«Економіка неприємно здивувала». НБУ про «тисячу Зеленського», провал ВВП, ціни на газ та інфляцію. Інтерв’ю Сергія Ніколайчука /Фото прес-центр НБУ
Категорія
Головне
Дата

«Економіка неприємно здивувала». НБУ про «тисячу Зеленського», провал ВВП, ціни на газ та інфляцію. Інтерв’ю Сергія Ніколайчука

прес-центр НБУ

У жовтні НБУ суттєво погіршив прогноз зростання ВВП України у 2021 році – з 3,8% до 3,1%. Така переоцінка здивувала багатьох економістів, однак тепер, після публікації Держстатом даних за третій квартал, навіть знижена цифра виглядає оптимістичною, каже Forbes заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук, 40.

Розмова з Ніколайчуком відбулася одразу після того, як президент Володимир Зеленський анонсував виплату тисячі гривень вакцинованим громадянам. Як це вплине на українську економіку та чи не призведе до посилення інфляції

Ви дізналися про ініціативу з виплатою 1000 гривень кожному вакцинованому, як і інші громадяни, – з ролику президента, чи в НБУ у цьому сенсі є певні привілеї?

Я дізнався про це з новин, як і інші громадяни. Але я знав, що Офіс президента та уряд раніше обговорювали механізми, яким чином стимулювати вакцинацію.

Тобто з Нацбанком не консультувалися про можливий вплив рішення на економіку?

Це не зовсім наша прерогатива.

Це правильно, що НБУ не зовсім розуміє плани уряду стосовно додаткових мільярдних вливань?

Ми знали, що уряд планує розробити такий механізм. З одного боку, було б краще, якби ми знали про це рішення в деталях. З іншого – НБУ є незалежною інституцією, яка не впливає на дії інших держорганів, так само, як і уряд не втручається в нашу роботу.

У вас є розуміння, як саме будуть влаштовані виплати?

Поки враження таке, що проєкт буде реалізовуватися етапами. Зараз – щось на кшталт пілоту з обмеженим числом отримувачів виплат та з чітким переліком галузей, де ці кошти можуть бути витраченими. Далі – залежно від ефектів на вакцинацію. Не виключаю, що програму розширять.

Поки що в проєкті фігурують відносно невеликі суми – два етапи по 6 млрд грн. У той же час у програми чітко виражене цільове призначення за галузями. Чи допоможе це компенсувати втрати секторів, що найбільше постраждали від карантину?

У масштабах економіки суми дійсно незначні. Тим паче йдеться про сектор послуг – заклади культури та спорту – їхня частка в загальному ВВП є невеликою. Можливі певні ефекти в транспорті, залізничному та авіаційному, але, знову ж таки, несуттєві. За нашими оцінками, вплив програми обсягом у 6 млрд грн на горизонті у 12 місяців може скласти 0,1–0,2% ВВП.

Однак якщо проєкт призведе до додаткової вакцинації навіть 10% населення, його можна буде вважати дуже ефективним, адже від відсутності локдаунів економіка виграє значно більше, ніж від безпосереднього фіскального стимулу з боку держави.

Якщо згадати 2008 рік та виплату тисячі гривень урядом Юлії Тимошенко, якими були наслідки для економіки тоді?

Думаю, не варто проводити прямих паралелей – тоді йшлося про популістичне рішення, зараз ми говоримо про вирішення глобальної суспільної проблеми. До того ж у 2008 році ми отримали виключно інфляційний ефект, адже економіка була перегрітою. Зараз подібні рішення можуть мати сенс, якщо ми говоримо про недозавантаженість потужностей в окремих галузях.

Як подібні ініціативи держави впливають на інфляційні очікування та готовність бізнесу більш рішуче підвищувати ціни?

Тисяча гривень – не та сума, яка могла б суттєво стимулювати споживчий попит. До того ж галузі, на які, як передбачає уряд, будуть виділені ці кошти, страждають від недозавантаження. Навряд чи додатковий попит призведе до суттєвого підвищення цін. Навіть якщо ціни в галузі культури та спорту зростуть на 5–10%, це незначним чином позначиться на загальному показнику інфляції, оскільки частка цих послуг у споживчому кошику є незначною.

Що стосується очікувань, подібна ініціатива дійсно може викликати у населення враження, що держава почне друкувати гроші, однак зараз у сенсі впливу на очікування більшу роль відіграють ціни на продукти харчування та енергоресурси. Очікування фінансових аналітиків щодо темпів інфляції на наступні 12 місяців – близько 7%, банків та бізнесу – у межах 7,5–8%.

Чи призведе до зростання цін у інших галузях можливе підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Києва у 2,5 раза – до 20 грн?

