«Кернел» підписав кредитну угоду з Експортно-інвестиційним фондом Данії (EIFO) на €100 млн – гроші підуть на будівництво першого вітроенергетичного проєкту компанії – вітрової електростанції потужністю 94,5 МВт у центральній частині України. Про це повідомила пресслужба компанії 25 серпня.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Фінансування надається в межах окремої програми EIFO з підтримки інвестицій в Україні.
- Станція складатиметься з 21 турбіни, які поставить і встановить данська Vestas. Проєкт також передбачає встановлення промислових систем накопичення енергії – вони мають балансувати виробництво електроенергії в пікові години.
- Угоду підписали за участі міністра бізнесу та конкурентоспроможності Данії Мартіна Лідегора.
Контекст
EIFO з початку повномасштабної війни профінансував понад 30 проєктів в Україні. Станція «Кернелу» – другий проєкт вітрової генерації в країні, який фінансує фонд. Vestas має понад 203 ГВт встановлених потужностей у світі, з них 888 МВт вітрових потужностей в Україні – вже встановлених або на етапі будівництва.
Крім вітрової станції, «Кернел» встановлює сонячні панелі на своїх елеваторах і будує сонячну електростанцію потужністю 106 МВт на півдні України.
Проєкт реалізується в межах довгострокової ESG-стратегії «Кернелу», яка передбачає декарбонізацію виробництва та зменшення енергетичних ризиків. На пілотному етапі потужність установки становитиме 250 кВт, а в перспективі її планують збільшити у десятки разів.
У квітні 2026 року «Кернел» уперше з початку повномасштабної війни залучив $45 млн фінансування від ЄБРР на реалізацію проєкту у сфері відновлюваної енергетики.
«Кернел» – один із найбільших агрохолдингів України та провідних експортерів соняшникової олії. Після початку повномасштабного вторгнення компанія перебудувала логістику через блокаду українських портів і нестабільну роботу зернового коридору.
У третьому кварталі 2026 фінансового року, що охоплює січень–березень, «Кернел» збільшив переробку олійних культур і перевалку через морські термінали, попри періодичні зупинки роботи через повітряні тривоги.
Переробка олійних культур за квартал зросла на 17% у річному вимірі, до 986 000 т. У компанії пояснюють це стабільною пропозицією соняшникового насіння на внутрішньому ринку. Продажі олії збільшилися на 7%, до 373 000 т.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Водночас за перше півріччя 2026 фінансового року, у липні–грудні 2025-го, чистий прибуток «Кернелу» скоротився на 33% порівняно з аналогічним періодом роком раніше, до $119 млн. Консолідований виторг зменшився на 1%, до $1,924 млрд, а EBITDA – на 14%, до $247 млн.
