Чому зміцнення гривні шкодить бюджету, які державні банки можуть приватизувати та як працюватиме податкова пенсійна реформа? Міністр фінансів Сергій Марченко відповів на ці питання виданню «НВ». Forbes публікує головне з інтервʼю
Отримуйте щоденний лист з останніми матеріалами та новинами від Forbes
Робота з МВФ
$2,7 млрд «ковідних» грошей від МВФ пішли на фінансування дефіциту бюджету. Ключове в останній угоді з МВФ – щоб Україна ухвалила збалансований бюджет на 2022 рік, а також судова та енергетична реформи, боротьба з корупцією. Робота за цими напрямками дозволить країні забезпечити макроекономічну стабільність.
Наступного року від МВФ розраховуємо отримати два транші на загальну суму $2,2 млрд. МВФ – якірний інвестор для України, відсутність допомоги від фонду автоматично означає вищу вартість позик.
Банківська сфера та банк для Укрпошти
Склад наглядових рад не повинен залежати від громадянства та національності. Голова наглядової ради ПриватБанку – іноземець, а Укрексімбанку – українка. Обоє добре працюють. Щодо інших банків є питання. Якщо говорити про перспективи, то тренд на українців у наглядових радах має зростати.
Кожен банк має свою стратегію. ПриватБанк приносить $1 млрд, але майбутнє банку визначають за попередніми власниками – з ними ще не всі питання закриті.
Укрексімбанк має залишатися у власності держави. Ощадбанк може бути приватизований або до нього буде залучено ЄБРР. Але жоден із цих шляхів не суперечить один одному. Готові розглянути приватизацію Укргазбанку, якщо будуть цікаві пропозиції.
МВФ не в захваті від ідеї Укрпошти купити банк.
Головні витрати України, зміцнення гривні
Головні статті видатків бюджету на 2022 рік – збільшення зарплати медикам. На це піде 34 млрд грн. Також буде збільшено витрати на військову сферу та освіту. Стипендії підвищимо вдвічі, а ветеранів АТО забезпечимо житлом.
Витрати на інфраструктуру зростуть через надходження від податкового закону №5600. У бюджеті на 2022 рік частка капітальних видатків найвища за 10 років.
Незважаючи на відсутність економічного буму та негативні прогнози з боку митних органів, експертів та журналістів, перевиконання доходів за 11 місяців 2021 року – 41,6 млрд грн. Багато в чому зростання обумовлено гарною роботою фіскальної системи.
Різке укріплення гривні для бюджету – негативний показник. Через це митниця втрачає доходи, але Україна заощаджує на погашенні обслуговування валютного боргу. Пропорція 1:2 – одна гривня економії на боргу відповідає двом гривням втрат на митниці.
Ми думаємо над створенням агенції з управління державним боргом. Основна проблема – відсутність фахівців на ринку та грошей на ринкову зарплату (не менше ніж $2000–1500 на місяць).
Податкові ініціативи, митниця
Зараз податкова служба працює ефективніше за останні 10 років. За 11 місяців вона зібрала на 30 млрд грн більше запланованого та на 92 млрд грн більше, ніж у 2020 році.
Приріст із ПДВ – 30%, або 32 млрд грн; податок на прибуток, якщо порівнювати з минулим роком, зріс на 54%, або на 51 млрд грн; акциз – на 16%, або 10 млрд грн.
Митниця не допрацьовує – її показники падають. Я не вважаю гарною ідеєю повернення колишнього голови митної служби Максима Нефьодова. Зараз на митниці новий керівник і йому потрібен час. Для реформи потрібні прозора робота, гідна заробітна плата, якісні системи сканування та пункти пропуску.
Я проти радикальних податкових реформ – від зменшення ставок ПДВ до запровадження податку на виведений капітал. Це веде до фіскальних ризиків. Моє бачення – треба міняти адміністрування та виводити бізнес із тіні. Перший крок зроблено – ухвалено податковий закон №5600. Він принесе до бюджету додаткові 30 млрд грн. Податки повинні платити всі, а не шукати тіньові схеми та «скрутки». Це несправедливо, що через парламентські дискусії у законі прибрали початкову норму оподаткування нерухомості.
Якщо хтось хоче пропонувати ідеї щодо податкової реформи, він має бути міністром фінансів і нести за це відповідальність. Наразі пропонують змінити ставки, скасувати податки, віддати податки до місцевого бюджету – ці пропозиції абсолютно безвідповідальні.
Ми готуємо закон про непрямі методи оподаткування. Вони стосуватимуться великих покупок – наприклад, машини чи нерухомості. Якщо людина неспроможна пояснити, звідки має гроші для придбання, то податкова нарахує суму несплачених податків.
Фіскалізація
Чи готовий бізнес до встановлення касових апаратів? Прозорий бізнес не має проблем. Незадоволені ті, хто займається контрафактом, конфіскатом та «обналом» грошей. Я не боюся протестів – ті, хто займаються легальним бізнесом, не підуть на них. На них підуть ті, хто живе з мітингів. Сьогодні вони протестують проти касових апаратів, а наступного дня протестуватимуть проти вакцинації.
Пенсійна реформа
Уряд має створити державний накопичувальний фонд, де громадяни можуть накопичувати гроші. Кожен матиме свій рахунок. Держава компенсуватиме 1% єдиного соціального внеску (ЕСВ). Основне завдання – мотивувати людей відкладати гроші. Реформа відбудеться не раніше 2023 року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
