В ефірі «Що? Де? Коли?» 30 жовтня Олексія Резнікова представили як юриста, а не міністра інтеграції окупованих територій. Сьогодні Верховна Рада залишила Резнікова саме у такому статусі, щоб 4 листопада зробити наступним міністром оборони. Зміна посади Резнікова – це одна із перестановок у Кабміні, які готувалися вже давно. Слідом за нею зміни відбудуться ще у чотирьох міністерствах. Із чим вони повʼязані і хто нові обличчя в уряді
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Верховна Рада 3 листопада проголосувала за відставку пʼяти міністрів – екології Романа Абрамовського, реінтеграцій окупованих територій Олексія Резнікова, з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського, оборони Андрія Тарана та економіки Олексія Любченка.
Кадрові ротації в уряді готували з початку вересня, шукаючи нових кандидатів і погоджуючи призначення з Кабміном і Офісом президента, каже заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко. За його словами, ситуація не була критичною, тож депутати не звільняли міністрів по одному – вирішили змінити всіх разом. «Ці зміни не виникли раптово. Але ситуація не була настільки кризовою, щоб робити кадрові перестановки терміново», – каже він.
Основна причина відставки міністрів – недостатньо швидкий темп реформ у кожному з міністерств, каже Корнієнко. «У нас короткі випробувальні терміни. Якщо ми бачимо, що люди не тягнуть, ми з ними прощаємось. Є ті, хто сам вирішує піти», – каже він. В Офісі президента кадрові зміни в Кабміні називають «звичайним робочим процесом», який дозволить уряду бути ефективнішим у вирішенні завдань президента. «Якщо для цього потрібно змінити пріоритети чи вибрати інший особистісний підхід, то це абсолютно нормально», – каже радник Офісу президента Михайло Подоляк.
Голова фракції «Голос» Кіра Рудик основною причиною відставки уряду вважає відсутність стратегії розвитку оборонного комплексу, провал боротьби з поширенням коронавірусу та енергетичною кризою, а також низький рейтинг президента і його партії «Слуга народу» в парламенті. «Це спроба зробити хорошу міну за дуже поганої гри. Кабмін працює без чіткого плану дій та стратегії. Яких людей зараз не поставили б, не зрозуміло, що від них вимагати», – каже вона.
З новими кандидатами у фракції «Слуга народу» та Офісі президента вже визначились. Голосування у Верховній Раді відбудеться 4 листопада. Список претендентів має такий вигляд:
- міністр економіки – заступник голови Офісу президента з економічних питань Юлія Свириденко;
- міністр оборони – ексміністр реінтеграцій тимчасово окупованих територій Олексій Резніков;
- міністр екології – нинішній заступник міністра Руслан Стрілець;
- міністр реінтеграції окупованих територій – депутат від «Слуги народу» Ірина Верещук;
- міністр з питань стратегічних галузей промисловості – ексглава митниці та аеропорту «Бориспіль» Павло Рябікін.
Провал міністрів оборонної сфери
Основна частина змін повʼязана з оборонним комплексом: в уряді та парламенті не були задоволені темпами реформ у цьому напрямі. Головна причина відставки міністра оборони Андрія Тарана – провал державного оборонного замовлення на 2021 рік, каже Рудик. «Наших солдатів фактично змушують битися паперовими контрактами, які підписав Таран, а не технікою, яка була закуплена», — каже вона.
Відставка Уруського, міністра з питань стратегічних галузей промисловості, теж повʼязана з провалом політики закупівель, сказали Forbes кілька депутатів зі «Слуги народу» та «Голосу». Його міністерство було створено у 2020 році для імплементації закону про оборонні закупівлі, який набув чинності у жовтні 2021 року. Він мав розсекретити та розкрити для торгів більшу частину державних замовлень у сфері оборони, зробивши процедуру прозорою та конкурентною. Але за свою каденцію Уруський не зміг підготувати законодавчу та електронну бази, щоби закон запрацював.
У президентській фракції та в опозиційному «Голосі» впевнені, що Резніков як міністр оборони наведе лад у закупівлях. «Неважко стати кращим міністром, ніж Таран, – каже Рудик. – Закупівлі точно прискоряться».
«Слуга народу» також розглядає можливість надати Резнікову статус віцепремʼєра, хоча раніше міністрам оборони не надавали такого статусу, каже Корнієнко. За його словами, статус віцепремʼєра для міністра оборони має підтвердити, що уряд серйозно займається оборонним комплексом. Для надання цього статусу Резнікову необхідно провести окреме голосування, тому це відбудеться після 4 листопада.
Допомагатиме йому у реформі оборонного комплексу Павло Рябікін, який має очолити Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості замість Уруського. Корнієнко вважає, що його досвіду для цього завдання вистачить.
Замикає трійку можливих призначень, повʼязаних з обороною, Ірина Верещук. Вона має очолити Міністерство реінтеграцій окупованих територій. У фракції «Слуга народу», за словами Корнієнка, вважають, що вона на цю позицію заслужила. «Верещук дуже позитивно проявила себе у фракції. Проводила активну діяльність у комітеті, відстоювала позицію партії на телевізійних ефірах та пробувала себе у місцевому самоврядуванні, – каже він. – Це точно наша командна людина».
Верещук розповіла Forbes, що спочатку хоче провести аудит виконання планів та проектів у міністерстві, а потім сфокусується на трьох напрямках – гуманітарна та інформаційна політика, а також пошук міжнародних грошей для проєктів інфраструктури у містах біля окупованих територій.
Відставка міністра економіки та екології
Відставку міністра економіки Олексія Любченка у парламенті повʼязують із можливим конфліктом із премʼєр-міністром Денисом Шмигаєм, відсутністю реформ у корпоративному секторі та слабкою кооперацією з бізнесом. Новим міністром економіки може стати заступник голови Офісу президента з економічних питань Юлія Свириденко.
Роман Абрамовський, який очолював Міністерство екології, вирішив подати заяву про відставку ще 19 жовтня – після засідання РНБО, де негативно оцінили його роботу. Одна з причин його відставки – відсутність ефективної антикорупційної політики у міністерстві, каже депутат від фракції «Слуга народу» Галина Янченко. А за словами її однопартійця Єгора Черньова, Абрамовський провалив реформу Державної екологічної інспекції.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
