11 квітня Верховна Рада ухвалила у цілому законопроєкт про мобілізацію №10449, 16 квітня його підписав Володимир Зеленський. Катерина Цвєткова розповідає, чи дійсно потрібно уточнювати військово-облікові дані, кому загрожує обмеження керування авто та як чоловікам отримувати консульські послуги за кордоном.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Після трьох місяців доопрацювань Верховна Рада 11 квітня ухвалила законопроєкт про мобілізацію №10449. 16 квітня його підписав президент Володимир Зеленський. У документі – нові обовʼязки військовозобовʼязаних та мотиваційні норми, зміни щодо процесів мобілізації, покарання для «ухилянтів», базової військової служби, права на відстрочку тощо. Серед іншого три норми цього законопроєкту – обмеження права керування авто, уточнення військово-облікових даних та консульські послуги й оновлення даних за кордоном – викликають чи не найбільше запитань.
Обмеження права керування авто
З фінальної версії законопроєкту про мобілізацію законотворці прибрали норму «покарання» для «ухилянтів» від мобілізації у вигляді обмеження на розпорядження коштами. Однак депутати проголосували за додатковий захід впливу на громадян – тимчасове обмеження права керувати автотранспортом. Мова не про позбавлення права керування авто, а про тимчасове обмеження, доки особа не виконає законні вимоги ТЦК. Його може накласти лише суд за наведених нижче умов.
Порядок дій виконання цієї норми пропонується наступний. Якщо особа вже притягалась до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізацію та знову не виконує законні вимоги центру комплектування (наприклад, не з’являється за належно врученою повісткою), керівник ТЦК спершу звертається до поліції з вимогою затримати такого громадянина та доставити його до центру комплектування.
Якщо поліції не вдалось знайти та затримати таку особу, ТЦК направляє «порушнику» на відому ТЦК адресу його проживання чи перебування письмову вимогу про необхідність виконати свої обов’язки. Якщо ж громадянин протягом 10 днів добровільно не виконав вимогу, ТЦК може звернутись до суду з позовом про тимчасове обмеження у праві керування особою транспортними засобами.
Суд розглядатиме такі справи у скорочені строки – 30 днів від дати відкриття провадження. Якщо під час розгляду справи громадянин виконав свій обов’язок, зазначений у вимозі, ТЦК має відкликати таку вимогу, а суд – закрити провадження.
Суди відмовлятимуть у задоволенні позовів ТЦК, якщо транспортний засіб є основним джерелом заробітку для громадянина. Та якщо транспортний засіб використовує особа з інвалідністю або яка утримує осіб з інвалідністю.
Суди повинні будуть перевіряти, чи дійсно особа, до якої ТЦК просить застосувати таке обмеження, не виконала свої обов’язки, чи є в її діях склад адміністративного порушення, чи справді неможливо було її затримати та доставити до ТЦК, чи вручалась такій особі вимога центру комплектування тощо.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а подання апеляції не зупиняє його виконання. Постанову виконавця направлятимуть поліції, яка й застосовуватиме до громадян обмеження у праві керування авто.
Нововведення викликає багато питань стосовно законності.
По-перше, обмеження права керування авто навряд чи можна назвати пропорційним заходом впливу. Українське законодавство вже передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил військового обліку, а також законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
По-друге, громадяни не застраховані від зловживань з боку держави. Наприклад, якщо повістку не оформили або не вручили належним чином, або ж помилково оформили на особу, яка виключена з військового обліку за станом здоров’я, така людина все одно може потрапити під затримання, доставлення до ТЦК, бути викликаною до суду тощо.
По-третє, не встановлений чіткий механізм виконання судового рішення, оскільки не передбачено, яким саме чином поліція обмежуватиме осіб у праві керування авто.
Тому потрібно формувати нову судову практику за позовами ТЦК.
Уточнення військово-облікових даних
Закон містить досить суперечливий підхід до уточнення військово-облікових даних. Хто з громадян та в який строк повинен оновити свої дані в ТЦК?
Закон встановлює обов’язки, які потрібно виконати протягом 60 днів з дня набрання ним чинності (при цьому Закон набере чинності не одразу, а через один місяць після дня його опублікування).
Отже, у межах 60 днів від дати набрання чинності законом громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані.
Це можна зробити особисто в ТЦК або центрі надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності). Це стосується всіх без винятку, навіть тих осіб, які нещодавно уточнили свої дані.
Щодо електронного кабінету, то наразі він не функціонує і повинен запрацювати у двомісячний строк з дня опублікування Закону. Реєстрація в такому кабінеті буде добровільною.
