Категорія
Головне
Дата

Початок деолігархізації. Рада прийняла закон про обмеження впливу великого бізнесу. Як він змінився перед другим читанням та що тепер

Ілюстрація Getty Images

Ілюстрація Getty Images

Верховна Рада ухвалила в другому читанні президентський законопроєкт про обмеження впливу олігархів на українські медіа, політику та економіку. Після першого читання в липні депутати внесли до проєкту закону 1271 правку. Лише 60 пропозицій пройшли профільний комітет у парламенті. Як змінився проєкт закону, за який 23 вересня проголосували 279 депутатів, та що буде далі

Закон ніяк не змінився після внесення правок, впевнений Сергій Рахманін, член комітету з питань нацбезпеки. «Він як був пустим та імпотентним, таким і лишився, – каже він. – Його не зробили ні кращим, ні гіршим». За його оцінкою, комітет з нацбезпеки, який розглядав усі 1271 правки, затвердив лише набір технічних правок і врахував пропозиції щодо прогалин від Міністерства юстиції.

Пропозиції депутатів, які б дійсно допомогли запустити інструмент контролю за впливом великого бізнесу на країну, за словами Рахманіна, комітет відхилив. Наприклад, за його словами, комітет відхилив правки, які пропонували більше залучати Антимонопольний комітет, Нацагентство з запобігання корупції та Бюро економічної безпеки у боротьбі з олігархами. Усі ключові рішення в питаннях олігархів буде приймати Рада нацбезпеки й оборони (РНБО). Рахманін 23 вересня не голосував за закон.

Співавтор законопроєкту й міністр юстиції Денис Малюська каже, що деякі корисні правки таки прийняли. «Ми навіть врахували рекомендації омбудсмена з прав людини», – стверджує міністр. Тепер людина, стосовно якої приймається рішення про визнання її олігархом, зможе прийти на засідання РНБО і матиме можливість надати пояснення. «Ми врахували правки, які поліпшували закон. Не було чогось, що хотіли додати, але не змогли, – зауважує Малюська.

Автори закону приймали й технічні правки, які, за словами Малюськи, особливо не змінювали концепцію закону. «Просто врахували їх, аби більше депутатів побачили свої правки серед врахованих», – каже він. Саме тому Рахманін був проти цього законопроєкту як член профільного комітету. «Це фікція. Така сама, як закон про імпічмент, який просто імітує зміни, але нічого не змінює, – каже він. – Концепція закону не в деолігархізації, а в звітності, що президент нібито бореться з олігархами».

Закон має підписати голова Верховної Ради Дмитро Разумков упродовж пʼяти днів. Після цього президент Володимир Зеленський матиме ще 15 днів щоб підписати його – до 13 жовтня.

10 ключових змін закону перед другим читанням

1. РНБО прийматиме рішення про визнання бізнесменів олігархами. За 10 днів до засідання, на якому розглядатимуть статус бізнесменів, РНБО має направити їм інформацію про засідання за місцем реєстрації й опублікувати повідомлення на своєму сайті. Потенційний олігарх матиме пʼять робочих днів до засідання, щоб подати письмові пояснення та клопотання про участь у ньому для свідчень.

2. Ознаки олігархів не змінилися – ними можуть визнати особу, яка впливає на політику, має монопольне становище в індустрії, контролює ЗМІ або розпоряджається активами у 2,2 млрд грн. Але автори закону дали визначення, що слід розуміти під «політичним впливом» – це коли бізнесмен чи пов’язана з ним особа в останні три роки робили внески на підтримку партій та оплачували політичну агітацію або допомагали учасникам мітингів.

3. Раніше РНБО повинна була вносити в реєстр олігархів лише їхні особисті дані та декларації про контакти із чиновниками. Тепер Рада нацбезпеки також додаватиме до реєстру інформацію про компанії, бенефіціарами яких є олігархи, та про політиків і партії, у виборчі фонди яких вони робили внески за останні три роки. У Ради буде три дні після визнання бізнесмена олігархом, щоб внести цю інформацію.

