Економічна частина плану відновлення України має охоплювати повне відкриття ринків G7 та ЄС для українських товарів, розвиток ВПК через трансфер технологій та military-tech, фокус на експорті готових товарів, розвиток енергетики та логістики на принципах «зеленої економіки». Мінекономіки спільно з економістами, офісами «Великої четвірки» запропонувало ключові принципи щодо включення до плану післявоєнного відновлення та розвитку України. План з 10 пунктів опублікувала в колонці на УП перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
Ключові принципи
- 1. Україна має отримати повний доступ до ринків країн G7 та ЄС. Уряди цих країн мають скасувати всі квоти та імпортні мита, зокрема захисні й антидемпінгові. Таким чином українські виробники зможуть вільно експортувати свою продукцію на ринки, що охоплюють 54% світової економіки.
- 2. Повноцінний вступ України до Європейського Союзу вже у 2024 році. Україна розраховує на отримання статусу кандидата на вступ до ЄС уже влітку цього року. Першу частину заявки подано.
- 3. Повна дерегуляція та мінімальне втручання держави в роботу бізнесу. З початку російського вторгнення уряд вже розпочав масштабну дерегуляцію. Перевели на декларативний принцип 48 дозволів, 19 ліцензій, приблизно 500 інших публічних послуг для бізнесу. Тепер завдання – закріпити такий стан речей назавжди.
- 4. Швидка логістика – не більше ніж за 72 години з України до Європи. Через російську агресію Україна має обмежені логістичні можливості. В майбутньому наші товари рухатимуться переважно на Захід – до ЄС. Україна має максимально розширювати в напрямку ЄС автомобільні переходи та пункти пропуску, збільшувати залізничну логістику через сухі порти та вузли перевантаження на вузьку колію.
- 5. Ставка на експорт переробленої продукції в галузях, де Україна вже має конкурентну перевагу на світових ринках. Йдеться про продовольство та металургію. Кукурудза та пшениця – два основних українських експортних продукти. З огляду на обмежену логістику Україна повинна оптимізувати тоннаж експорту, переводячи його в експорт готової продукції. Тобто перейти від великого обсягу в тоннах до великого обсягу у валюті […] Завдяки відкриттю ринку ЄС та будівництву нових потужностей Україна перероблятиме на метал більшість руди власного видобутку. А метали – на готову продукцію.
- 6. Формування потужного військово-промислового комплексу, що стане базою для подальшого розвитку аерокосмічних технологій. Важливу роль у цьому секторі відіграватиме IT, оскільки Україна робитиме ставку на military-tech. В цьому прикладом для наслідування може бути Ізраїль, який демонструє, як високі військові технології можуть бути двигуном цивільної економіки.
- 7. Україна має нарощувати енергетичні потужності. За європейськими мірками українська електроенергія вже сьогодні є дешевою. Україна здатна будувати АЕС в основному власними силами – від проєктування до виробництва силового обладнання, крім самого корпусу реактора. Але й ці навички можна розвинути на базі існуючих промислових підприємств.
- 8. Досягнення енергетичної незалежності. У рекордно короткий термін, за 3–5 років, Україна має повністю забезпечити себе газом власного видобутку. Україна – друга в Європі за покладами блакитного палива, тому це цілком досяжна мета. Паралельно потрібно зменшити енерговитрати нашої економіки через програму термомодернізації. У галузі нафтопродуктів маємо побудувати потужності з переробки, щоб повністю покрити власні потреби.
- 9. Кліматична модернізація. За цією програмою для України вже доступні великі фінансові ресурси. Крім того, будівництво нових промислових потужностей у металургії, харчовій переробці й енергетиці одразу можливе на принципах «зеленої економіки» – мінімального вуглецевого сліду та низької залежності від викопного палива.
- 10. Локалізація не менше 60%. Йдеться про залучення до відбудови саме українців і максимальне використання вітчизняних ресурсів – будматеріалів, цементу, металу.
Матеріали по темі
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
