Вольфрам Куоні: «Зараз ми маємо більше справ проти компанії, ніж в попередні роки. Ми цим занепокоєні» /з особистого архіву
Категорія
Компанії
Дата

«Ми маємо більше справ проти компанії, ніж в попередні роки». Директор Ferrexpo Вольфрам Куоні про позови проти компанії та Жеваго

Вольфрам Куоні: «Зараз ми маємо більше справ проти компанії, ніж в попередні роки. Ми цим занепокоєні» Фото з особистого архіву

Крім стандартних для металургійної галузі України логістичних і енергетичних труднощів, на Ferrexpo Костянтина Жеваго, 49, тисне держава та колишні партнери по бізнесу. Чи вистоїть одна з найбільших металургійних компаній країни, та які плани будує, розповідає Вольфрам Куоні, директор швейцарської компанії Ferrexpo AG, яка володіє 100% акцій Полтавського ГЗК.

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

На початку січня французька поліція на запит ДБР затримала мажоритарного власника групи Костянтина Жеваго, 49. Останні три роки він перебуває у вимушеній еміграції через справу щодо банкрутства банку «Фінанси та Кредит». Французький суд, який розглядає запит ДБР про екстрадицію бізнесмена в Україну, відпустив Жеваго під заставу €1 млн. 

У лютому 2023‑го Шевченківський суд арештував рахунки основного підприємства групи – Полтавського ГЗК за підозрою в ухиленні від сплати податків на 2 млрд грн. Арешт обвалив акції Ferrexpo на Лондонській біржі на 9%. Проте останні тижні акції компанії потроху пішли угору. 

Не менше проблем компанії доставляють колишні партнери по бізнесу. У вересні Північний апеляційний господарський суд визнав недійсною купівлю за $27 млн 40,19% акцій Полтавського ГЗК у групи VS Energy у 2002-му. На момент угоди бенефіціарами VS Energy були російські бізнесмени та політики Олександр Бабаков, Євген Гінер та їхні партнери.

Ferrexpo – публічна компанія, акції якою котируються на Лондонської фондової біржі. До війни група тримала близько 9% світового ринку окаток із річним виробництвом понад 11 млн т. Результат 2022‑го майже вдвічі гірший – приблизно 6,2 млн т. У першому півріччі 2022 року дохід Ferrexpo знизився на 31%, до $936 млн, чистий прибуток – на 88%, до $82 млн. 

Чи витримає Ferrexpo тиск, та які плани будує на майбутнє, розповів Forbes директор швейцарської Ferrexpo AG Вольфрам Куоні. 

Як часто буваєте в Україні? З якою метою приїхали цього разу? 

Я регулярно буваю в Україні. Останній раз був у грудні 2022-го. Мета цього приїзду, зокрема, так звана справа Gilson.  

Про справу Gilson

(натисніть "читати більше")

У 2002-му році Ferrexpo придбала за $27 млн понад 40% акцій Полтавського ГЗК у VS Energy. ​​Серед бенефіціарів VS Energy тоді були російські бізнесмени та політики Олександр Бабаков, Євген Гінер та їхні партнери. 

Угода була структурована через компанії-нерезиденти з орбіти VS Energy: Gilson Investments (6,6%), Calefort Developments (12,1%), Emsworth Assets (12,1%) і Trimcroft Service (9,3%). Покупцями з боку Жеваго та його міноритарних партнерів виступили Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited.  

У 2005 році росіяни вирішили, що продешевили, й оскаржили угоду трирічної давнини в суді. Начебто крапку у справі, яка тривала близько 10 років, було поставлено в 2015 році Вищим господарським судом, який став на бік Ferrexpo. 

Третій акт судової драми розгорнувся через пʼять років і продовжується наразі. Господарський суд Києва відмовив визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій ПГЗК. Проте наступна інстанція – Північній апеляційний господарський суд – стала на сторону позивача. 

На якому етапі справа? 

Це старий кейс, який тягнеться з 2002 року. Тоді Ferrexpo консолідувала акції Полтавського ГЗК – головного активу групи. У 2005-му угода з купівлі 40% акцій була оскаржена, проте у 2015-му Вищий господарський суд став на наш бік. 

У 2020-му знову почався судовий процес щодо тієї угоди. У вересні 2022-го ми отримали рішення апеляційного суду, яке скасувало купівлю 40% акцій Полтавського ГЗК. 

Сторона позивачів, а це декілька офшорних компаній, каже, що угода була незаконною. Їх головний аргумент – у брокера, який укладав угоду, не було відповідної ліцензії. Це не так. У 2002-му учасником угоди був банк ING Україна, який мав всі необхідні ліцензії. По-друге, ми маємо відповідь НБУ, що для цієї угоди у 2002-му не потрібна була ця ліцензія. 

Наразі справа передана до Верховного суду. Сподіваємось, що вже найближчим часом суд прийме правильне рішення. 

На чому базується ваша впевненість? 

