Категорія: Новини
Дата: 29 березня 2023 17:31

Бізнес просить владу пришвидшити бронювання працівників, аби не зірвати посівну

Юрій Тарасовський

Forbes

2 хв читання

Найбільший ризик, який вбачають аграрії у цьогорічній посівній – загальмований механізм бронювання працівників. Воно має відбуватися за новою процедурою, але наразі вже майже місяць, як нічого не відбувається, йдеться у заяві Європейської Бізнес Асоціації (EBA) від 28 березня.

Ключові факти

Близько місяця тому компанії подали необхідні документи на бронювання, проте підтвердження від компетентних органів, зокрема Генштабу та Мінекономіки, поки не отримали, заявляють в EBA, посилаючись на інформацію від компаній – членів асоціації.
EBA звернулася до першого віцепремʼєра – міністра економіки Юлії Свириденко, Генштабу ЗСУ із закликом пришвидшити розгляд документів в межах нового механізму бронювання працівників, аби не зірвати цьогорічну посівну кампанію.

Контекст

На середину березня близько 528 000 працівників українських компаній заброньовано від мобілізації до ЗСУ, повідомили Forbes у Кабміні. З них 2176 осіб заброньовані за новим порядком, який уряд ухвалив 27 січня цього року.

Найбільше заброньованих в енергетичній галузі – 163 000 осіб, в агропромисловому секторі – 63 000 осіб, а ІТ-спеціалістів – 11 000 осіб. З початку війни Мінекономіки прийняло 3510 наказів про бронювання військовозобов’язаних (із них 2661 чинний), повідомляють у пресслужбі Кабміну.

27 січня Кабмін ухвалив постанову щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час №76, якою затверджено Порядок бронювання військовозобов’язаних.

У документі вказані порядок і критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Також у затвердженому порядку встановлено, що відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобовʼязаним рішеннями Мінекономіки, є чинними протягом строку, на який вони надані.

Згідно із постановою, до критеріїв визначення критично важливих підприємств належать такі:

Підприємство є резидентом «Дія.City».
Загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих і сплачених до державного та місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент €1,5 млн.
Сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент €32 млн.
Підприємства мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Підприємства мають важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.
Відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за звітний період.

Окрім цього, до критично важливих підприємств належать: спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують проєкти за кошти міжнародних партнерів.

Матеріали по темі