Депутати Верховної Ради ухвалили податковий закон, в останній момент змінивши його не на користь бізнесу Ріната Ахметова. Як ще змінилася фінальна версія закону, який підвищує податки на 18 млрд грн на рік
Після пʼяти місяців суперечок у парламенті та понад 13 000 правок, депутати 30 листопада ухвалили податковий закон №5600, який вносить зміни до Податкового кодексу. Він почне працювати 1 січня 2022 року.
Міністерство фінансів уже заклало до бюджету наступного року додаткові 18 млрд грн надходжень, які принесе цей закон. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев очікує, що зібрати вдасться навіть більше – 20-25 млрд грн. Гроші підуть на модернізацію залізниці, президентські програми «Велике будівництво» та «Велика реставрація», перепис населення та цифровізацію.
За документ проголосували 255 депутатів із партії «Слуга народу», «За майбутнє» та групи «Довіра», а також шість позафракційних. До зали винесли 159 поправок до закону, за які депутати голосували протягом трьох годин.
У фракції «Слуга народу» було два дискусійні питання: оподаткування залізної руди та курятини. Великі частки цих індустрій в Україні належать Рінату Ахметову та Юрію Косюку. За фінальною версією закону їхні бізнеси платитимуть більше податків, ніж зараз. «Були складні дискусії, але ми знайшли голоси на підтримку цих норм», – сказав Forbes Гетманцев.
Металургія
Наразі металурги платять до бюджету 11–12% від собівартості кожної тонни руди. З січня 2022 року оподаткування руди залежатиме від індексу IODEX 62% FE CFR China, який розраховує інформаційне агентство Platts. Що вища ціна на світових ринках, то більша ставка ренти на руду.
У другому читанні депутати хотіли відкоригувати цю норму та вивели з вартості руди витрати на внутрішню логістику (10% від ціни) та на доставку руди з Китаю до України ($15–20 від ціни за тонну). За такою формулою металурги платили б навіть менше податків, ніж зараз.
Депутати відмовилися від поправок, які були внесені у другому читанні, та залишили формулу, що була спочатку. Додаткові надходження до бюджету від ренти на руду з нинішніми цінами на сировину – близько 3,5 млрд грн. Найбільші виробники залізної руди в Україні – це «Метінвест» та ПГЗК Ріната Ахметова, Ferrexpo Костянтина Жеваго та «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Сільське господарство
Закон виводить виробників птиці з четвертої спрощеної групи оподаткування. Усім виробникам, крім тих, що займаються курятиною та яйцем, надали бонус у вигляді пʼятирічного звільнення від податку на прибуток. Приблизно 30% курячого мʼяса, яке вживається в Україні, виробляє МХП Юрія Косюка.
Для аграріїв залишилися всі норми, які передбачалися у версії закону до другого читання, незважаючи на те що поправки щодо них ставили на голосування кілька разів. Депутати залишили найкритичніший для аграріїв пункт – запровадження мінімального податкового зобовʼязання. Власники чи користувачі земельних ділянок повинні сплачувати мінімальний податок, навіть якщо нічого не вирощують. Вони також мають доплачувати різницю, якщо сума податків від проданого врожаю та оренди землі менша за мінімальне зобовʼязання. З продажу сільськогосподарської продукції вони будуть зобовʼязані платити ПДФО, якщо дохід перевищує 72 000 грн.
До бюджету податок із сільськогосподарської галузі має принести додатково 10 млрд грн, а скасування спрощеного оподаткування для виробників птиці – ще 1 млрд грн.
Адміністративні норми
Депутати кілька разів ставили правку щодо скасування норм: про заборону керівника виїжджати за кордон, якщо його компанія має борг від 1 млн грн і він не сплачений понад 240 днів, а також розширення повноважень податкової служби. Але їхні правки не були підтримані залом.
Згідно із законом податковій надають право робити запити на надання документів та іншої інформації, якщо є факти, які можуть свідчити про потенційні порушення. Раніше податкова могла звернутися за інформацією лише маючи прямі докази порушень. Фактично через нову норму бізнес може почати тонути в запитах від податкової служби.
У першій версії замітки було написано, що ставка єдиного податку на четвертій групі опадоткування для угідь, на яких знаходяться підприємства птахівництва, збільшується з 0,95% до 50% з посиланням на голову фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева. Редакція не може перевірити цю цифру до оприлюднення фінальної версії закону, тому вирішила прибрати її.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
