри до податкових органів. У випадку застосування санкцій підприємці або не оскаржують таке рішення, або в переважній більшості оскаржують відразу в судовому порядку й не користуються інструментами адміністративного оскарження через ДПС. До податкової з оскарженням результатів перевірки зверталися лише 5,1% опитаних підприємців на загальній системі оподаткування з ПДВ. У той час як 20,7% на загальній системі оподаткування з ПДВ відразу йшли до суду.
Окрім того, підприємці вважають, що ДПС швидше сприяє схемам ухилення від податків (27,5%), ніж ефективно перешкоджає їм (22%).
Отримані результати наочно демонструють, що адміністрування загальної системи оподаткування в Україні потребує нагальної уваги, подальшого поглибленого вивчення і напрацювання рішень з урахуванням описаних реалій.
На сьогодні Мінфін у своїй діяльності не враховує окреслену проблему, що призводить до появи як слабких стратегічних документів, так і ряду ризикових рішень, як то зниження порогу ПДВ, що підважують зусилля економічного блоку уряду створювати кращі умови для ведення підприємницької діяльності у без того складних умовах України.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
