У рамках заявленої Урсулою фон дер Ляєн дерегуляції в ЄС Україна розпочне новий діалог із Єврокомісією щодо європейського екологічного мита CBAM. Про це на «Саміті експортерів 2025» від Forbes Ukraine розповіла Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з євроінтеграції та міністерка юстиції.
Головна мета запровадження CBAM – зменшення глобальних викидів вуглецю та створення рівних умов для європейських виробників, які дотримуються суворих екологічних норм ЄС і сплачують за викиди вуглекислого газу.
Подарунок для справжніх лідерок та лідерів
Сертифікат Forbes — річний доступ до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Деталі та замовлення
Ключові цитати
- «Кілька тижнів тому президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про масштабну дерегуляцію в ЄС. Це вигідно для України: ми зможемо зосередитися на ключових пріоритетах, а частину зобов’язань поки не поспішатимемо брати на себе, розуміючи, що деякі рішення може бути переглянуто», – відреагувала Стефанішина на питання модератора панелі «Як швидко чинна Єврокомісія зможе реформувати правила, які привели ЄС до стагнації?».
- Як приклад одного з таких зобов’язань Стефанішина назвала впровадження вуглецевого податку, або ж механізм CBAM. Це один із перших інструментів податкового регулювання у міжнародній торгівлі для досягнення кліматичних цілей.
- «Три місяці тому я була в Брюсселі, мала детальну дискусію з Єврокомісією [щодо CBAM]. Зараз ми маємо почати новий діалог, тому що цей регламент переглядається [Єврокомісією]», – пояснила Стефанішина.
- Це не означає, що загрози немає, зазначила вона. «Рішення ухвалює не податковий, а кліматичний напрям Єврокомісії. Попереду ще будуть детальні обговорення», – пояснила віцепрем’єрка.
- «Кліматична політика – не та політика, де Євросоюз буде лідером реверсу назад», – відреагувала Стефанішина на питання модератора, чи знижуватиме Брюссель планку «кліматичного фетишизму».
- Віцепрем’єрка наголосила, що натомість у кліматичної політики зʼявився конкурент. «Це конкурентоспроможність Євросоюзу у світі та його роль як ринку, з яким хоче працювати Китай, наприклад», – уточнила вона.
Контекст
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) став одним із перших інструментів податкового регулювання у міжнародній торгівлі для досягнення кліматичних цілей.
Основна ідея механізму CBAM – усі експортери мають сплачувати співмірну з компаніями ЄС плату за викиди парникових газів (ПГ) під час виробництва товарів, які постачають до ЄС, а також стимулювати чистіше промислове виробництво в країнах, що не входять до ЄС.
Механізм СВАМ уперше був запропонований в межах EU Green Deal у 2019 році і представлений як частина пакету законодавчих ініціатив Fit for 55, що має забезпечити до 2030 року зменшення викидів ПГ в ЄС на 55% від рівня 1990 року. Повноцінне запровадження CBAM заплановане на 2026 рік.
CBAM потенційно може коштувати українським виробникам $300 млн, особливо вдаривши по виробниках електроенергії, добрив та металургах, згідно з даними аналітиків EY в Україні. Детальніше про CBAM та його потенційний вплив на українські компанії – в матеріалі за лінком.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