Крім того, законом вводиться правило, яке діятиме на постійній основі. Зокрема, військовозобов’язані громадяни України (а також ті, які підлягають взяттю на військовий облік, призовники тощо) протягом 60 днів з дня набрання чинності указом президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, повинні уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг, або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у ТЦК.
Станом на сьогодні наведене правило є досить суперечливим, оскільки указ президента України про оголошення мобілізації набрав чинності ще 24 лютого 2022 року, а тому встановлений у законі строк сплив ще 25 квітня 2022-го.
Після уточнення даних особа може отримати повістку та надалі бути мобілізована після проходження військово-лікарської комісії. Наразі чинним законодавством не визначено, в якому місці уповноважені особи можуть вручати повістку, тому вона може бути вручена будь-де. Повістка обов’язково повинна бути вручена особисто військовозобов’язаному та підписана ним.
За невиконання обов’язку щодо уточнення військово-облікових даних, а також ігнорування належно врученої повістки передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Щодо адміністративної відповідальності, то чинна стаття 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачає накладення штрафу в умовах воєнного стану на громадян у розмірі від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на сьогодні це від 5100 до 8500 грн).
Водночас нещодавно Верховна Рада ухвалила в першому читанні новий законопроєкт №10379, який збільшує розміри штрафів для громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію й наразі визначає їх у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі пʼятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на сьогодні це становить від 17 000 грн до 25 500 грн).
Стосовно адміністративних штрафів – відповідно до КУпАП ТЦК уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1. Від імені ТЦК та СП адміністративні стягнення накладають їх керівники. При цьому постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до суду.
Можливим є випадок накладення повторного штрафу після сплати попереднього та неявки до ТЦК. Крім того, якщо особа вже притягалась до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізацію й знову не виконує законні вимоги ТЦК та СП, може бути застосована процедура обмеження керування авто (лише через суд за процедурою, описаною вище).
Кримінальна відповідальність передбачена ст. 336 КК України (наприклад, за ігнорування «бойової» повістки), а також ст. 337 КК України.
Відповідно до вимог нового закону, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані завжди мати при собі військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу уповноважених осіб: поліція, ТЦК. Уповноважені особи здійснюватимуть фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів. Така перевірка може здійснюватись будь-де.
Перевіряється наявність військово-облікового документа, актуальність даних та інформація про перебування особи на військовому обліку. Очікується, що після спливу встановленого законом 60-денного строку уповноважені особи також перевірятимуть відмітки ТЦК щодо уточнення даних у вказаний період.
Щодо затримання «порушників» закон передбачає наступне: у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених ст. 22 закону України «Про мобілізаційну підготовку», та вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник ТЦК та СП може звернутись до поліції щодо затримання та доставлення особи до ТЦК та СП.
Консульські послуги та оновлення даних за кордоном
Оновлення персональних даних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, – ще одне суперечливе нововведення законопроєкту. Зміни до законодавства передбачають, що для отримання, наприклад, нового закордонного паспорта чоловікам необхідно мати дійсні та оновлені військово-облікові документи. Якщо дані не були оновлені, то прийняття консульством відповідних заяв від чоловіків-громадян України можливе лише в разі одночасного їхнього оновлення.
Є кілька варіантів уточнення даних громадян України, які перебувають на військовому обліку і знаходяться за кордоном:
- повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК за місцем перебування на військовому обліку;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).
Повертатися в Україну для оновлення своїх персональних даних не потрібно. При цьому незрозумілим лишається формулювання «одночасного» оновлення. Наразі неясно, чи можна буде оновити персональні дані безпосередньо за допомогою консульської установи та чи сприятимуть вони громадянам у цьому процесі. Очікується, що невдовзі сформується позиція МЗС України щодо цього питання.
Також законодавством встановлено перелік випадків, в яких відсутність оновлених військово-облікових документів не є перешкодою для звернення до консульства, а саме у разі:
- оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;
- вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
- вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.
У таких випадках українські консульства не мають права вимагати від чоловіків оновлених військово-облікових документів.
Вказані зміни набудуть чинності через місяць з дня, наступного за днем опублікування відповідного закону. Тому у чоловіків, які перебувають за кордоном та термін дії паспортів яких добігає кінця, ще є час звернутися до консульства аби змінити паспорт, при цьому не оновлюючи свої персональні дані. Після набрання чинності вказаними змінами, процедура отримання документів, особливо за відсутності військово-облікових документів, може бути ускладнена.
Таким чином, законом встановлено конкретні часові рамки для уточнення військово-облікових даних і конкретизовано заходи впливу щодо громадян, які не виконують свої «мобілізаційні» обов’язки. Зокрема, передбачено можливість направлення ТЦК та СП письмової вимоги про виконання обов’язків, а також може бути застосовано новий захід – тимчасове обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Крім того, як і раніше, за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію громадян може бути притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
