Новий етап легалізації криптовалют в Україні: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку завершила розробку законопроєкту про оподаткування криптоактивів і оновила текст закону «Про віртуальні активи». Forbes дізнався, що передбачають ці документи та коли їх можуть ухвалити
Україна може стати першою в Європі країною, що імплементувала європейські норми регулювання віртуальних активів МіСА. Останні кроки – оновлення закону 2021 року «Про віртуальні активи» та ухвалення змін до Податкового кодексу, що дозволять державі оподатковувати операції з торгівлі та оплати криптовалютами в Україні.
Обидва пули змін уже напрацьовані. Законопроєкт про оподаткування презентують 14 червня. «Сподіваюся, закон ухвалять у вересні, а запрацює він уже з 2024-го», – каже член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Юрій Бойко.
Що про новації думає криптоком’юніті та чи стане це останнім кроком на шляху до легалізації криптовалют в Україні?
Правила обігу та оподаткування для криптовалют
У разі ухвалення Верховною Радою оновлене законодавство про віртуальні активи матиме такі ключові позиції.
- Регуляторами ринку виступатимуть Національний банк і НКЦПФР.
- За видами віртуальні активи розподілятимуться на три категорії: токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активів, інші віртуальні активи.
- Для публічної пропозиції (випуску) токенів із прив’язкою до активів на торгах емітент має бути авторизованою у НКЦПФР юридичною особою. Для авторизації юрособа має оформити білу книгу (по суті проспект емісії).
- Ставку оподаткування – 18% з інвестиційного прибутку та військовий збір 1,5%. Умова для сплати податку на криптовалюту – якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестактивами має позитивне значення, а отримані внаслідок цих операцій віртуальні активи перебувають у власності платника до 365 днів.
Ключовий момент – концепцію оподаткування – створено за прикладом моделей західних країн, каже Бойко з НКЦПФР. «Якщо віртуальний актив куплено за 10 000 грн, а продано за 11 000 грн, то оподатковується різниця – 1000 грн», – пояснює він.
Як та навіщо Україна розробляла крипторегулювання
(натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
У 2022 році парламентарі ухвалили законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи», який міг набути чинності лише після змін до Податкового кодексу. Однак президент ветував його, внісши низку правок. Законотворці намагалися змінити податкове законодавство під час війни, але ці спроби не були успішними.
Черговий підхід стався після того, як ЄС схвалив регламент регулювання віртуальних активів МіСА (Markets in Crypto-assets).
Новий законопроєкт про криптовалюту не є доповненням чи переробкою попереднього закону про віртуальні активи, підписаного президентом 15 березня 2022 року, каже член НКЦПФР Юрій Бойко.
Текст законопроєкту було напрацьовано спільно з компанією Ernst and Young та фінансовим комітетом Верховної Ради України, продовжує він. «Це – адаптація MiCA в українське законодавство, ми потребуємо цього, щоб іти в Європу», – говорить Бойко.
Для розробки документу до Консультаційної Ради увійшли криптобіржі Kuna, WhiteBIT, Binance, розказує Бойко. Консультувалися з розробниками МіСА Європейським управлінням з цінних паперів і ринків (ESMA).
Далі до тексту зможуть вносити правки будь-які стейкхолдери: крипторинок, Нацполіція, Бюро економічної безпеки, Нацбанк, Мінцифри, фінансовий моніторинг, Міністерство фінансів, додає Бойко.
Що про регулювання та податки для криптовалют думає ринок
Криптобіржа Binance виступає за більш помірний податковий варіант для крипторинку. «Пропонуватимемо німецьку модель оподаткування», – каже генеральний менеджер Binance в Україні Кирило Хомʼяков. Йдеться про нульовий податок з інвесторів, які тримають криптовалюту понад рік, уточнює він.
Регулювання ринку криптовалют сприятиме злиттю цього класу активів із традиційною фінансовою системою, додає Хомʼяков. Які переваги? Держава захищатиме право приватної власності на віртуальні активи, а клієнти комерційних банків зможуть тримати криптовалюту на депозитах і брати під її заставу кредити, говорить він.
Є і скептики. «З 2017-го Україна працює у напрямку регулювання криптоіндустрії, а навіщо – так ніхто і не відповів», – каже засновник криптобіржі Kuna Михайло Чобанян. Спершу треба з’ясувати, навіщо, кому, як і коли потрібна регуляція, і тоді рухатися у цьому напрямку, вважає він.
Нинішні «рухи» на державному рівні є наслідуванням західного досвіду і змін. Мовляв, щось зробили у ЄС, США, Гонконгу і Дубаї, тому і Україна має пропонувати криптанам якісь умови, вважає Чобанян.
Це дійсно так, підтверджує Бойко з НКЦПФР. «Документ дає змогу працювати за правилами ЄС, – уточнює він. – Якщо біржа чи обмінник хочуть працювати на ринку, вони мають відповідати цим правилам».
Коли закон ухвалять, обіг віртуальних активів в Україні буде повністю регульований, криптовалюти будуть легалізовані, кажуть Бойко з НКЦПФР та нардеп Ярослав Железняк, який подаватиме законопроєкт до Верховної Ради.
Чи буде шлях документу в парламенті легким? Не гарантовано. Є питання щодо концепту оподаткування криптовалют, можуть бути зауваження й узгодження з боку Мінцифри і Нацбанку, перераховує Железняк. «Не скажу, що ми багато втратимо, якщо закон не ухвалять, – каже він. – Але все ж бажано зробити це».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
