Європейський Союз планує запровадити санкції проти чотирьох китайських компаній, які підтримують військову машину РФ. Окрім того, під нові обмеження потраплять компанії з ОАЕ, Туреччини, Азербайджану, а також дочірні структури російського «Лукойлу» та десятки фізичних осіб. Про це йдеться у внутрішньому документі Європейської служби зовнішньополітичної діяльності (EEAS), який опинився у розпорядженні видання Politico.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Згідно з проєктом документа від 21 травня, Брюссель звинувачує чотири китайські фірми у прямій допомозі агресору. Зокрема, вони забезпечували роботу російського «тіньового флоту», постачали хімікати для потреб армії РФ та доставляли компоненти, які Москва використовує для виробництва ударних безпілотників.
- Паралельно ЄС пропонує націлити обмеження на логістичні ланцюжки РФ в інших регіонах. До списку пропонують включити: пʼять компаній з Обʼєднаних Арабських Еміратів; три компанії з Туреччини; одну компанію з Азербайджану.
- Усі ці юридичні особи, за даними європейської дипломатії, сприяли російському судноплавству та допомагали Москві продавати енергоносії в обхід обмежень.
- Цей список сформовано в межах «динамічного» підходу ЄС, який передбачає постійне додавання нових субʼєктів залежно від того, як РФ змінює тактику обходу санкцій, пише видання.
- Зазначені пропозиції увійдуть до так званого міні-пакету індивідуальних санкцій.
- Два посадовці ЄС підтвердили, що його мають затвердити на зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі вже 15 червня. При цьому для ухвалення рішення потрібна одностайна згода всіх 27 країн-членів блоку, а посли ще можуть вносити правки або вилучати окремі компанії зі списку.
- Паралельно Брюссель уже розпочав роботу над масштабнішим 21-м пакетом санкцій, який матиме ширший секторальний підхід та очікується до ухвалення пізніше влітку.
Контекст
Нова ініціатива Брюсселя зʼявилася на тлі максимального загострення відносин між ЄС та Пекіном. Наразі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагається консолідувати підтримку європейських столиць для масштабного удару по субсидованому китайському імпорту. У відповідь Китай уже офіційно пригрозив «рішучими контрзаходами» для захисту власних інтересів, якщо ЄС запровадить нові обмеження у торгівлі.
Попри попередження Пекіна про «наслідки», які лунали ще під час ухвалення попереднього, 20-го раунду санкцій, ЄС вирішив подвоїти зусилля у боротьбі з тими, хто допомагає Росії. Питання цієї економічної напруги коаліція обговорить на зустрічі комісара з питань торгівлі Мароша Шефчовича з торговим представником Китаю Лі Ченганом у Парижі.
Загалом посилення санкційного тиску відображає зміну стратегії Брюсселя: замість спроб підштовхнути сторони до прямих переговорів, ЄС прагне максимально знекровити російську економіку, щоб скористатися перевагами України на полі бою та змусити Москву до серйозного діалогу на умовах Заходу.
Паралельно в ЄС тривають дискусії щодо наповнення майбутнього 21-го пакету. Ключове завдання країн-членів – зафіксувати граничну ціну на російську нафту, термін дії якої спливає у липні (інакше вона автоматично зросте слідом за світовими цінами). Водночас група країн Балтії та Скандинавії наполягає на радикальніших кроках: запровадженні тотальних санкцій проти «Газпрому», «Лукойлу», «Роснефти», «Новатеку» та повному розриві будь-яких контрактів із ядерною індустрією РФ.
