Рада ЄС ухвалила рішення про розширення санкцій у відповідь на російську агресію проти України. Обмеження запроваджено щодо п’яти фізичних осіб і чотирьох компаній, які мають стосунок до так званого російського «тіньового» флоту, йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС від 15 грудня.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- До санкційного списку внесли бізнесменів, пов’язаних із компаніями «Роснефть» і «Лукойл». Зокрема, це керівники та бенефіціари азербайджанської 2Rivers Group (колишня Coral Energy) Анар Мадатлі, Талат Сафаров і Етібар Ейюб, а також пакистанський підприємець Муртаза Лакхані та громадянин Росії Валерій Кілдіяров.
- Крім того, обмеження застосували до судноплавних компаній з ОАЕ, В’єтнаму та Росії, які володіють або керують танкерами «тіньового» флоту. Йдеться про Nova Shipmanagement LLC-FZ (раніше Sterling Ship Management), Citrine Marine SPC, Hung Phat Maritime Trading та «Севертрансбункер».
- Санкції передбачають замороження активів, заборону фінансових операцій з боку громадян і компаній ЄС, а також заборону на в’їзд і транзит територією Євросоюзу для фізичних осіб.
Контекст
Доходи від експорту нафти й газу залишаються ключовим джерелом наповнення бюджету РФ, забезпечуючи близько чверті його надходжень. Зменшення цих доходів болісно позначається на економіці Росії, яка після початку повномасштабної війни проти України у лютому 2022 року різко наростила видатки на оборону та безпеку.
Україна разом із західними партнерами неодноразово наголошували, що прагнуть примусити Росію – другого у світі експортера нафти – згорнути війну шляхом ослаблення її економічного потенціалу.
Мінфін РФ спочатку прогнозував надходження від нафти й газу на рівні 10,94 трлн рублів у 2025 році, однак у жовтні був змушений переглянути оцінку через падіння світових цін на нафту на тлі побоювань щодо надлишкової пропозиції.
У листопаді рублева ціна російської нафти для податкових розрахунків знизилася на 17,1% проти жовтня – до 3605 рублів за барель.
Водночас обсяги російської нафти, що перебувають у морських сховищах на танкерах, зросли до максимуму за два з половиною роки – 3,68 млн барелів на добу. Надлишок сировини посилює тиск на світові ціни та ускладнює для Москви фінансування війни проти України.
5 грудня агентство Reuters із посиланням на джерела повідомило, що країни G7 та ЄС розглядають варіант відмови від механізму цінової стелі й запровадження повної заборони на надання морських послуг для російської нафти.
