Проблеми на $880 млн. Які бізнеси Ахметова постраждали через конфлікт із Зеленським. І які ще можуть сильно постраждати /Фото Getty Images
Категорія
Новини
Дата

Проблеми на $880 млн. Які бізнеси Ахметова постраждали через конфлікт із Зеленським. І які ще можуть сильно постраждати

Getty Images

Відносини між Володимиром Зеленським та Рінатом Ахметовим вже понад пів року залишаються складними, і з кожним місяцем напруга між найбагатшим українцем та президентом наростає. У серпні уряд підвищив ціни на вантажні залізничні перевезення, у вересні Верховна Рада ухвалила закон про олігархів, а у листопаді – податковий закон, який підвищує ціну ренти на видобуток залізної руди та податок на викиди СО2

Декілька тижнів тому ситуація вийшла на новий рівень – депутати від фракції «Слуга народу» оголосили про бойкот телеканалів Ахметова, а Володимир Зеленський під час пресмарафону повідомив, що олігарха можуть втягнути у державний переворот. У скільки Ахметову може обійтися протистояння із Зеленським? Forbes порахував, скільки може коштувати війна між Зеленським та Ахметовим. Частина ініціатив вже принесла великі витрати бізнесмену, але в майбутньому вони можуть суттєво зрости.

Рента на видобуток залізної руди – $28 млн

30 листопада парламент ухвалив податковий законопроєкт №5600, який змінює формулу оподаткування залізної руди. Якщо раніше металурги платили до бюджету 11–12% собівартості кожної тонни руди, то тепер рента привʼязана до індексу китайської біржі. Що вища буде ціна на світових ринках, то більша ставка ренти на руду. Якщо ціна опуститься нижче за $100/т, то підприємства платитимуть 3,5% від вартості, вище за $100/т – 5%, вище за $200/т – 10%.

Зараз ціна на китайській біржі $108,4/т, ставка на руду за такої ціни – $5/т. За старою формулою підприємства Ахметова сплачували $3,5/т. Якщо ціну на руду фіксують на цій позиції, його підприємства заплатять до бюджету $87,5 млн, що на $28 млн більше, ніж минулого року.

Як ми рахували /Фото Getty Images

Як ми рахували

Загалом металургійні компанії, повʼязані з Ахметовим, за 2020 рік заплатили ренти на видобуток залізної руди понад 2,8 млрд грн ($106 млн), частка Ахметова у цих виплатах склала 1,6 млрд грн ($60 млн). Найбагатший українець не є єдиним власником цих підприємств. У групі компаній «Метінвест» частка Ахметова – 75%.

Екологічний податок – $25 млн

Закон 5600 підвищує податок на шкідливі викиди. Тепер підприємства платитимуть не 10, а 30 грн за тонну викидів СО2. Це принесе до бюджету додатково 2,1 млрд грн. Більшість цих грошей заплатять підприємства, повʼязані з Ахметовим. ДТЕК та «Метінвест» займають домінуючі позиції: 70% теплових станцій, 50% ринку залізняку, 25% ринку альтернативної енергетики.

У 2020 році кількість викидів ДТЕК становила 26,2 млн т, а «Метінвест» – 9,3 млн т. За минулий рік компанії заплатили 355 млн грн ($12,9 млн), за новими податковими нормами ця цифра становить 1,06 млрд грн ($38,6 млн.). 2022 року підприємства Ахметова заплатять на $25 млн більше.

«Зелена» енергетика – $158 млн

Єдиний покупець «зеленої» електроенергії в країні – державне підприємство «Гарантований покупець» – винен ДТЕК $158 млн. Цього року ДТЕК – єдина компанія, яка не отримала відшкодування за боргом від держави. Компанії Ахметова належить 25% відсотків ринку альтернативної енергії.

Залізниця – $72 млн

У серпні 2021 року Міністерство інфраструктури України підвищило тарифи на перевезення вантажів залізницею. Головна відмінність від попередніх підвищень – це нова формула підрахунку, яка передбачає зближення тарифних класів.

Загалом на залізниці існує три тарифні класи. До зближення класів товари, що належали до третьої групи (чорні та кольорові метали, машинне обладнання), перевозилися за ринковою ціною, а товари першої групи (залізна руда, вугілля) для залізниці були збитковими. У 2021 році тариф на вантажоперевезення першого класу, тобто залізної руди та вугілля, зріс на 8%, а з 2022-го передбачається зростання на 30%. Підвищення тарифу підприємствам Ахметова коштуватиме додаткові $72 млн.

