Голова НБУ Андрій Пишний /пресслужба НБУ
Категорія
Гроші
Дата

Відновлення кредитування, приплив коштів та 42 млрд грн прибутку. Голова НБУ Андрій Пишний про три тренди банківського сектора України у III кварталі 2023 року

Голова НБУ Андрій Пишний. Фото пресслужба НБУ

Чи готова банківська система України підтримувати економіку країни в умовах війни та після нашої перемоги? Національний банк проаналізував роботу банківського сектора за III квартал 2023 року. Голова НБУ Андрій Пишний коментує результати звіту.

⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням

Пригадаймо кризу 2014–2017 років в Україні: трикратна девальвація гривні, черги за депозитами та банкрутство десятків банків. Деякі експерти пророчили повторення такого самого сценарію і під час ковідної кризи, і зараз, під час повномасштабного вторгнення Росії

Поточні виклики справді безпрецедентні. Але апокаліптичний сценарій не став реальністю, зокрема завдяки якісній роботі над помилками після попередньої банківської кризи. Наша реальність – міцна та стабільна банківська система. Це підтверджують три ключові тренди, які Нацбанк побачив під час підготовки чергового огляду банківського сектора. 

Відновлення кредитування 

Банки не припиняли видавати кредити навіть в умовах повномасштабної війни, проте більшість позик у цей період надавалися за підтримки державних програм. 

Зараз відбувається стійке відновлення інтересу до кредитування з боку як банків, так і позичальників.

  • Чисті гривневі кредити бізнесу (скориговані на резерви) за III квартал зросли майже на 5% до попереднього кварталу. Ця тенденція триває четвертий місяць поспіль після довготривалого спаду, спричиненого вторгненням РФ.
  • Переважна більшість бізнес-кредитів надана в межах державної програми «5-7-9» (кредити в програмі формують понад 40% працюючого валового портфеля гривневих кредитів бізнесу). Водночас окремі банки відзначилися зростанням нових кредитів поза програмою.
  • Кредити бізнесу у валюті надалі скорочуються в доларовому еквіваленті.
  • Зростає роль важливого для економіки малого та середнього бізнесу – його частка сягнула 55% у чистому гривневому портфелі кредитів суб’єктам господарювання.
  • Роздрібне кредитування зростає в усіх сегментах одночасно – незабезпечені кредити, автокредити та іпотека. Іпотечне кредитування перевищило рівень 24 лютого 2022 року.
  • Кредитні втрати банків незначні – частка непрацюючих кредитів за III квартал до попереднього кварталу знизилася, зокрема через перекласифікацію окремих великих кредитів у працюючі. Банки третій квартал поспіль майже не визнавали кредитних втрат.

Бачимо чіткий тренд до здешевлення кредитів – ставки за гривневими кредитами суб’єктів господарювання упродовж кварталу знизилися на 1,2 в. п. – до 18,7% річних. Про згадувані окремими експертами 25% річних не йдеться. Історичний максимум з початку вторгнення, який було зафіксовано рік тому, у листопаді 2022 року, – 20,7% річних. 

І, як неодноразово наголошував Національний банк, ставка не є визначальним фактором, який пригнічує кредитування. В умовах падіння економіки (ВВП за 2022 рік впав на 29%) та фінансової кризи, спричиненої повномасштабною війною, кредитування ставиться на паузу передусім через обмежений платоспроможний попит на кредити та низьку кількість нових проєктів, невизначеність та високі ризики. 

Найяскравішим є приклад програми «5-7-9», коли за привабливих ставок попит на кредити все одно був кволим, про що свідчать результати опитування банків про умови кредитування.

Стабільний приплив коштів до банків 

Темпи дещо нижчі, ніж у попередні періоди, але залишки на рахунках у банках зростають як у громадян, так і в бізнесу. Безперечну перевагу клієнти віддають гривневим заощадженням. І доволі активно розміщують кошти на термін від трьох місяців – частка таких вкладів збільшується.

Кілька цифр, які ілюструють цей тренд:

  •  частка коштів клієнтів зросла до 92% наприкінці вересня;
  •  обсяги гривневих коштів фізичних осіб зросли майже на 5% за квартал;
  •  кошти суб’єктів господарювання в національній валюті зросли на 5,5%;
  •  рівень доларизації депозитів за III квартал знизився до 32,5% передусім унаслідок зниження обсягів валютних депозитів бізнесу за одночасного збільшення гривневих вкладів домогосподарств та бізнесу.

Ставки за строковими вкладами реагують на зниження облікової ставки Національного банку досить повільно (наразі вона становить 16% річних). За даними Індексу UIRD, вартість 12-місячних гривневих депозитів фізичних осіб знизилася на 0,7 в. п. – до 14,5% річних на кінець III кварталу. Спрацювали додаткові заходи Нацбанку з підтримання привабливості гривневих заощаджень: прив’язка можливостей банків купувати високодохідні тримісячні депозитні сертифікати НБУ до динаміки гривневих строкових депозитів населення та підвищені вимоги до резервів за коштами до запитання.

Висока ефективність 

Процентні доходи банків зростають, водночас відрахування до резервів під знецінення кредитів близькі до нуля. Тому сектор демонструє операційну ефективність і за III квартал згенерував понад 42 млрд грн прибутку.

Поки що понад половину процентних доходів банки отримують від вкладень у депозитні сертифікати НБУ та ОВДП. Однак уже є чіткий вектор до більшої «диверсифікації» банківського бізнесу:

  • у III кварталі прибуток банків зріс більш як на 25% порівняно з попереднім кварталом, а частка державного ПриватБанку в ньому скоротилася майже до третини. Тобто вага інших банків у прибутках системи зросла;
  • збитковими за квартал було лише сім (переважно малих) банків проти 15 в попередньому кварталі;
  • доходи банків від вкладень у депозитні сертифікати НБУ та ОВДП продовжили стрімко зростати, також за квартал зросли обсяги процентних доходів від кредитування;
  • банки припинили закриття відділень, і лише вихід двох банків з ринку зумовив кількісне скорочення;
  • витрати банків на резервування залишалися помірними – 1 млрд грн за III квартал. Це хороший результат;
  • більшість банків належно оцінюють кредитний ризик: його коригування за підсумками оцінки якості активів 20 найбільших банків становило лише 1% щодо всіх банків.

Оцінка стійкості банків, яку Національний банк майже завершив, не виявила значної потреби системи в капіталі. Поточних прибутків банків вистачить для виконання нових вимог НБУ, спрямованих на наближення регуляторного поля до європейських стандартів, навіть після сплати очікуваного додаткового податку на надзвичайні прибутки (чистий прибуток українських банків за три квартали 2023-го досяг 110 млрд грн). 

Виконання банками цих вимог сприятиме зміцненню системи та посиленню її спроможності підтримувати економіку України під час війни та в період повоєнного відновлення. 

Українські банки до цього готові. 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні