«Тепер закон проти всіх, крім олігархів». Як змінився податковий закон, який називали «антиолігархічним»
Категорія
Головне
Дата

«Тепер закон проти всіх, крім олігархів». Як змінився податковий закон, який називали «антиолігархічним»

Ілюстрація Shutterstock/Анна Наконечна

Верховна Рада 18 листопада вдруге перенесла розгляд податкового законопроєкту №5600. Він чекає на друге читання з липня. Щоправда, документ, який ще влітку називали «антиолігархічним», уже втратив вплив на великий бізнес, а разом із цим і більшу частину обіцяних надходжень до бюджету. Як змінився законопроєкт за цей час і до чого готуватися бізнесу, якщо депутати приймуть поточну версію

Початкова мета законопроєкту №5600 – збалансувати податкове законодавство, прибрати невмотивовані пільги для бізнесу та збільшити надходження до бюджету. У червні міністр фінансів Сергій Марченко казав, що зміни до Податкового кодексу принесуть державі додатково 50 млрд грн на рік. Але після першого читання в липні сума стала вдвічі меншою. «Ми прогнозуємо від 20 до 25 млрд грн», – каже голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Депутат «Слуги нороду» Ольга Василевська-Смаглюк вважає прогноз Гетманцева надто оптимістичним. «Нам пощастить, якщо ми зберемо 10 млрд грн. Сума може бути на кілька мільярдів нижчою», – каже вона.

Причина бюджетних втрат – понад 11 000 поправок, які народні депутати внесли між першим та другим читанням закону. Після них у законі з'явилися поблажки для великого бізнесу: зниження ренти на видобуток залізної руди, скасування акцизи на «зелену» енергетику та пільги для великих аграріїв, які займаються виробництвом птиці. «У Раді жартують, що спочатку цей закон був проти олігархів, потім не зовсім проти олігархів, а потім проти всіх, окрім олігархів», – каже голова партії «Голос» Кіра Рудик.

Як змінився податковий законопроєкт

Металургія

Законопроєкт пропонує нову формулу підрахунку ренти з видобутку залізної руди. Металурги сплачують до бюджету 11–12% від собівартості кожної тонни. У першій редакції проєкт закону пропонував підвищити ренту до 16% ціни на тонну на світових ринках. «Чим дорожча руда, тим металурги більше платять до бюджету. Такий підхід правильний», – каже Гетманцев.

У травні ціна на руду коливалася близько $200 за тонну, і якби тоді закон набув чинності, податки для металургів зросли б у 10 разів. Однак до другого читання народні депутати зменшили максимальну податкову ставку з 16% до 10%, додавши корегуючий коефіцієнт. Вони також вивели вартість фрахту та витрат на внутрішню логістику з розрахунку фактичної ціни за руду. З такою формулою металурги сплачуватимуть менше податків, ніж зараз, якщо ціна на залізну руду знизиться.

В Україні ринок залізної руди між собою ділять «Метінвест» та «Південний ГЗК» Ріната Ахметова, Ferrexpo Костянтина Жеваго та «АрселорМіттал Кривий Ріг» Лакшмі Міттала.

«Зелена» енергетика

Ще один крок у бік великого бізнесу – скасування акцизу на «зелену» енергетику. Спочатку уряд запропонував стягувати 3,2% плату з виробників відновлюваної електроенергії. Це б направило до бюджету додаткові 2,1 млрд грн на рік. Але депутати прибрали цю норму через те, що ринок потенційно цікавий міжнародним гравцям і може залучити до України додаткові інвестиції, каже глава фракції «Голос» Ярослав Железняк. «У мене була зустріч із трьома послами Норвегії, Швеції та Данії. Ці країни готові інвестувати у цей бізнес», – каже він.

У червні 2020 року Кабінет міністрів підписав меморандум із виробниками «зеленої» енергетики, взявши на себе зобов'язання не підвищувати податки для галузі. Ринок альтернативної енергетики в Україні на 25% належить ДТЕК Ахметова.

Єдина норма, яка залишилася і зачепить великий бізнес, – підвищення екологічного податку втричі. Якщо законопроєкт ухвалять у такому вигляді, підприємства платитимуть не 10, а 30 грн за тонну викидів СО2. Це торкнеться теплових електростанцій, гірничо-збагачувальних комбінатів, металургійних заводів. 70% теплових станцій країни належать Ахметову.

2020 року забруднювачі довкілля заплатили 4,4 млрд грн екологічного податку, з яких 0,9 млрд грн – за СО2. Тобто за новою нормою за викиди вуглекислого газу бізнесу доведеться платити додатково 1,8 млрд грн податку.

