Ціни, курс та брак кадрів. Очікування бізнесу залишаються песимістичними

Ключові факти

• Підприємства будівництва покращили стримані оцінки своїх економічних результатів завдяки сезонному пожвавленню діяльності, а також бюджетному фінансуванню на будівництво та відновлення житла, інфраструктури, доріг і автострад: секторальний індекс у липні становив 49,6 порівняно з 43,0 у червні. 
• Підприємства промисловості зберегли стримані очікування щодо результатів своєї діяльності через дефіцит електроенергії, посилення бойових дій та брак кваліфікованих працівників: секторальний індекс у липні становив 45,8 (у червні – 45,5). 
• Підприємства сфери послуг пом’якшили негативні оцінки результатів своєї економічної діяльності, попри значні перебої з енергопостачанням, зниження попиту та збільшення витрат бізнесу: секторальний індекс підвищився до 42,5 у липні з 39,7 у червні. 
• Підприємства торгівлі дещо погіршили очікування щодо результатів своєї діяльності під впливом тривалих відключень електроенергії та посилення курсових очікувань: секторальний індекс у липні становив 44,7 (у червні – 46,4). 

• Підприємства промисловості, торгівлі та будівництва спрогнозували посилення темпів зростання як закупівельних цін, так і цін/тарифів на власну продукцію/послуги, натомість респонденти сфери послуг були налаштовані на незначне сповільнення останніх, попри посилення очікувань щодо зростання закупівельних цін. 
• Ситуація на ринку праці залишається важкою. Лише керівники будівельних підприємств очікували на збереження чисельності працівників на рівні попереднього місяця, зазначив НБУ. 
• Респонденти промисловості та сфери послуг прогнозували скорочення персоналу, хоча й дещо нижчими темпами, ніж у попередньому місяці. Найстриманіші оцінки надали керівники торговельних підприємств. 

Про Індекс

Щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 до 23 липня 2024 року. В опитуванні взяли участь 435 підприємств. Серед опитаних підприємств 43,2% – компанії промисловості, 30,1% – сфери послуг, 21,8% – торгівлі, 4,8% – будівництва; 31,7% респондентів – великі підприємства, 26,2% – середні, 42,1% – малі.

32,6% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 10,6% – лише експортні операції, 17,5% – лише імпортні операції, 39,3% – не здійснюють зовнішні економічні операції.

Контекст

У попередні два місяці – у червні та травні – бізнес негативно оцінив результати своєї діяльності. ІОДА у червні знизився до 43,6 з 48,0 у травні. У травні після двох місяців позитивних настроїв поспіль бізнес погіршив оцінки результатів своєї діяльності.

25 липня НБУ вирішив не знижувати облікову ставку після трьох таких помʼякшень поспіль. З березня ставка знизилась з 15 до 13,5%, хоча ще на початку року Нацбанк не збирався змінювати свою політику, якою він впливає на інфляцію та загалом вартість грошей в економіці, раніше другого півріччя.

Тоді в регуляторі пояснили рішення суттєво нижчою за прогнози інфляцією (4,3% при прогнозі НБУ 9,8% на кінець року), стабільністю на валютному ринку й очікуванням міжнародної допомоги. Тепер риторика змінилась: НБУ побоюється пришвидшення інфляції та прагне забезпечити стійкість валютного ринку, де гривня відчутно просіла. 

Цикл зниження ставки в Україні триває з липня 2023-го. З того часу Нацбанк робив паузу один раз – у січні, коли Україна мала серйозну невизначеність з фінансовою допомогою США.

Чому позитив Нацбанку вичерпався зараз і чи не зашвидко він знижував облікову ставку, читайте в матеріалі Forbes Ukraine.

Матеріали по темі

Категорія

Гроші

Дата

31 липня

Популярне

Аргументів не вистачило. Члени Ради підприємців 2,5 години переконували Шмигаля і Марченко не підвищувати податки. Не переконали

Категорія

Гроші

Дата

25 липня

Зміна настроїв. НБУ попередив про тривожні сигнали в економіці та вирішив до кінця року не знижувати облікову ставку. Що це може означати для інфляції, курсу гривні та зростання ВВП

Категорія

Новини

Дата

25 липня

НБУ залишив облікову ставку на рівні 13% «для стримування інфляції та забезпечення стійкості гривні»