Уряд готує програму страхування бізнесу від воєнних ризиків, яка може покривати 40–50% збитків від російських атак. Через удари по інфраструктурі бюджет може недоотримати близько 70 млрд грн податків. Водночас Україна не розглядає «плану Б» і продовжує рух до ЄС. Про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький в інтерв’ю на конференції YES організованої Фондом Віктора Пінчука. Forbes Україна вибрав головне.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- План на зиму. Уряд готовий до опалювального сезону краще, ніж торік – захищає енергетичну інфраструктуру та готує децентралізовані засоби забезпечення регіонів і міст, пояснює Корецький. За його словами, повністю захистити енергетику від постійних обстрілів неможливо, але уряд врахував уроки минулої зими.
- «Проте в нас іншого плану, ніж пройти цю зиму, пройти гідно, немає», – сказав премʼєр.
- Атаки на логістику та бізнес. Обʼєкти, по яких бʼє Росія – склади, автозаправки, рухомий склад потягів – не мають нічого спільного з військовими цілями, каже Корецький. «Це чистий терор», – сказав він. Серед відповідних кроків уряду – передача бізнесу вільних складських і виробничих приміщень із фонду держмайна та держпідприємств, децентралізація логістики й енергетики, а також домовленості із сусідніми країнами про пришвидшений перетин кордону для вантажів.
- Страхування бізнесу від війни. Класична форма страхування воєнних ризиків не працює, вважає премʼєр. Уряд разом із Мінекономіки та Мінфіном готує окрему статтю бюджету, куди держава внесе орієнтовно $1 млрд, а через програму Мінфіну зі Світовим банком, яка подвоює кожен долар чи євро партнерів, планує сформувати резерв для покриття збитків бізнесу від атак.
- «Наприклад, 40 або максимум 50 відсотків ми будемо покривати», – розповів Корецький, додавши, що процедура виплат має бути суперспрощеною й негайною, на відміну від класичних страхових компаній.
- Фінансові наслідки атак. Через удари по інфраструктурі до державного бюджету може не надійти близько 70 млрд грн податкових надходжень, повідомив премʼєр із розрахунком станом на два тижні до інтервʼю. Водночас бізнес продовжує працювати й відновлюватися, зауважив Корецький.
- Гроші від партнерів. Україна очікує $29,5 млрд за програмами макрофінансування (Ukraine Support Loan, Ukraine Facility) – для цього уряд має ухвалити 42 документи, а парламент проголосувати за 27 законопроєктів. «Уряд і всі роблять максимум дій», – запевнив премʼєр, пообіцявши подати всі закони у вересні, а рішення Кабміну ухвалити до 15 жовтня.
- Додатково Сили оборони потребують $27 млрд, які планують покрити за рахунок прискорення Ukraine Support Loan, заморожених активів рф, кредитів партнерів поза межами ЄС та оптимізації бюджетних витрат.
- Заморожені активи РФ. Один із варіантів – передати активи в інвестиційний фонд, щоб розділити відповідальність між країнами ЄС, розповідає Корецький, посилаючись на заяву очільника МЗС Бельгії.
- «Єдиний критерій оцінки ефективності цих рішень – це результат. Ми вижили або ні», – наголосив премʼєр, додавши, що плану «Б» немає.
- Довга війна. Не всі партнери повністю усвідомлюють нову реальність війни, вважає Корецький. За його словами, Україні потрібна ментальна готовність до того, що війна може тривати довго, а ризик повторної атаки залишиться високим навіть після завершення бойових дій.
- «Тому потрібно мислити, виходячи з максимально критичного сценарію розвитку подій», – сказав він, закликаючи партнерів переходити від ситуативної до довгострокової підтримки.
- Антикорупційні органи. Корупційні скандали, зокрема останній – із працівниками Генпрокуратури, неприпустимі, визнав премʼєр. «Бридко було слухати ті плівки», – сказав він, додавши, що окрім кримінальної відповідальності має бути інституційна реакція. Уряд обіцяє докласти максимум зусиль, щоб антикорупційні законопроєкти пройшли парламент.
- Курс на ЄС. Україна не розглядає жодного сценарію зійти з євроінтеграційного шляху, повідомив Корецький, згадавши втрачені історичні шанси під час Помаранчевої революції та Майдану. «Ми точно прихильники якомога швидшого руху до Європейського Союзу, ну і безумовно до євроатлантичної інтеграції», – резюмував премʼєр-міністр.