Платіжні системи Visa та Mastercard знизили комісію за оплату карткою. Це погані новини для тих, хто звик до кешбеку
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Наприкінці листопада Visa та Mastercard зменшили ставки міжбанківських комісій interchange на 25% – до 1,2%. До липня 2023 року максимальна ставка знизиться до 0,9%.
Для банків скорочення комісій означає втрату частини доходів. Monobank, наприклад, з початку грудня на 25% знизив відсотки з кешбека для більшості категорій покупок. «Цю битву за клієнтів ми програли, – каже співвласник monobank Олег Гороховський, 47. – Сподіваюся, хоч хтось від цього виграє, окрім великих торговельних мереж».
Інші банки не настільки радикальні, але багато з них уже переглянули чи готуються змінити умови обслуговування карткових продуктів. Подальше зниження interchange може призвести до появи комісій просто за використання платіжних карток, прогнозує начальник управління карткового бізнесу та крос-продажів ОТП Банку Євген Грубий.
Реакція ринку
У першому півріччі 2021-го через POS-термінали українських банків пройшло 1,642 млрд операцій на суму 378 млрд грн, свідчать дані НБУ. Середній чек для безготівкових платежів – 231 грн.
Interchange – це основна комісія при оплаті карткою. Будучи регулярним джерелом доходу, вона дозволяє українським банкам широко використовувати кешбек для залучення та утримання клієнтів. З його допомогою банки мотивують українців платити в магазинах чи на заправках карткою, а не готівкою. Для прикладу: в 2020 році Альфа-Банк повернув клієнтам понад 200 млн грн. За три роки існування програми кешбек отримали 1,3 млн клієнтів «Альфи». Половина суми кешбеку в банківській системі фінансується саме за рахунок interchange, розповідав у березні Гороховський із monobank.
«Альфа» поки не збирається знижувати кешбеки, оскільки, як зазначає у письмовому коментарі пресслужба банку, цей інструмент добре зарекомендував себе у роботі з клієнтами. Бюджети банків на програми лояльності – а це не тільки кешбек – можуть займати суттєву частку у їхніх загальних витратах. Наприклад, банк «Південний» витрачає на це близько 10% доходу, каже директор департаменту роздрібного бізнесу банку Ігор Фомічов. Зниження interchange пропорційно впливатиме на фінансування бонусних програм, стверджує керівник департаменту транзакційних продуктів роздрібного бізнесу банку «Кредит Дніпро» Ігор Банашко. «Розмір бонусів та кешбеків зменшиться на рівень зниження ставок interchange, орієнтовно на 0,2–0,3%», – каже він.
У лідера платіжного ринку ПриватБанку немає кешбеку, але є бонусна система. Вона привʼязана до продавців, з якими співпрацює банк. Незважаючи на відсутність прямих кешбеків, «Приват» теж готується знижувати фінансування програм стимулювання для клієнтів, каже керівник дирекції роздрібного бізнесу ПриватБанку Дмитро Мусієнко.
Інші учасники ринку реагують на зменшення ставок іншим шляхом: наприклад переглядають продуктову лінійку карткових продуктів, каже Банашко з «Кредит Дніпро».
Банки також можуть підвищити діючі комісії та запровадити нові. «Креді Агріколь», наприклад, хоч і не став вводити щомісячну плату та підвищувати комісії за операції з картками, вже запровадив комісію за відкриття пакету карткових послуг, каже директор з маркетингу та продуктів банку Дмитро Коваленко. «Креді Агріколь» також збільшив щомісячну мінімальну суму на проведення торгових операцій без комісії при користуванні карткою.
В Універсал Банку, на базі якого працює monobank, кажуть, що поки що дещо знизили кешбеки і ставку за залишками на картах клієнтів. Більш радикальні зміни можливі на початку наступного року. «Ми аналізуємо вплив на нашу бізнес-модель і будемо її коригувати, коли отримаємо результати за зиму», – каже пресслужба банку.
Карти будуть дорожчими
Зниження interchange – результат компромісу, на який погодилися платіжні системи під тиском іншого важливого учасника платіжного ринку – великих ритейлерів. Навесні 2021-го група народних депутатів запропонувала законодавчо обмежити interchange і merchant fees, як це пʼять років тому зробив Євросоюз.
До реалізації ідеї справа не дійшла, проте платіжні системи все ж вирішили знизити комісії. Банкіри побоюються, що в довгостроковій перспективі це призведе до скорочення інвестицій у мережу POS-терміналів або підвищення вартості їхнього обслуговування, каже Грубий з ОТП Банку. Другий глобальний наслідок – Україна перестане бути ринком із безкоштовними або дуже дешевими платіжними картками, додає Коваленко з «Креді Агріколь».
Щоб не вводити додаткові плати чи комісії, банки спершу компенсуватимуть свої втрати, зменшуючи винагороди на кшталт кешбеку, каже Грубий. «Але, як свідчить досвід європейських країн, з наступними зниженнями ставок interchange тарифи на обслуговування зміняться».
Зі скороченням бюджетів банкам доведеться конкурувати нематеріальними стимулами – якістю, швидкістю, технологічністю, широким та доступним переліком послуг, каже Мусієнко. Додатковий сценарій, за словами Коваленка з «Креді Агріколь», – тісніша колаборація банків та торговельних мереж. «Ритейлери охочіше братимуть участь у компенсації ставок для купівлі в кредит», – каже він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
