МВФ 18 жовтня оголосив про попереднє рішення виділити українському уряду транш на $700 млн і продовжити чинну програму фінансування до середини 2022 року. Це тимчасовий позитив: співпраця може призупинитися через можливу відставку глави НБУ і виборів
Рішення місії МВФ, яка з 21 вересня в онлайн-режимі проводила консультації з українською владою, тепер має затвердити рада директорів фонду. Це може статися вже в листопаді, заявили міністр фінансів Сергій Марченко та Іванна Владкова-Голлар, керівниця місії МВФ в Україні.
Як уточнила Владкова-Голлар, Україна отримає позитивне рішення, якщо прийме низку законопроєктів і виконає кілька умов:
- Банківські закони (№5850–5853). Їх основний фокус – на посилення незалежності НБУ. Зокрема, перше – скорочуються повноваження Ради Нацбанку: вона не зможе давати оцінку діяльності правління, як раніше. Друге – НБУ не буде зобовʼязаний подавати Мініфіну чіткий прогноз прибутку при підготовці держбюджету. Третє – юристи, яких НБУ наймає для супроводу міжнародних справ, не повинні брати участь в тендерах.
- Антикорупційний блок. Ключове тут – це поправки до закону про НАБУ (законопроєкт №5459-1), які виключають його суперечності з Конституцією. Парламент уже підтримав зміни.
- Бюджет. МВФ очікує, що Україна знизить дефіцит держбюджету. Фонд допускає, що уряд може стримувати зростання тарифів для населення через подорожчання енергоносіїв. Глава фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що перше читання держбюджету відбудеться 20–22 жовтня.
- Корпоративне управління в банках. Законопроєкт №4367 має уточнити повноваження правління і наглядової ради банків, а також НБУ – з нагляду за керівними органами банків.
Якщо рада директорів Фонду схвалить рішення місії, МВФ продовжить свою чинну програму на півроку. Stand-by на $5 млрд, підписана в травні 2020 року, повинна була завершитися в грудні 2021-го. Україна фактично не виконала програму: МВФ виділив уряду Дениса Шмигаля тільки перший транш на $2,1 млрд, що надійшов на рахунки Кабміну в червні 2020-го.
Чому Україні важливо залишатися в програмі МВФ? «Щоб і міжнародні інвестори, і локальні компанії розуміли, що ситуація стабільна, і глобально країна не сходить зі шляху реформ, нехай і повільних», – каже Костянтин Фастовець, глава аналітичного відділу Adamant Capital.
Мінфін може скористатися фактом продовження співпраці з МВФ вже в найближчі місяці, розмістивши єврооблігації. Сума коштів, залучених за рахунок цього до бюджету, може досягти $1 млрд, вважають фінансовий аналітик ICU Михайло Демків і головна економістка Dragon Capital Олена Білан. Без позитивного результату місії МВФ Мінфіну довелося б позичати дорожче, вважає Демків.
Транш МВФ і надходження від єврооблігацій допоможуть Мінфіну спокійно профінансувати дефіцит держбюджету, істотна частина якого формується в кінці року. «У 2020-му, в грудні, дефіцит становив $4,5 млрд, цього року може бути ще вищим, – каже Белан. – На внутрішньому ринку Мінфін поки що позичає зі скрипом».
Завдяки перегляду програми МВФ уряд може навіть розширити витрати. Така можливість вже є і без МВФ – за рахунок перевиконання плану надходжень до дохідної частини, що може сягнути 150 млрд грн, вважає Фастовець з Adamant Capital. «За вісім місяців доходи зведеного бюджету були на 20% вищими за торішні, хоча за планом на рік очікується зростання лише на 3%», – уточнює він.
Гроші МВФ – не головне і для наступного року. «Боргове навантаження у 2022-му менше, ніж цьогоріч: $2,7 млрд проти $3,7 млрд. До того ж дефіцит бюджету буде не таким великим, близько $6 млрд, – каже Белан з Dragon Capital. – Додаткова подушка безпеки – 1,3 млрд СПЗ, які ми отримали раніше від МВФ, але не витратили. Однак ринки можуть бути не такими сприятливими, як зараз, тому бути в програмі МВФ дуже важливо».
Найбільше боргове навантаження очікує Україну в 2024 році, якраз коли пройдуть вибори президента і Верховної Ради. «Думаю до того моменту ми будемо перебувати в важких переговорах із МВФ, оскільки передвиборний період означає соціально орієнтований держбюджет», – вважає Білан.
Додатковим фактором невизначеності з МВФ може стати потенційна відставка голови НБУ Кирила Шевченка. Про такі плани Офісу президента 18 жовтня повідомило агенстство Bloomberg, посилаючись на джерела в оточенні президента Володимира Зеленського. «У МВФ піде певний час, щоб зрозуміти, чи збереглася колишня політика НБУ при новому главі», – каже Демків із ICU.
Повідомлення Bloomberg, на яке орієнтується більшість іноземних інвесторів, які працюють з Україною, призвело до обвалу вартості українських єврооблігацій на 1% за кілька годин. Реліз МВФ про позитивне завершення місії в Києві, проте, допоміг практично відіграти падіння, зазначає Демків.
Тривала відсутність чіткого прогресу з МВФ ускладнить життя Нацбанку, який намагається знизити інфляцію з поточних 11% до 5% в наступному році, додає Фастовець з Adamant Capital. «Це може мотивувати інвесторів-нерезидентів виходити з українських активів, що підвищує попит на валюту. Аналогічно – компанії зацікавлені заводити в країну менше валютної виручки», – каже він. За його словами, це веде до девальвації гривні, що негативно впливає на інфляцію. «Думаю, без позитиву від МВФ НБУ вже до кінця це року змушений був би посилити свою політику і підвищити ставку», – вважає Фастовець.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
