В Україні можуть відмовитися від обов’язкового використання актів виконаних робіт. Комітет ВРУ підтримав законопроєкт №14023, який пропонує залишити право вибору за підприємцями – працювати з актами чи рахунками-фактурами. Для малого бізнесу це означатиме економію часу, грошей та менше бюрократії. В чому вигода для бізнесу, розповідає Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 30 вересня підтримав законопроєкт №14023, який у медіа охрестили «законопроєктом про скасування актів виконаних робіт».
Маю велике сподівання, що історія, яка мала свій початок 10 років тому, нарешті завершиться успіхом.
Дискусія 10 років
У 2015-му році ми з колегами помітили, що первинна фінансова звітність, якою оперують в Україні, значно відрізняється від закордонних практик. Зі сторони користувачів підходи західних колег виглядали простіше і приємніше.
Результатом спільних зусиль стало ухвалення в листопаді 2016 року закону №1724-VIII про спрощення експорту послуг. Тоді вдалося скасувати цілу кіпу паперів, які потрібно було подавати для зарахування валютної виручки при експорті послуг, і IT-спільнота гучно святкувала досягнуті зміни.
Проте успіх був лише частковий. На той момент Міністерство фінансів намертво відмовилось спростити використання актів виконаних робіт.
Команда CASE Україна не залишила це питання і витратила час та зусилля, щоб глибше дослідити проблематику для майбутніх дебатів із Мінфіном і підкріпити свою аргументацію. У 2021 році ми провели повноцінне дослідження на тему використання актів виконаних робіт.
З’ясувалось, що акти як первинний фінансовий документ використовують виключно на пострадянському просторі. Не плутайте з документами приймання-передачі, які не є первинною фінансовою документацією, а засвідчують саме факт ухвалення якості робіт.
На основі опитування, яке для дослідження провело InfoSapience, CASE з’ясував, що 74,1% підприємців підтримують ідею відмови від використання актів виконаних робіт та вважають, що їм було б легше працювати в умовах, коли підписання актів не є обов’язкове.
Також ми оцінили, що в цінах 2021 року економія від відмови обов’язкового використання актів виконаних робіт складала б до 34 млрд грн на рік, що на той момент становило 0,6% ВВП.
На жаль, напрацьовані аргументи теж не вразили чиновників Мінфіну, оскільки відмова від обов’язкового використання актів виконаних робіт, напевно, порушувала певний комфортний для них уклад справ. Підтримку таких змін нам вдалося знайти серед бізнес-асоціацій та в Міністерстві економіки, яке на той момент очолювала Юлія Свириденко та, зокрема, в особі її першого заступника Олексія Соболева.
Дискусії тривали кілька років. І в цих дискусіях фіскальна доцільність постійно перемагала економічну логіку. Так було до моменту, коли Свириденко очолила уряд. Після цього – несподівано – позиція чиновників Мінфіну пом’якшилась, а питання отримало значний політичний поштовх.
Реалізація ідеї
Вікно можливостей з питання актів навіть створило певну конкуренцію за реалізацію цієї ідеї. Голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подав свій варіант законопроєкту, і саме його версія отримала схвалення комітету 30 вересня.
Законопроєкт Гетманцева більш консервативний, оскільки в ньому вимагається закріплювати в договорі, що сторони не використовують актів виконаних робіт у своїх взаєминах, а також обмежується послаблення виключно щодо послуг і не стосується оренди та робіт.
Окрім того, важливо зазначити, що як в урядовому законопроєкті, так і в законопроєкті Гетманцева йдеться не про скасування актів як таких, як часто зустрічається у заголовках, а про добровільне використання як актів, так і рахунків-фактур у ролі первинної фінансової документації, на вибір контрагентів.
Іншими словами, запропоновані зміни дають можливість використовувати рахунки у своїх операціях, але залишають можливості продовжувати звичну практику для тих, хто працює з актами.
Тригерні точки
На мою думку, запобіжники, які виписав у своєму законопроєкті Данило Гетманцев, є зайвими, оскільки відмова від обов’язкового використання актів виконаних робіт – це послаблення саме для мікро- та малого бізнесу, які мають справу з невеликими замовленнями на кількасот чи кілька тисяч гривень і працюють без договору, просто на основі виставленого рахунку. Саме для них витрата часу на пошук одне одного, щоб оформити акти виконаних робіт, коли все зроблено та оплачено, є найбільш дратівливим і де-факто непотрібним.
Тому вимога виписувати відмову від використання актів у договорі фактично відрізає від пропонованих змін саме тих, кому ці зміни потрібні.
З приводу занепокоєння, що акти захищають замовників від поганої поведінки підрядників. Насправді коли залишається вибір користуватись актами, чи ні, умови договору в першу чергу диктує той, хто платить гроші. Якщо замовник має бажання закривати певні етапи робіт актами, то це буде умовою укладання договору з виконавцем.
Знову-таки, участь (регулювання) держави в цьому процесі не потрібна. Залиште підприємцям право домовлятись між собою, як їм зручніше.
Акти та будівництво
Також хочу відреагувати на поширену критику, що тепер без актів ніхто не буде нести відповідальність у будівництві.
Тут плутанина між актами як первинними фінансовими документами та актами як документами, які відображають приймання-передачу (акцепт) виконаної роботи.
У будівництві акти були та залишаються частиною виробничого процесу. Те, що з’являється можливість в інших сферах засвідчувати дію приймання-передачі (акцепту) якось інакше, окрім актів, ніяким чином не руйнує усталені виробничі процеси в будівництві.
За будь-якого розвитку подій навіть консервативний варіант законопроєкту, внесений Данилом Гетманцевим, це значний крок уперед у цьому питанні.
Коли зміни почнуть працювати і учасники процесу переконаються, що без актів небо не впало на голову, можливо, з’явиться готовність далі послабити регуляції.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