Угода 2002-го була оформлена кришталево чисто з усіх точок зору. Тому ми переконані, що суд прийме рішення, яке підвередить законність угоди. 

До того ж ми вже маємо рішення Вищого господарського суду від 2015-го, що угода була законною. 

Також хочу нагадати, що з 2002 року Ferrexpo інвестувала у свій бізнес в Україні понад $3 млрд. Все це проігноровано в судовому рішенні, яке ми оскаржуємо. 

Чи відомо вам, хто стоїть за компаніями-позивачами? Ці компанії нібито повʼязані з російськими бізнесменами. 

Нам невідомо, хто стоїть за цими номінальними компаніями. Є тільки чутки, а чутки ми не коментуємо

«Ми маємо більше справ проти компанії, ніж в попередні роки». Директор Ferrexpo Вольфрам Куоні про позови проти компанії та Жеваго /Фото 1

У 2022-му виробництво Ferrexpo впало на 46%

Що буде з компанією, якщо рішення суду буде не на вашу користь? 

Це буде шоком для нас, для наших клієнтів, для акціонерів. Але найбільший удар буде по інвестиційній привабливості України. 

За цією справою спостерігає дуже багато іноземних інвесторів, політиків та дипломатів. Вона є показовою для них: чи здатна українська судова система захистити право власності?  

Серед опцій, які ми розглядаємо на такий випадок, – позов у ЄСПЛ і судовий процес за двосторонніми інвестиційними договорами.  

Щодо арешту рахунків Полтавського ГЗК. Правоохоронці підозрюють компанію у несплаті податків на 2 млрд грн. У чому саме полягає суперечка?

Частково ці обмеження вже зняті. Вони дуже ускладнили нам роботу. Ми сподіваємось на підтримку з боку держави, щоб ця суперечка була якнайшвидше вирішена. У нас у всіх є спільний зовнішній ворог, тому всередині країни маємо бути обʼєднані. 

Полтавський ГЗК – найбільший роботодавець та платник податків у Полтавській області. Тому я був дуже здивований, коли рішенням суду нам заборонили виплачувати зарплату нашим 10 000 співробітникам, сплачувати податки, платити нашим підрядникам. 

На жаль, більше про цю справу розповісти не можу, оскільки не володію деталями. 

Чому арештували рахунки ПГЗК та чим закінчився подібний кейс «АрселорМіттал Кривий Ріг»

(натисніть "читати більше")

На початку лютого Шевченківський суд Києва за клопотанням Офісу генпрокурора наклав арешт на всі банківські рахунки Полтавського ГЗ і зупинив усі видаткові операції з грошовими коштами. 

Бюро економічної безпеки підозрює компанію в несплаті рентної плати на 2 млрд грн. 

За подібним підозрами у занижені сплати ренти в січні 2022-го Шевченківський суд Києва заблокував понад 2,2 млрд грн на рахунках «АрселорМіттал Кривий Ріг»

У грудні 2022 року Касаційний адміністративний суд підтримав позицію компанії в податковому спорі щодо сплати рентної плати. 

Видобувники руди платять ренту з вартості видобутої з карʼєру руди, яка пройшла первинну переробку, розповідав Forbes у січні 2022-го Артем Філіпʼєв, заступник генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг». 

 «А вони нам кажуть, що ми маємо платити ренту з вартості концентрату – руди, що пройшла вже не первинну, а глибоку переробку та стала зовсім іншою товарною продукцією, – каже він. Вміст заліза у руді загалом 23%, а концентраті – 68%. Далі ця руда перетворюється на чавун. «За такою логікою, чому б нам не платити ренту з вартості чавуну?», – додає Філіпʼєв. 

За його словами, ці претензії не ґрунтуються на законі. «Є закон, у якому, на наш погляд, досить чітко визначено, яким чином ми повинні платити рентну плату. Ми її платили саме в такий спосіб», – каже він. 

Активізація дій правоохоронців свідчить про тиск на компанію з боку держави? 

Зараз ми дійсно маємо більше справ проти компанії, ніж в попередні роки. Ми цим занепокоєні, але впевнені, це вирішиться в рамках закону. Ми продовжуємо працювати, виконуючи всі наші зобовʼязання. 

Вам надходили неофіційні пропозиції «вирішити» ці питання?

Мені такі факти невідомі. 

Як на компанію впливає справа проти її найбільшого акціонера Костянтина Жеваго? 

Дуже важливо наголосити, що Костянтин Жеваго у 2019-му вийшов зі складу правління і у 2022-му залишив раду директорів компанії. Він це зробив, щоб можливі справи проти нього не мали негативного впливу на компанію. Тому зараз вони жодним чином не впливають на Ferrexpo. Я хочу підкреслити, що пан Жеваго завжди повністю підтримував усі інвестиції, зроблені в наші українські підприємства.

