З 1 грудня максимальна потужність для імпорту електричної енергії з країн ЄС буде збільшена з поточних 1,7 ГВт до 2,1 ГВт, відповідні домовленості було досягнуто між Україною та ЄС, повідомило Міністерство енергетики.
Імпорт електрики важливий для України в умовах дефіциту енергосистеми внаслідок атак РФ.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Ключові факти
- Максимальна потужність для імпорту електричної енергії з країн ЄС зросте до 2,1 ГВт з грудня.
- «Це підвищить стійкість української енергосистеми в умовах злочинних російських обстрілів і руйнувань інфрастуктури. Вдячний європейським партнерам, зокрема єврокомісарці Кадрі Сімсон, за послідовну позицію й дієві кроки для підтримки нашої енергосистеми напередодні зими», – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.
- Україна додатково матиме можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків із ЄС у режимі аварійної допомоги.
Контекст
Пропускна спроможність міждержавних перетинів дає змогу Україні експортувати до 550 МВт та імпортувати до 1700 МВт. Україна сподівалася, що максимально дозволену потужність імпорту збільшать на 30% – до 2,2 ГВт⋅год.
У червні Україна імпортувала найбільший місячний обсяг електроенергії за останні 10 років – 858 400 МВт·год. Вартість імпорту – $79 млн, за даними Державної митної служби. Порівняно з травнем (448 200 МВт·год) імпорт зріс майже удвічі, а з червнем 2023 року (43 700 МВт·год) – майже у 20 разів.
Необхідність збільшення пропускної спроможності імпорту обговорювалась у вересні на зустрічі президента Володимира Зеленського із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Києві.
Через повномасштабне вторгнення РФ енергетичний сектор України зазнав прямих збитків і непрямих фінансових втрат на суму €56,2 млрд, тоді як потреби у відновленні, що передбачають повну реконструкцію зруйнованих об’єктів за принципом «Відбудувати краще, ніж було», становлять €50,5 млрд. Таку оцінку дає аналітична команда Київської школи економіки (KSE) станом на травень 2024 року.
