Зійшла з рейок. «Укрзалізниця» залишилася без робочої наглядової ради. Що буде з держкомпанією /Фото Shutterstock
Категорія
Головне
Дата

Зійшла з рейок. «Укрзалізниця» залишилася без робочої наглядової ради. Що буде з держкомпанією

Shutterstock

Кабінет Міністрів не продовжив контракт з чотирма членами наглядової ради «Укрзалізниці» – головою наглядової ради Шевки Аджунером і трьома членами – Сергієм Лещенком, Андреасом Матьє і Олегом Журавльовим. Як це вплине на держкомпанію і що буде далі

Наглядова рада «Укрзалізниці» складається з семи членів: трьох представників від держави, яких призначає уряд, і ще чотирьох незалежних членів, яких Кабмін відбирає під час відкритого конкурсу. 19 вересня завершилися трирічні контракти двох незалежних членів наглядової ради – Шевки Аджунера і Андреаса Матьє, а також двох представників від держави – Сергія Лещенка та Олега Журавльова.

Без чотирьох членів наглядова рада втратила кворум і не може ухвалювати рішення: призначати і звільняти менеджмент держкомпанії, приймати стратегічні рішення, що стосуються розвитку компанії, фінансового плану.

Повноцінний склад наглядової ради в «Укрзалізниці» зʼявиться не раніше грудня. До цього часу компанія не може погоджувати угоди на суму понад 1 млрд грн і здійснювати зовнішні запозичення; не відомо також, як зможе продовжити контракт з тимчасовим главою «Укрзалізниці» Олександром Камишиним або обрати нового керівника. Контракт Камишина закінчується 31 грудня. Держкомпанія не встигла до дедлайну відповісти на запит Forbes.

В середині вересня «Укрзалізниця» також оголосила про плани випуску єврооблігацій на $200 млн для фінансування капітальних витрат – без рішення наглядової ради випуск доведеться відкласти.

Чому Кабмін не продовжив контракти

Процедура відбулася за правилами – з наглядовими радами контракти і не продовжують, каже Євген Кравцов, екс-глава «Укрзалізниці». Наглядова рада обирається на певний термін і, коли він закінчується, Міністерство інфраструктури вибирає її новий склад. «Нічого надприродного не сталося», – каже Кравцов. Однак через те, що уряд не провів конкурс вчасно, держкомпанія залишилася без повноцінної наглядової ради на невизначений термін, каже Андрій Бойцун, глава напряму корпоративного управління Київської школи економіки. «Важливо було вчасно провести конкурс і уникнути розриву в роботі цього органу», – говорить він.

Щоб уникнути пробуксовок у прийнятті рішень на залізниці, уряд може взяти на себе повноваження наглядової ради, як було з «Нафтогазом», говорить джерело в наглядовій раді «Укрзалізниці». Воно не схотіло, щоб його імʼя згадувалося в цій статті. «У Кабміні є різні точки зору на цей рахунок – не всі вважають, що можна передати компетенції наглядової ради уряду», – говорить воно.

Кабмін 28 квітня розпустив наглядову раду «Нафтогазу», щоб в обхід цього органу звільнити главу правління Андрія Коболєва і призначити на його місце Юрія Вітренка. Члени наглядової ради розкритикували дії уряду за порушення принципів корпоративної реформи і звільнилися. З 27 вересня функції наглядової ради тимчасово виконує Кабінет Міністрів.

За що критикують наглядову раду УЗ

З січня 2020 року, коли компанію залишив Кравцов – останній глава держкомпанії без додатку «в.о.», – наглядова рада змінила пʼятьох керівників. «Це говорить про крайню неефективність однієї з ключових його функцій, – каже Кравцов. – Вони повинні обирати якісний менеджмент і точно з цим не впоралися». Це ненормальна ситуація, каже Андрій Рязанцев, екс-директор з економіки та фінансів в «Укрзалізниці». «Не може наглядова рада постійно пропонувати нову людину і через короткий час міняти її на іншу», – говорить він.

Оцінку роботи поточного складу наглядової ради може зробити кожен користувач залізниці, говорить Олександр Кава, екс-заступник міністра інфраструктури. «За період роботи наглядової ради під керівництвом Шевки Аджунера показники роботи «Укрзалізниці» істотно погіршилися», – говорить Кава. У 2020 році чистий збиток «Укрзалізниці» – 11,9 млрд грн проти майже 3 млрд грн чистого прибутку роком раніше, виторг знизився на 15,6%, до 75,29 млрд грн. «Їм не те що бракує грошей, щоб відновлювати основні засоби, їм бракує коштів на операційні завдання», – говорить Рязанцев.

30 липня секретар Ради нацбезпеки Олексій Данилов назвав ситуацію на держпідприємстві «загрозою державній безпеці» і зажадав змінити його керівництво. Серед його головних претензій повільне оновлення рухомого складу, критичний рівень зносу інфраструктури, а також занижені тарифи на вантажоперевезення. За оцінкою експертів, ці тарифи вдвічі нижчі, ніж у Росії, і в 5–6 разів нижчі, ніж у Польщі. За останні чотири роки через неправильну тарифну політику держкомпанія втратила 100 млрд грн, за словами Данилова.

У відповідь Кабмін 11 серпня до кінця року призначив Олександра Камишина. Через шість днів Камишин підвищив тарифи на вантажоперевезення на 8%. Вони підвищаться ще на 6–20% залежно від категорії вантажів із січня 2022 року. За допомогою цього «Укрзалізниця» розраховує отримати додаткові 2 млрд грн цього року і 10 млрд грн наступного, писав у серпні міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Щоправда, за словами Рязанцева, цих коштів недостатньо, щоб «Укрзалізниця» підтримувала рухомий склад у справному стані. «У залізницю потрібно вкладати додатково 20 млрд грн щороку», – говорить він.

Що далі

Міністерство інфраструктури вже подало на узгодження уряду кандидатури на позицію представників держави у наглядовій раді «Укрзалізниці» – Давида Ламджарію і знову Сергія Лещенка, говорить прес-служба Мінінфраструктури.

Міністерство 29 вересня оголосило конкурс із відбору на посади чотирьох незалежних членів наглядової ради держкомпанії. На посаду, за словами Бойцуна, підходять менеджери з успішним досвідом реформування компаній, схожих на «Укрзалізницю», і досвідом у фінансах і корпоративному управлінні. Це можуть бути як українці, так і іноземці. Кінцевий термін подачі документів на участь у конкурсі – 29 жовтня.

Після цього протягом 21 дня рекрутингова компанія «Екзекьютів серч Юкрейн», якій «Укрзалізниця» заплатить за роботу 1,9 млн грн, проведе співбесіди з кандидатами і подасть короткий список. Мінінфраструктури матиме до 120 днів, аби ухвалити рішення. «Наглядову раду потрібно перезапускати. Швидше за все, ми будемо подаватися на цей конкурс», – говорить один із колишніх членів наглядової ради держкомпанії.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Топ-100 приватних компаній | Кращі міста для бізнесу