У липні 2024 року індекс очікувань ділової активності (ІОДА) зріс до 44,4 з 43,6 у червні, повідомила пресслужба НБУ. На це вплинули адаптивність до проблем із енергопостачанням, стабільна робота морського коридору, стійкі інфляційні очікування, пом’якшення валютних обмежень, заявив НБУ. Водночас стримуючі чинники – ризик терактів проти критичної інфраструктури, погіршення курсових очікувань та дефіцит кадрів.
Значення індексу коливається від 0 до 100: рівень вище 50,0 свідчить про поліпшення ситуації; нижче 50,0 – погіршення.
Ключові факти
- Підприємства будівництва покращили стримані оцінки своїх економічних результатів завдяки сезонному пожвавленню діяльності, а також бюджетному фінансуванню на будівництво та відновлення житла, інфраструктури, доріг і автострад: секторальний індекс у липні становив 49,6 порівняно з 43,0 у червні.
- Підприємства промисловості зберегли стримані очікування щодо результатів своєї діяльності через дефіцит електроенергії, посилення бойових дій та брак кваліфікованих працівників: секторальний індекс у липні становив 45,8 (у червні – 45,5).
- Підприємства сфери послуг пом’якшили негативні оцінки результатів своєї економічної діяльності, попри значні перебої з енергопостачанням, зниження попиту та збільшення витрат бізнесу: секторальний індекс підвищився до 42,5 у липні з 39,7 у червні.
- Підприємства торгівлі дещо погіршили очікування щодо результатів своєї діяльності під впливом тривалих відключень електроенергії та посилення курсових очікувань: секторальний індекс у липні становив 44,7 (у червні – 46,4).
Індекс очікування ділової активності. Графік – НБУ
- Підприємства промисловості, торгівлі та будівництва спрогнозували посилення темпів зростання як закупівельних цін, так і цін/тарифів на власну продукцію/послуги, натомість респонденти сфери послуг були налаштовані на незначне сповільнення останніх, попри посилення очікувань щодо зростання закупівельних цін.
- Ситуація на ринку праці залишається важкою. Лише керівники будівельних підприємств очікували на збереження чисельності працівників на рівні попереднього місяця, зазначив НБУ.
- Респонденти промисловості та сфери послуг прогнозували скорочення персоналу, хоча й дещо нижчими темпами, ніж у попередньому місяці. Найстриманіші оцінки надали керівники торговельних підприємств.
Про Індекс
Щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 до 23 липня 2024 року. В опитуванні взяли участь 435 підприємств. Серед опитаних підприємств 43,2% – компанії промисловості, 30,1% – сфери послуг, 21,8% – торгівлі, 4,8% – будівництва; 31,7% респондентів – великі підприємства, 26,2% – середні, 42,1% – малі.
32,6% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 10,6% – лише експортні операції, 17,5% – лише імпортні операції, 39,3% – не здійснюють зовнішні економічні операції.
Контекст
У попередні два місяці – у червні та травні – бізнес негативно оцінив результати своєї діяльності. ІОДА у червні знизився до 43,6 з 48,0 у травні. У травні після двох місяців позитивних настроїв поспіль бізнес погіршив оцінки результатів своєї діяльності.
25 липня НБУ вирішив не знижувати облікову ставку після трьох таких помʼякшень поспіль. З березня ставка знизилась з 15 до 13,5%, хоча ще на початку року Нацбанк не збирався змінювати свою політику, якою він впливає на інфляцію та загалом вартість грошей в економіці, раніше другого півріччя.
Тоді в регуляторі пояснили рішення суттєво нижчою за прогнози інфляцією (4,3% при прогнозі НБУ 9,8% на кінець року), стабільністю на валютному ринку й очікуванням міжнародної допомоги. Тепер риторика змінилась: НБУ побоюється пришвидшення інфляції та прагне забезпечити стійкість валютного ринку, де гривня відчутно просіла.
Цикл зниження ставки в Україні триває з липня 2023-го. З того часу Нацбанк робив паузу один раз – у січні, коли Україна мала серйозну невизначеність з фінансовою допомогою США.
Чому позитив Нацбанку вичерпався зараз і чи не зашвидко він знижував облікову ставку, читайте в матеріалі Forbes Ukraine.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