Про арешт Жеваго і справу банку «Фінанси та Кредит»

На початку січня французька поліція на запит ДБР затримала Жеваго на гірськолижному курорті Куршевель у французьких Альпах. Останні три роки він перебуває у вимушеній еміграції через справу щодо банкрутства банку «Фінанси та Кредит». Французький суд, який розглядає запит ДБР про екстрадицію бізнесмена в Україну, відпустив Жеваго під заставу €1 млн.

Про можливу причетність Жеваго до виведення коштів з його банку «Фінанси та Кредит», що збанкрутував у 2015 році, ДБР оголосило у серпні 2019-го. Цей епізод, імовірно, лише частина претензій, які держава може висунути Жеваго за мотивами банкрутства його банку. Фонд гарантування виплатив вкладникам установи 9 млрд грн; загальні збитки банку, за оцінкою фонду, – 15,5 млрд грн, з них 12,7 млрд – з вини менеджменту.

Чи планує Жеваго повернутись в Україну, щоб особисто в суді відстоювати свою правоту?  

Мені невідомо, чи планує він повернутись в Україну. Це не стосується Ferrexpo. 

Тримачі акцій Ferrexpo доволі стримано сприймають гучні новини щодо компанії з України. Чому так?  

Серед акціонерів є довіра до компанії, до її менеджменту. Ми не незнайомі хлопці з вулиці. Також інвестори, ймовірно, вважають, що війна закінчиться перемогою України, тому не поспішають розпродавати акції. Під час війни майже неможливо оцінити реальну вартість компанії. 

Щодо судових спорів, ніхто не сумнівається, що ми праві і переможемо в суді, тому новини про це не впливають на капіталізацію компанії. Наприклад, представники одного з наших давніх інвесторів, компанії BlackRock зателефонували, як тільки ми опублікували реліз щодо справи Gilson. Вони запевнили нас у своїй підтримці. 

Про вплив війни й подальші плани 

Як війна вплинула на компанію? Назвіть три головні проблеми, з якими стикнулись, як ви їх вирішуєте? 

Війна мала величезний вплив. На фронті ми втратили 16 наших співробітників. Загалом понад 600 наших працівників у лавах ЗСУ. Наш пріоритет – захистити наших працівників. Мобілізованим працівникам ми допомагаємо з амуніцією. На території наших заводів є 17 бункерів, де можуть переховуватись співробітники під час тривог. 

Другий чинник – це блокада Чорного моря. До війни 50% нашої продукції ми постачали морем на ринки Азії – в Китай, Японію, Південну Корею. Зараз ці ринки для нас фактично закриті. 

Ми намагаємось компенсувати це збільшенням поставок залізницею на ринки ЄС.    

Третя проблема – відсутність стабільного електропостачання внаслідок російських ударів по енергоінфраструктурі. В листопаді ми були змушені зупинити всі наші чотири лінії з виробництва котунів. Зараз працює тільки одна лінія, в березні плануємо запустити другу лінію. 

У 2022-му наше виробництво впало на 46%. Фінансові результати року будуть опубліковані 15 березня. До цього часу, я не можу про них говорити, оскільки Ferrexpo – публічна компанія. 

Як ви плануєте розвʼязувати ці проблеми у 2023-му? 

Нам вже вдалось збільшити продажі на ринку ЄС нашим постійним клієнтам. Це дозволило частково компенсувати втрату ринку Азії. Наші клієнти – найбільші виробники сталі у Європі: Voestalpine, U.S. Steel, ThyssenKrupp та інші провідні виробники сталі.

В цьому році ми плануємо збільшувати виробництво. 

УНІАН

Справи проти Жеваго не впливають на Ferrexpo Фото УНІАН

Чи зможе компанія вийти на довоєнні обсяги виробництва у цьому році? 

До публікації нашої річної звітності, я не можу давати прогнози. Проте, вже зараз очевидно, що в цьому році ми не зможемо вийти на рівень 2021-го, коли нам вдалось продати продукції на $2 млрд.

Динаміка наших показників буде залежати від того, коли будуть деблоковані українські порти та від ситуації в енергетиці. Наші довоєнні плани все ще зберігаються у силі – збільшити виробництво з 12 млн т котунів до 20 млн т. Але через війну реалізацію цих планів довелось відстрочити. 

Зараз ми зосереджені на тому, щоб зберегти бізнес, зберегти всіх наших співробітників. 

За який час ви планували збільшити виробництво до 20 млн т? 

За три-чотири роки. Ми маємо величезний попит на нашу продукцію. Ferrexpo в трійці найбільших виробників високоякісних котунів у світі. Крім Полтавського ГЗК, ми маємо Єристівський ГЗК – єдиний гірничо-збагачувальний комбінат побудований в країнах СНД після розпаду СРСР. Ці два ГЗК можуть виробляти 20 млн т.

Також в процесі розробки Біланівський ГЗК, який в перспективі зможе додатково збільшити виробництво групи. 

Як війна вплинула на інвестиційні плани компанії? 

Зараз усі інвестиційні проєкти щодо збільшення виробництва заморожені. Інвестуємо в підтримку виробництва та екологічні проєкти. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні