Україна 4 квітня надіслала генеральному секретарю Ради Європи оновлений список прав Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ), які можуть бути обмежені у зв’язку з воєнним станом.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, Diia.City United, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- Зранку 29 квітня кілька медіа повідомили, що Україна призупинила захист низки прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини. У публікаціях ЗМІ посилалися на сповіщення Мінʼюста генсеку Ради Європи від 4 квітня та стверджувалося, що новими нібито є відступ від права на вільні вибори, права власності та освіти.
- Насправді Україна оновила перелік прав, які можуть бути обмежені у зв’язку з воєнним станом, пояснює у Facebook міністр юстиції Денис Малюська.
- Україна надіслала сповіщення про можливість обмеження певних прав з 1 березня 2022-го (після запровадження воєнного стану), робила це ще з 2015-го у зв’язку з війною на Донбасі та періодично переглядає повідомлення про можливі обмеження.
- «У квітні 2024-го ми в черговий раз уточнили перелік існуючих обмежень і зменшили його», – пояснює Малюська. У повідомленні від 4 квітня скасовано відступ від дев’яти статей Міжнародного пакту про громадянські та політичні права і чотирьох ЄКПЛ.
- Відповідно до повідомлення, можуть бути обмежені права на недоторканність житла; таємницю листування та телефонних розмов; невтручання в особисте і сімейне життя; свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України; свободу думки та слова; участь в управлінні державними справами та у референдумах; свободу обирати і бути обраним до влади; акції та страйки; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; підприємницьку діяльність і працю; освіту.
- Інформація про відступ від статей про захист власності, права на освіту та на вільні вибори не нова. Це зазначалося в повідомленні від 2022 року, заявили в пресслужбі Мін’юсту.
- У повідомленні від 4 квітня 2024-го також є перелік заходів, які можуть обмежувати ці права: примусове відчуження обʼєктів права приватної або комунальної власності; запровадження комендантської години; встановлення особливого режиму в’їзду та виїзду; обмеження пересування; огляд речей, транспорту, багажу, службових приміщень, вантажу і житла; заборона масових заходів; заборона або обмеження вибору місця перебування або проживання; заборона змінювати місце проживання без дозволу громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку; військово-житловий обовʼязок для фізичних та юридичних осіб.
- Відповідно до ст. 15 ЄКПЛ, країни-учасниці конвенції під час війни можуть вживати заходів, що відступають від зобовʼязань за конвенцією, додають у Мін’юсті. Країни мають інформувати про це генсека Ради Європи. Таке повідомлення саме по собі не запроваджує обмежень, а лише інформує Раду Європу про можливість обмежень, зазначають у Мінʼюсті.
- Подібну практику неодноразово використовували й інші країни через воєнний стан, кажуть пресслужбі Мін’юсту. Наприклад, Туреччина у 1980-му, Вірменія та Азербайджан у 2020-му.
Контекст
Повідомлення Мінʼюсту до генсека Ради Європи не повʼязано з ухваленням закону про посилення мобілізація. Повідомлення було надіслане 4 квітня, а закон про посилення мобілізації Верховна Рада ухвалила лише 11 квітня. 16 квітня його підписав президент Володимир Зеленський, документ набуде чинності 18 травня.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
