Українські підприємці критикують пропозицію уряду щодо підвищення податків і вважають, що таке рішення, навпаки, стимулює бізнес піти у тінь. Як підприємці та бізнес-асоціації пропонують розвʼязувати питання із дефіцитом бюджету?
Українські підприємці незадоволені рішенням уряду щодо підвищення податків. Відповідний законопроєкт Кабмін анонсував 18 липня. Він передбачає збільшення ставки військового збору до 5%, запровадження цього податку для ФОПів і юросіб, введення акцизу на солодку газовану воду (€0,1 за 1 л напою) та низку інших підвищень.
Уряд розраховує, що цьогоріч підвищення податків принесе до бюджету додаткових 139 млрд грн. Кошти частково покриють потреби у збільшенні держбюджету на 500 млрд грн для фінансування армії.
Підприємці вважають, що таке рішення, навпаки, підштовхне бізнес піти у тінь та зменшить інвестиційну привабливість країни.
У тому, що уряд має фокусуватися не на підвищенні податків, а на потенційних доходах, які досі не збирають, переконана й спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Про це вона заявила під час пресконференції 29 липня. Ключовим пріоритетом Пріцкер назвала перезавантаження митниці. Інший напрям – сірі ринки, зокрема алкоголь, цигарки, певні види електроніки, додала вона.
Як податкову реформу бачить український бізнес?
Голова наглядової ради та засновник Ajax Systems Олександр Конотопський. Фото DR
Голова наглядової ради та засновник Ajax Systems Олександр Конотопський:
Податки підвищувати не можна. Ні громадяни, ні бізнес до цього не готові. Зважаючи на широку культуру ухилення від сплати податків у країні, підвищення податків призведе лише до тінізації економіки.
Податки в Україні треба знижувати. І вчити всіх їх сплачувати. Чіпати ФОПів дорівнює вбивству майбутнього українських стартапів. Із бізнесом не було проведено жодних консультацій. Такі речі готуються мінімум за рік.
Оригінал тут.
Співзасновник UBC Group Ігор Гуменний. Фото з особистого архіву
Співзасновник UBC Group Ігор Гуменний:
Мінфін пішов звичайним шляхом – підвищення податків для «білого» бізнесу, ускладнення регуляцій та збільшення адміністративного тиску. Що з цього буде? Всі податкові новації ляжуть на «білий» бізнес, водночас тіньовий ринок це не зачепить. Гадаю, він, навпаки, зростатиме, а чиновники зніматимуть з нього свою персональну ренту. Українські товари та послуги подорожчають, а їхня конкурентоспроможність падатиме. Ведення бізнесу в Україні матиме дедалі менше сенсу.
Оригінал тут.
Співзасновник monobank Олег Гороховський. Фото Антон Забєльський для Forbes Україна
Співзасновник monobank Олег Гороховський:
Той, хто прийде до тебе із пропозицією підвищити податки у країні, що воює, той і зрадник. Треба чітко розуміти, що в нас спільна мета – нам треба зберегти економіку, яка має забезпечити можливість країни воювати.
У нас можуть бути різні погляди, але треба у діалозі знайти рішення. Ми не про «зраду», ми про співпрацю.
Оригінал тут.
Співзасновник компанії «Нова пошта» Володимир Поперешнюк. Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Співзасновник компанії «Нова пошта» Володимир Поперешнюк:
Коли чиновники вкотре підвищують податки у бідній країні, вони фіксують бідність та стримують зростання економіки й добробуту населення. Це є докорінною проблемою, адже економіка, а не податки є джерелом фінансування оборони.
Скільки замучену корову не дій чи кволого гусака не обскубуй, більше молока і пірʼя не матимеш. Підвищенням податків можна лише остаточно відправити корову з гусаком на той світ, тобто дотиснути економіку до колапсу.
Потрібно ставати багатою країною, бо бідній завжди бракуватиме ресурсів для захисту від зовнішнього агресора. А для цього треба менше заважати підприємцям, знижувати податки, проводити дерегуляцію, приватизацію та скорочення всіх невійськових бюджетних витрат.
Оригінал тут.
Спільна позиція Спілки українських підприємців (СУП) і Торгово-промислової палати
Запропоновані кроки майже повністю покладають навантаження на чесний бізнес і найманих працівників.
При цьому відсутні ефективні заходи для боротьби із тіньовою економікою та підвищення ефективності роботи податкової служби. Це призведе до більшої дискримінації прозорого бізнесу, погіршить конкуренцію між платниками податків і «ухилянтами», підірве довіру до системи та сприятиме зростанню тіньової економіки.
Натомість бізнес пропонує розвʼязання системних проблем з адмініструванням податків з боку органів контролю. Та наводить дані Інституту соціально-економічної трансформації, які свідчать, що потенційні втрати доходів бюджету в умовах 2022 року становили внаслідок:
- контрабанди та корупції на кордоні 80–150 млрд грн;
- контрафакту та нелегальної торгівлі 40–45 млрд грн;
- діяльності конвертаційних центрів 20–30 млрд грн;
- формування схемного податкового кредиту 16–20 млрд грн;
- виплати неофіційної заробітної плати 70–110 млрд грн.
На думку СУП і Торгово-промислової палати, уряд має оптимізувати видатки, а також активізувати боротьбу з тіньовою економікою для забезпечення надходжень до бюджету та чесної конкуренції.
Асоціації вважають за необхідне відкласти розгляд урядового законопроєкту та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану до отримання бізнес-спільнотою розрахунків та проведення спільних консультацій для пошуку оптимального рішення наповнення бюджету.
Оригінал тут.
Наталія Микольська, виконавча директорка спілки Diia.City. Фото Forbes Україна
Бізнес-спілка резидентів Diia.City:
Ми розуміємо складність фінансової ситуації в державі та необхідність наповнення бюджету, зокрема для витрат на оборону. При цьому виступаємо проти необґрунтованого підвищення податків з обороту (доходу) компаній і доходів фізосіб та закликаємо уряд опрацювати інші джерела надходжень до бюджету.
Пропоновані зміни призведуть до більшої тінізації економіки та збільшення податкового навантаження на сумлінних платників податків. А також вплинуть на відтік бізнесу та рішення інвесторів щодо можливого інвестування в Україну.
Оригінал тут.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