4. Після визнання особи олігархом закон забороняє їм брати участь у приватизації держпідприємств, а також фінансувати політичну агітацію та мітинги будь-яким чином: грошима, товарами, послугами, наданням приміщень у користування політичним партіям, робити внески у фонди політиків під час виборчого процесу.

5. Олігархи не можуть продавати свої ЗМІ особам, які в останні три роки мали заборгованість за аліментами або іншими обов’язковими платежами в розмірі понад 600 000 грн.

6. Держслужбовці повинні будуть подавати декларації про контакт з олігархом уже через 14 днів після введення в дію закону. В деклараціях має бути інформація про зустрічі й розмови з моменту публікації закону. Документ вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування – на наступний день після того, як президент підпише його.

7. Автори закону додали телефонні розмови до переліку контактів, які потрібно декларувати.

8. Декларувати контакти з олігархами мають також голова та заступники Антимонопольного комітету (АМКУ), Нацагентства з виявлення активів, одержаних злочинним шляхом (АРМА), держслужбовці категорії «А» та «Б», керівники державних підприємств. Під перелік декларантів тепер потрапляють працівники патронатних служб Офісу президента, РНБО, Верховної Ради, Кабміну, помічники депутатів та консультантів суддів.

9. Закон дозволяє звільнити голову та заступників АМКУ, Фонду держмайна та Генпрокуратури за несвоєчасне подання або неподання декларації про контакти з олігархами або їхніми представниками. Верховна Рада зможе висловити недовіру генпрокурору та направити президенту подання про його/її звільнення.

10. Депутати також ввели поняття «представник олігарха» – особа, яка від його імені проводить зустрічі й розмови зі службовцями.

Чого чекати далі

Автори закону очікують, що Зеленський підпише закон у перших числах жовтня, щоб він запрацював у квітні 2022 року. РНБО почне вносити потенційних олігархів до реєстру весною. Однак органи влади повинні підготувати програмне забезпечення для роботи реєстру вже зараз і не чекати пів року, каже Малюська. «Але наше завдання не бити олігархів кийком по голові, а дати їм і їхнім юристам час підготуватися й добровільно втратити свій статус, без будь-яких наслідків», – каже він.

Мета закону, за словами Малюськи, – обмежити вплив тих, хто оперує активами на понад мільярд доларів: Рінат Ахметов, Юрій Бойко, Олександр та Галина Гереги, Костянтин Жеваго, Ігор Коломойський, Вадим Новинський, Віктор Пінчук, Петро Порошенко, Дмитро Фірташ. Саме їм дають пів року, щоб продати, закрити чи передати медіаактиви або позбутися монопольного становища на своєму ринку, каже він.

Закон не дає бізнесменам можливості оскаржити рішення про статус «олігарха» до початку дії обмежень. Це, а також низка інших норм порушують принцип верховенства права та Конституції, сказала Forbes омбудсменка з прав людини Людмила Денисова. «Наприклад, визнання людини олігархом за майновими ознаками – це порушення статті 24», – каже вона.

Як наслідок, це може призвести до позовів до Європейського суду з прав людини. Щоб такого не сталося, голова Верховної Ради Дмитро Разумков перед другим читанням відправив законопроєкт до Венеційської комісії, щоб оцінити його конституційність. Венеційська комісія 22 вересня повідомила, що висновок буде готовий лише 15-16 грудня. ЇЇ рішення вже не буде враховане в законі.

«Рекомендації Венеційської комісії можна було врахувати перед затвердженням правок до другого читання, але «слуги» не захотіли їх чекати, – каже Рахманін. – Оскаржувати законопроєкт тепер можна лише в Конституційному суді. І там є що оскаржувати». Однак, щоб звернутися до Конституційного суду, за його словами, треба зібрати 150 підписів у Раді й чекати, коли КСУ визначить процедуру розгляду. Таке рішення можна очікувати близько року, й увесь цей час закон буде діяти, каже Рахманін.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Топ-100 приватних компаній | Кращі міста для бізнесу