Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №10439 про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ), попри позицію та домовленості влади з бізнесом, повідомив заступник голови комітету Ярослав Железняк у Telegram. Представники бізнесу раніше розкритикували цей законопроєкт та підтримали альтернативний – №10439-2.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- Комітет 22 голосами «за» погодив «фейковий законопроєкт про НЕперезавантаження БЕБ №10439 від уряду», написав Железняк.
- За його словами, альтернативний проєкт закону №10439-2, який погодив бізнес, рекомендували відхилити.
- Також профільний комітет підтримав урядовий законопроєкт №10440 про зміни до КПК для удосконалення роботи БЕБ. «Всі альтернативні законопроєкти, які підтримує бізнес, рекомендовано відхилити. Не пройшло і місяця після рішення РНБО про захист бізнесу», – наголосив Железняк.
Контекст
Кабмін подав до Верховної Ради два законопроєкти – про перезавантаження БЕБ №10439 та внесення змін до КПК для удосконалення роботи бюро №10440.
До створення нової концепції, крім Мінʼюсту, також були долучені заступник голови Офісу президента Олег Татаров та Офіс генпрокурора, стверджують два співрозмовники Forbes в ОП і ВР.
Про те, що Офіс президента працює над законом про перезапуск БЕБ, Forbes писав ще восени 2023 року.
Під час підсумкової конференції наприкінці минулого року питання про перезавантаження БЕБ на особистий контроль взяв і президент Володимир Зеленський. «Перевірю, чому він (законопроєкт – Forbes) досі не проголосований», – обіцяв він.
Процес прискорився після суспільного резонансу, викликаного арештом бізнесмена Ігоря Мазепи, цьому передували часті скарги підприємців на тиск силовиків. Одна з вимог – зменшити кількість правоохоронних органів, які можуть розслідувати справи, дотичні до бізнесу.
Перезавантаження БЕБ є одним із зобовʼязань, які Україна взяла на себе в межах домовленостей з Міжнародним валютним фондом. До цієї реформи привʼязана й підтримка ЄС. Проте у депутатів вже є низка питань до урядових законопроєктів.
У чому проблема та як зрештою відбуватиметься перебудова БЕБ, читайте в матеріалі Forbes.
Раніше сьогодні стало відомо, що на розгляд Верховної Ради можуть винести урядовий законопроєкт №10439 про реформу БЕБ, який розкритикували представники бізнесу та аналітичних центрів.
Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА) раніше висловила сподівання, що «голос бізнесу буде почуто і підтримано законопроєкт №10439-2». EBA вважає, що він зможе реально провести реформування БЕБ.
Проти урядового законопроєкту виступили також аналітичні центри: Інститут соціально-економічної трансформації, CASE Україна, Інститут податкових реформ, Центр економічної стратегії.
Громадський рух «Маніфест 42» заявляв, що урядові законопроєкти №10439 та №10440 про реформу БЕБ подані до Верховної Ради без фінального погодження та врахування зауважень, надісланих від бізнес-асоціацій. «Маніфест 42» вважатиме такі дії «прямим і грубим порушенням принципів діалогу держави та бізнесу, про які було домовлено», – йдеться у заяві від 1 лютого.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