Як ми рахували /Фото Getty Images

Як ми рахували

У 2020 році компанія «Метінвест» забезпечувала 15% усіх вантажоперевезень залізницею. 2021 року «Укрзалізниця» розраховує отримати від вантажоперевезень 72 млрд грн. Компанії «Метінвест» забезпечують 10,3 млрд грн від цього доходу. 2/3 перевезень «Метінвест» – це вантажі першої групи, а 1/3 – третьої групи.

Вагонний парк. Ще одна норма, яка надалі торкнеться бізнесу олігарха на залізниці, – це списання вагонів. Списувати нові вагони почнуть із наступного року, реформа оновлення парку «Укрзалізниці» розрахована на 10 років. 2022-го курсувати залізницею не зможуть вагони, яким понад 62 роки. У парку компаній «Лемтранс» та «Метінвест» таких вагонів немає. Перші списання вагонів для компаній розпочнуться у 2023 році. Усього компанії олігарха можуть втратити 8000 вагонів до 2032 року.

«Енергоатом». 30 вересня 2021 року залізниця перейшла на прямі закупівлі електроенергії у державного підприємства «Енергоатом». Раніше закупівлі проходили, зокрема, у компанії ДТЕК. На прямих постачаннях «Укрзалізниця» до кінця 2022 року планує заощадити 4 млрд грн. Відхід із залізниці для компаній Ахметова не став критичним, ДТЕК зміг переорієнтуватися на нових споживачів. За 2020 рік компанія згенерувала 66% усієї електроенергії ТЕС та 17% від загальної енергії, а на початку грудня 2021 року – 75% енергії ТЕС та 22% у загальній генерації.

Медіа – $600 млн

У вересні Верховна Рада ухвалила закон №5599 про олігархів, який ініціював Зеленський, щоб обмежити вплив великого бізнесу на економіку, медіа та політику. Статус «олігарх» може отримати людина, яка відповідає трьом із чотирьох критеріїв:

  • має вплив на медіа;
  • займає монопольне становище у будь-якій з індустрій;
  • бере участь у політичному житті;
  • володіє активами у 2,2 млрд грн ($84 млн).

Ахметов має всі шанси потрапити до списку олігархів, який Рада нацбезпеки має опублікувати в травні 2022 року. Один із способів уникнути небажаного статусу – це продати медіа-активи. Так уже вчинив Порошенко, який передав телеканали «Прямий» і «5 Канал» журналістам та народним депутатам.

Ахметов володіє медіа-холдингом «Медіа Група Україна». До нього входять понад 20 ЗМІ. Головний актив медіа-холдингу – телеканал «Україна». За даними Індустріального телевізійного комітету, 2020 року телеканал «Україна» очолив рейтинг українських телеканалів, на другому місці – ICTV, а на третьому – СТБ.

Влітку 2021 року Forbes писав, що холдинг Ахметова СКМ ухвалив рішення профінансувати медіагрупу на 8,37 млрд грн ($307 млн), підписавши з МДУ угоду про отримання фінансової допомоги у квітні 2021-го.

Телеканал «Україна» може коштувати $300 млн, а вся медіа-група – $700 млн, каже медіа-експерт Андрій Соломаха. «Свого часу телеканал «Інтер» оцінювали у $700–800 млн. Ціна медіа-холдингу «Україна» така сама», – каже він. У $500 млн медіа-групу Ахметова оцінює співзасновник Film.ua Сергій Созановський.

Ціна інших каналів холдингу може бути набагато меншою. Наприклад, 70% новинного каналу «Еспресо TV» колишній премʼєр-міністр Арсеній Яценюк та дружина ексміністра внутрішніх справ Арсенія Авакова продали Івану Жеваго (сину Костянтина Жеваго) за $3,5 млн. Ахметов у групі також має канал новин – «Україна 24». Але, за словами Созановського, Ахметов не продаватиме медіа-активи – так само, як він не продаватиме футбольний клуб «Шахтар». «Для Ахметова це не просто бізнес, це щось інше», – говорить Созановський.

Соломаха каже, що перед тим, як виставляти медіа на продаж, їх необхідно розділити. Зараз на одній юридичній особі перебуває одразу кілька каналів, серед яких «Україна», три телеканали «Футбол» та НЛО. «Потрібно поділити бізнес, а потім говорити про продаж. Покупця на єдиний медіа-холдинг на ринку немає», – каже Соломаха. У разі потреби Ахметов може передати свої медіа-активи журналістам, як це зробив Порошенко, вважає СЕО «24 каналу» та медіа-холдингу «Люкс» Роман Андрейко. «Телеканал «Україна» не зможе існувати без грошей Ахметова так само, як «Прямий» та «5 Канал» – без грошей Порошенка», – каже Андрейко.

Матеріали по темі
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Інвестгід на 2022 рік, Семенов і його телеканали, цифрова Україна | Рейтинг роботодавців