Очевидні наслідки – зростання тарифів приватних перевізників, підвищення вартості послуг таксі. Більш широкий ефект – життя звичайних громадян стане дорожчим. Це може призвести до того, що вони почнуть вимагати від роботодавців більш суттєвого підвищення зарплат, що, в свою чергу, впливає на собівартість та зрештою ціни. Роль Нацбанку тут – діяти на випередження, щоб загалом локальний шок не перекинувся на всю економіку. Саме тому ми, в тому числі, маємо реагувати на проінфляційні фактори з боку пропозиції та витрат, щоб не допустити розкручування інфляційної спіралі.

Інфляція цін виробників у жовтні прискорилася до 57%. Чи означає це, що бізнес намагатиметься компенсувати підвищення собівартості за рахунок зростання цін?

Думаю, ми побачимо як перенесення підвищення собівартості на споживачів, так і скорочення прибутків бізнесу. Наприклад, за нашими оцінками, внесок нинішнього зростання цін на газ у показник інфляції наступного року складе 0,8 відсоткових пункта. Повністю перенести на ціни підвищення собівартості підприємці не зможуть, адже ми бачимо певне сповільнення економіки і, відповідно, платоспроможного попиту.

У 2022 році ми очікуємо корекції цін на сировинних ринках. Ціни на газ та нафту зараз знаходяться близько до пікових значень. Якщо зараз вартість тисячі кубометрів газу складає близько $800–900, то в першому кварталі ми очікуємо зниження до $600–700, а після завершення холодного періоду – до $300–400.

Ви погоджуєтеся з меседжем Федеральної резервної системи США, яка продовжує називати поточний сплеск інфляції тимчасовим?

Я належу до того ж табору економістів. Зрозуміло, що період «тимчасовості» дещо затягується, але я не вірю, що в середньостроковій перспективі у 3–5 років, інфляція залишиться на таких високих рівнях, як зараз.

Втім, на мою думку, ФРС буде підвищувати ставки швидше, ніж анонсувала раніше, – це може статися вже в другому кварталі 2022 року. Ринки готуються до такого сценарію, що вже виражається в дохідностях боргів країн, що розвиваються. Але не думаю, що рішення чи заяви ФРС матимуть серйозні наслідки для інших ринків, як це було, наприклад у 2013 році.

Нещодавно НБУ погіршив прогноз зростання ВВП у 2021 році з 3,8% до 3,1%. Тобто показник зростання третього кварталу всього у 2,4% не став для вас несподіванкою?

Це нас неприємно здивувало, у жовтні ми очікували зростання на рівні 4%. Якщо говорити про весь рік, то тепер навіть наша погіршена оцінка у 3,1% виглядає оптимістичною. Вірогідно, зростання буде дещо нижчим. 

У чому причини провалу третього кварталу?

У вересні ми побачили слабкі показники в сільському господарстві – зниження випуску на 11% у річному вимірі та відновлення спаду у промисловості – «мінус» 0,7%. Також уповільнилося зростання в роздрібній торгівлі – до 6%, хоча до цього було близько 10%.

Чим ви пояснюєте спад?

По-перше, ситуація з пандемією: незважаючи на те що влітку все виглядало не так погано, загальні показники вакцинації ще тоді натякали на швидке погіршення, що могло негативно вплинути на ділову активність.

По-друге, погіршення зовнішньої кон’юнктури. Зростання цін на енергоносії підвищило собівартість. До цього додався негативний ефект корекції донизу цін на ключових для України експортних ринках. Через ці чинники в окремих галузях, наприклад хімічній чи металургії, ми побачили скорочення чи навіть зупинку виробництва. У металургів були додаткові складнощі через підвищення конкуренції з боку турецьких, бразильських та російських постачальників.

По-третє, ресурсний дефіцит в енергетиці.

У той же час негатив третього кварталу може частково компенсуватися за рахунок рекордного урожаю кукурудзи, що був відкладений на четвертий квартал. До того ж загальний збір зернових цього року може скласти навіть 83 млн тонн проти закладених у наш прогноз 81 млн тонн. Також позитивним фактором може стати нарощування транзиту російського газу через Україну. Досі він був низьким, зараз ми бачимо тренд до підвищення обсягів. Додатково в кінці року та в першому кварталі 2022-го можна очікувати імпульс економіки за рахунок активізації державних видатків.

Поточний прогноз НБУ на 2022 рік – 3,8% зростання ВВП. Чи може динаміка бути гіршою?

Все залежить від того, наскільки Україна зможе подолати пандемічні виклики та покращити рівень вакцинації. Загалом поки що я не бачу суттєвих змін у порівнянні з умовами, за яких ми готували прогноз зростання наступного року у 3,8%.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

30 до 30 | Квартал 95, лідер "Великого будівництва"