Міжнародний валютний фонд (МВФ) виклав план дій із девʼяти пунктів про те, як країни мають поводитися з криптовалютними активами, йдеться у прес-релізі. Першим пунктом є заклик не надавати криптовалютам, таким як біткоїн, статус законного платіжного засобу.
Ключові факти
- МВФ заявив, що його виконавча рада обговорила документ «Елементи ефективної політики щодо криптоактивів», в якому міститься «керівництво для країн-членів МВФ щодо ключових елементів належного політичного реагування на криптоактиви».
- Зокрема, головна рекомендація фонду полягала в тому, щоб «забезпечити грошовий суверенітет і стабільність шляхом зміцнення основ грошово-кредитної політики та не надавати криптоактивам статусу офіційної валюти або законного платіжного засобу».
- Також МВФ рекомендував створити міжнародні механізми співробітництва для посилення нагляду та забезпечення дотримання правил щодо криптоактивів.
- Директори загалом зазначили, що, «хоча ймовірні потенційні вигоди від криптоактивів ще не матеріалізувалися, виникли значні ризики». Вони погодилися з тим, що широке впровадження криптоактивів «може підірвати ефективність грошово-кредитної політики, обійти заходи щодо управління потоками капіталу та посилити фіскальні ризики», також воно «може мати серйозні наслідки для міжнародної валютної системи у довгостроковій перспективі».
Контекст
У грудні 2022 року стало відомо, що країни «Великої двадцятки» (G20) прагнуть досягти політичного консенсусу щодо криптоактивів для поліпшення глобального регулювання, заявив федеральний секретар із економічних питань Індії Аджай Сет, пише Reuters. Наслідки криптоактивів для економіки, грошово-кредитної політики та банківського сектору мають бути вивчені, щоб сформувати цей консенсус, сказав Сет.
Дискусії почалися після краху криптовалютної біржі FTX, що призвело до закликів до кращого контролю за криптовалютними ринками.
Глобальний Базельський комітет банківських регуляторів із основних фінансових центрів світу встановив крайній термін на січень 2025 року для виконання вимог до капіталу для банківських операцій із криптоактивами, такими як стейблкоїни та біткоїни. Зазначається, що «банки висловили зацікавленість у торгівлі криптоактивами від імені своїх клієнтів і наданні послуг, повʼязаних із криптоактивами».
Стандарти Базеля застосовуються в ЄС відповідно до закону, і затримка може означати, що банкам доведеться довше чекати, щоб вийти на крипторинок, оскільки у 2024 році набудуть чинності окремі правила ЄС для торгівлі криптоактивами. Щоб забезпечити дотримання Базельських правил щодо криптовалюти, ЄС може або запропонувати новий закон, або розширити закон про банківську діяльність, як того вимагає Європейський парламент.
Європарламент та країни ЄС мають рівні права голосу щодо банківського законодавства і мають розпочати переговори щодо остаточного тексту, який може включати положення про криптоактиви. Це дасть банкам ясність щодо їхніх вимог до криптоактивів та забезпечить адекватне усунення ризиків, повʼязаних із ними, йдеться у документі Єврокомісії. Зазначається, що окремий законопроєкт буде подано не раніше кінця 2023 року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