Сільськогосподарський сектор

У першій редакції законопроєкт пропонував виключити з четвертої групи спрощеної системи оподаткування аграріїв, які займаються розведенням птиці. Через це їм довелося платити на 100 млн грн більше податків, порахував старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин.

Однак перед другим читанням депутати пом'якшили цю норму, додавши бонус – п'ятирічне звільнення від податку на прибуток. «Податок на прибуток становить 18%, і ця норма цілком може компенсувати втрати на виході з 4-ї групи спрощенки», – каже Черкашин.

Приблизно 30% курячого м'яса, яке вживається в Україні, виробляє МХП Юрія Косюка.

До другого читання не дожила норма про оподаткування самовільно зайнятих земель. Уряд хотів уповноважити місцеві ради скласти перелік самозахоплених земель та їхніх власників та стягувати з них плату паями.

Нардепи пом'якшили норму про стягнення ПДФО з продажу сільськогосподарської продукції. Уряд пропонував зменшити з 2 га до 0,5 га площу землі, з якої люди зобов'язані сплачувати податок, якщо продають вирощені на ній товари. Цю пропозицію депутати не підтримали, але запропонували платити ПДФО з суми доходу, якщо він перевищує 72 000 грн. На думку експертів, податкова не зможе контролювати виконання цієї норми.

Депутати залишили найкритичніший для аграріїв пункт – запровадження мінімального податкового зобов'язання. Власники чи користувачі дільниць повинні сплачувати мінімальний податок, навіть якщо нічого не вирощують. Вони також повинні доплачувати різницю, якщо сума податків від проданого врожаю та оренди землі менша від мінімального зобов'язання.

Це має сприяти виведенню бізнесу з оренди земель із тіні, каже старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. За його словами, на тіньовій оренді землі бюджет втрачає близько 20 млрд грн щорічно. «Згідно з реєстрами, третина сільськогосподарської землі не обробляється, але за знімками з супутників ми бачимо, що це не так», – каже він.

Адміністративні норми

Проєкт закону пропонує суттєво розширити повноваження податкової служби. Їй дають право робити запити на надання документів та іншої інформації, якщо є факти, які можуть свідчити про потенційні порушення. «Це дуже абстрактне поняття. Про такі факти може заявити навіть конкурент із бізнесу», – каже партнер податкової практики Sayenko Kharenko Світлана Мусієнко. Фактично через нову норму бізнес може зануритися в неконтрольовані запити від податкової служби.

Народні депутати залишили до другого читання норму щодо заборони керівника виїжджати за кордон. Санкція вводиться, якщо компанія понад 240 днів не сплачує боргу перед державою. Це негативно вплине на державні компанії: їм буде складніше шукати керівників. «Ніхто не захоче приходити до збиткового держсектору, щоб отримати такий «бонус», – каже Рудик.

Депутати також пропонують вести публічний реєстр керівників компаній із боргами. Це стосується топів як українських фірм, так і представництв міжнародних компаній. «Така норма ніяк не допоможе позбутися компанії боргів перед державою, а лише додасть ще один елемент тиску з боку податкової», – каже Мусієнко.

Остання редакція закону дозволяє бізнесу знімати на фото та відео те, як правоохоронці проводять обшуки у їхній компанії. «Це позитивний момент – відео може стати в нагоді під час розгляду справ у суді», – зазначає Мусієнко.

Податок на додану вартість

До другого читання депутати пом'якшили ініціативу обкладати податком на додану вартість (ПДВ) продаж житла. Якщо законопроєкт ухвалять у поточному вигляді, ПДВ стягуватиметься лише після третьої угоди з нерухомості. Ця норма могла збільшити ціну на нерухомість на 20%, каже народний депутат від фракції «Слуга народу» Галина Янченко. «Стара норма нівелювала всі наші зусилля із запуску програми іпотечних кредитів», – каже вона.

Податковий комітет також запропонував на території депресивних шахтарських населених пунктів у Донецькій, Луганській, Львівській та Волинській областях до 2037 року запровадити спеціальні економічні зони, де підприємства звільнятимуться від ПДВ, податку на прибуток та рентних плат на використання лісу та води. Йдеться про підприємства, які будуть створені після 1 січня 2022 року. На думку Рудик, це може призвести до створення фіктивних фірм. «Ми можемо зіткнутися із ситуацією, коли фірма зареєстрована та отримує пільги на одній території, а фактично працює на іншій», – каже вона.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

30 до 30 | Квартал 95, лідер "Великого будівництва"