У четвер, 6 липня, правоохоронці силоміць забрали з відділення реанімації Горішньоплавнівської лікарні голову правління «Полтавського ГЗК» Віктора Лотоуса для проведення слідчих дій і обрання запобіжного заходу у справі про привласнення 400 млн грн. Про це розповіла директорка з управління персоналом «Полтавського ГЗК» Анна Адом і пише Кременчуцький телеграф.
Ключові факти
- «Це всього лише привід на суд, де обирають запобіжний захід. Це всього лише повістка до слідчого! І ось, керівника підприємства, який був у лікарні, везуть по спеці за 400 км до Києва ввечері в четвер, без медичного супроводу, щоб вручити йому документи», – написала Адом у Facebook.
- Силовики діяли на підставі ухвали суду про затримання керівника ПрАТ «Полтавський ГЗК» для проведення слідчих дій, пише Кременчуцький телеграф.
- Зазначається, що Лотоус надав згоду всіляко сприяти слідству. Попри рекомендації лікарів, правоохоронці відмовили очільнику підприємства в перевезенні в спеціалізованому транспорті на засідання суду.
- Місцеві медики підтвердили, що Лотоуса під психологічним тиском забрали з порушеннями правил та ігноруванням рекомендацій лікарів.
- «У такому нестабільному стані, в якому перебуває пацієнт Віктор Лотоус, забороняється транспортувати, а тим більше перевозити його без медичного супроводу, який може вчасно надати спеціалізовану медичну допомогу», – наголосив Максим Крівченко, медичний директор з питань стаціонарної допомоги та діагностичних обстежень КНП «ЛІЛ І рівня м. Горішні Плавні».
- Реанімобіль із медичним працівником поїхав слідом за тим авто, в якому забрали Лотоуса.
Контекст
29 червня ДБР повідомило про підозру шістьом працівникам «Полтавського ГЗК»: серед них голова, заступник голови правління, головний бухгалтер і начальник відділу ПрАТ, а також два колишніх керівники. За даними слідчих, посадовці комбінату протиправно заволоділи майже 400 млн грн від видобутку та подальшої реалізації корисних копалин державного значення без відповідних дозволів.
Зокрема, топменеджмент нібито продавав без дозволів щебеневу сировину, яку виготовляли з відходів видобутих у кар’єрі корисних копалин. Зазначається, що готівку від продажу виводили через конвертцентри та розподіляли між учасниками злочинної групи.
У СБУ повідомили, що викрили шістьох посадовців компанії, які створили організоване злочинне угруповання. За версією слідства, протягом 2019–2022 років фігуранти постачали на афілійовану комерційну структуру оптові партії щебня за штучно заниженою вартістю. Зокрема, 1 т сировини збували «своїм компаніям» за 30–50 грн. А потім реалізовували породу вже за ринковою ціною, яка була майже в десять разів більша.
Для реалізації схеми її організатори вносили недостовірні відомості до звітної та фінансово-господарської документації, заявляли в ДБР.
В пресслужбі Полтавського ГЗК заявили, що підприємство володіє дозволом на видобуток корисних копалин, зокрема залізної руди.
«Сировина, яку слідство називає «щебінь», є нефракційним відсівом, тобто відходом виробництва, відтак не є корисною копалиною, і не потребує отримання окремого дозволу на видобуток», йдеться у коментарі.
ПГЗК – власник найбільших запасів залізняку в Європі та ключовий актив Ferrexpo, що котирується на Лондонській фондовій біржі. На відміну від інших українських гірничо-збагачувальних комбінатів, він фокусується на виробництві якісних котунів – продукції з високою доданою вартістю. Через це ПГЗК вважається одним із найпривабливіших інвестиційних обʼєктів на ринках, що розвиваються.
У 2020 році його частка виторгу в Ferrexpo становила 76%. У першому півріччі 2022-го дохід Ferrexpo знизився на 31%, до $936 млн, чистий прибуток – на 88%, до $82 млн.
Мажоритарний власник гірничодобувної групи Ferrexpo Костянтин Жеваго вже три роки не зʼявляється в Україні. Залишити країну змусила кримінальна справа про шахрайство в його колишньому банку «Фінанси та Кредит», який збанкрутував у 2015-му.
У лютому СБУ спільно з БЕБ та Офісом генпрокурора повідомили про підозру головному бухгалтеру Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, що входить до складу групи компаній Ferrexpo. За даними БЕБ, видача офіційних документів із завідомо неправдивими відомостями дала змогу уникнути сплати податків на 2 млрд грн. На підприємстві спростували цю інформацію.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
