Інфляція на споживчому ринку України у вересні становила 0,5% після зниження на 1,4% у серпні і 0,6% у липні. У річному вимірі споживчі ціни впали до мінімуму із січня 2021 року – 7,1% (8,6% у серпні). Про це повідомила Державна служба статистики.
Ключові факти
- Базова інфляція у вересні порівняно із серпнем становила 0,9%, з початку року – 4,2%.
- На споживчому ринку у вересні ціни на продукти та безалкогольні напої знизилися на 0,5%. Найбільше (на 9,7%) подешевшали овочі. На 5,1–0,4% знизилися ціни на фрукти, продукти переробки зернових, рис, соняшникову олію, рибу та продукти з риби. Водночас на 12,3% подорожчали яйця, на 1,3–0,5% зросли ціни на масло, цукор, м’ясо та м’ясопродукти, сало, хліб, молоко.
- За даними Держстату, ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,4%.
- Одяг і взуття подорожчали на 7,8%, зокрема взуття – на 8,2%, одяг – на 7,6%.
- Ціни на транспорт зросли на 2,2%, в основному через подорожчання палива та мастил на 4,9%. Водночас на 3,2% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
- Послуги освіти подорожчали на 9,9%: середньої – на 13,9%, вищої – на 11,5%, дошкільної – на 5,4%.
Контекст
У серпні в Україні була зафіксована дефляція на рівні 1,4% після 0,6% у липні. У річному вимірі за підсумками серпня інфляція сповільнилася до 8,6% з 11,3% у липні.
НБУ переглядатиме прогноз з інфляції на цей рік у бік зниження, а прогноз щодо ВВП – у бік підвищення, повідомив заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук під час Business Breakfast з редакцією Forbes.
«По інфляції ми однозначно переглядатимемо прогноз на цей рік у бік зниження (поточний прогноз, складений у липні – 10,6% на кінець 2023 року та 8,5% – на кінець 2024-го). В останні місяці вона знижується стрімкіше, ніж ми закладали у липневий макропрогноз», – повідомив він.
Попри продовження війни, у 2023 році ціни в Україні зростають значно повільніше за всі прогнози. У липні інфляція уповільнилася до 11,3%, тоді як Нацбанк у січні прогнозував на кінець другого кварталу 18,7%, стільки ж – і на кінець року.
Значно нижча за прогнози інфляція несе новий ризик: це може призвести до відчутних втрат державного бюджету через менші обсяги податків, йдеться у бюджетному барометрі Київської школи економіки (KSE). При підготовці бюджету на цей рік уряд заклав прогноз у 28,4% інфляції на кінець грудня. У реальності вона вже більш ніж удвічі менша.
Чому низька інфляція створює проблеми з наповненням бюджету і що з цим робити, читайте в матеріалі Forbes.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
