Голова Нацбанку Андрій Пишний та міністр фінансів Сергій Марченко публічно підтримали додаткове оподаткування банківського сектору, який цьогоріч отримає надприбутки. Про свою позицію Марченко та Пишний заявили під час Щорічних зборів Європейської бізнес-асоціації. За даними НБУ, чистий прибуток українських банків за три квартали 2023-го банки досяг 110 млрд грн.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти
- «З високою ймовірністю» додаткове оподаткування для банків запровадять, зазначив Пишний. І зараз іде дискусія більше про технічні деталі, а не про саму концепцію.
- Такі надприбутки стали можливими через монетарні умови в України, пояснив голова НБУ. Через безпрецедентні військові витрати з бюджету утворився профіцит ліквідності. «Враховуючи, що кредитні апетити внаслідок війни зменшились, попит був майже ніякий, банки заробили фактично на безризикових активах – ОВДП і депозитні сертифікати», – уточнив Пишний.
- Дискусії щодо додаткового оподаткування відбуваються не лише в парламенті, а й в Мінфіні, НБУ і разом з міжнародними партнерами, додав очільник НБУ.
- «Враховуючи ситуацію, що Україні справді треба шукати додаткові ресурси для фінансування бюджету, я підтримую запровадження додаткового оподаткування банківського сектору», – заявив Сергій Марченко. Щодо конкретної ставки очільник Мінфіну сказав: «Чим більше, тим краще».
- Додаткове оподаткування підтримав і голова правління «Райффайзен Банку Україна» Олександр Писарук, який був присутній на події. «Це чесно і справедливо, – зазначив він. – Питання: яка ставка, з якого року і на який період».
- Раніше Forbes розповідав, що НБУ, депутати профільного комітету Ради та Мінфін сходяться на ставці у понад 50% податку на прибуток для банків і з ретроспективним оподаткуванням за 2023 рік.
Контекст
Ще влітку представники влади заговорили про можливість додаткового оподаткування банків, які в умовах високих процентних ставок отримали надприбутки. Парламентарі розглядали два можливі підходи. Перший – оподаткування всіх чистих процентних доходів, отриманих за рік, з якого почне діяти норма за відносно невеликою чи середньою ставкою. «Наприклад, в Іспанії це 4,8%», – розповідав у серпні Гетманцев.
Другий – оподаткування різниці між чистими процентними доходами у звітному році та середнім значенням за останні три–чотири роки. Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році і його середнім значенням за попередні чотири роки, пояснював нардеп.
Та в підсумку НБУ й депутат зійшлись на варіанті простого підвищення податку на прибуток удвічі – до 36%. З таким формулюванням Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні 19 жовтня.
Та до другого читання ставка «додаткового» податку має значно зрости через необхідність покривати великий дефіцит бюджету в 2024 році.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
