У рамках заявленої Урсулою фон дер Ляєн дерегуляції в ЄС Україна розпочне новий діалог із Єврокомісією щодо європейського екологічного мита CBAM. Про це на «Саміті експортерів 2025» від Forbes Ukraine розповіла Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з євроінтеграції та міністерка юстиції.
Головна мета запровадження CBAM – зменшення глобальних викидів вуглецю та створення рівних умов для європейських виробників, які дотримуються суворих екологічних норм ЄС і сплачують за викиди вуглекислого газу.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Ключові цитати
- «Кілька тижнів тому президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про масштабну дерегуляцію в ЄС. Це вигідно для України: ми зможемо зосередитися на ключових пріоритетах, а частину зобов’язань поки не поспішатимемо брати на себе, розуміючи, що деякі рішення може бути переглянуто», – відреагувала Стефанішина на питання модератора панелі «Як швидко чинна Єврокомісія зможе реформувати правила, які привели ЄС до стагнації?».
- Як приклад одного з таких зобов’язань Стефанішина назвала впровадження вуглецевого податку, або ж механізм CBAM. Це один із перших інструментів податкового регулювання у міжнародній торгівлі для досягнення кліматичних цілей.
- «Три місяці тому я була в Брюсселі, мала детальну дискусію з Єврокомісією [щодо CBAM]. Зараз ми маємо почати новий діалог, тому що цей регламент переглядається [Єврокомісією]», – пояснила Стефанішина.
- Це не означає, що загрози немає, зазначила вона. «Рішення ухвалює не податковий, а кліматичний напрям Єврокомісії. Попереду ще будуть детальні обговорення», – пояснила віцепрем’єрка.
- «Кліматична політика – не та політика, де Євросоюз буде лідером реверсу назад», – відреагувала Стефанішина на питання модератора, чи знижуватиме Брюссель планку «кліматичного фетишизму».
- Віцепрем’єрка наголосила, що натомість у кліматичної політики зʼявився конкурент. «Це конкурентоспроможність Євросоюзу у світі та його роль як ринку, з яким хоче працювати Китай, наприклад», – уточнила вона.
Контекст
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) став одним із перших інструментів податкового регулювання у міжнародній торгівлі для досягнення кліматичних цілей.
Основна ідея механізму CBAM – усі експортери мають сплачувати співмірну з компаніями ЄС плату за викиди парникових газів (ПГ) під час виробництва товарів, які постачають до ЄС, а також стимулювати чистіше промислове виробництво в країнах, що не входять до ЄС.
Механізм СВАМ уперше був запропонований в межах EU Green Deal у 2019 році і представлений як частина пакету законодавчих ініціатив Fit for 55, що має забезпечити до 2030 року зменшення викидів ПГ в ЄС на 55% від рівня 1990 року. Повноцінне запровадження CBAM заплановане на 2026 рік.
CBAM потенційно може коштувати українським виробникам $300 млн, особливо вдаривши по виробниках електроенергії, добрив та металургах, згідно з даними аналітиків EY в Україні. Детальніше про CBAM та його потенційний вплив на українські компанії – в матеріалі за лінком.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
