Чинні правила мобілізації працівників не дозволяють Групі «Метінвест», найбільшій приватній компанії України, нарощувати виробництво, що могло б підтримувати економіку, повідомив гендиректор компанії Юрій Риженков на Саміті експортерів Forbes «Made in Ukraine». Також серед ключових проблем він назвав проблеми з логістикою та валютні обмеження.
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного!
Ключові факти
- «Від держави нам потрібно більш прозорі правила бронювання, які б стимулювали зростання бізнесу, а не тільки відтік кадрів в Сили оборони», – пояснив Риженков.
- За його словами, «Метінвест» є одним із найбільших донорів Сил оборони України, усі працівники групи зареєстровані у військкоматах та пройшли військово-лікарські комісії (ВЛК). Це не дозволяє компанії збільшувати кількість співробітників та нарощувати виробництва, пояснив Риженков.
- Також серед основних перешкод для роботи групи він назвав проблеми з логістикою та чинні валютні обмеження.
- Відкриття українського морського коридору мало величезне значення для роботи «Метінвесту», зазначив гендиректор групи, але над логістикою ще потрібно багато працювати. Зокрема, над розшивкою вузьких місць: робота «Укрзалізниці», мости, робота портів, яку ще можливо багато в чому поліпшити, перелічив СЕО «Метінвесту».
- Валютна лібералізація потрібна українському бізнесу, щоб продовжувати інвестувати в Україну, пояснив він. «Якщо ми не шукатимемо способи повертати інвестиції, то не зможемо й залучати їх в Україну», – додав Риженков.
Контекст
У 2023-му Група «Метінвест» отримала $7,4 млрд виторгу проти $8,3 млрд у 2022-му. Чистий збиток скоротився у 10 разів, до $194 млн.
Чистий збиток Групи Metinvest B.V. у 2022 році сягнув майже $2,2 млрд – проти прибутку в понад $4,7 млрд у 2021 році. Виторг зменшився до $8,3 млрд – в 2,2 раза, а показник EBITDA – у 3,4 раза, до $1,8 млрд. Кількість працівників на підприємствах групи скоротилась за рік на 13 000 – з 87 000 до 74 000.
За підсумками 2023 року, «Метінвест» скоротила виробництво чавуну та сталі на 36%, до 1,7 млн т, і на 31%, до 2 млн т відповідно проти 2022 року.
У 2023 році Група «Метінвест» скоротила виробництво готової продукції на 18%, до 2,2 млн т, проти 2022 року.
Виробництво плоского прокату знизилося на 36%, до 1,1 млн т, через зупинку маріупольських комбінатів з кінця лютого 2022 року. Виробництво довгого прокату збільшилось на 17%, до майже 1,2 млн т, завдяки стабілізації виробництва заготовки на «Каметсталі» та нормалізації поставок на Promet Steel в Болгарії.
Війна зруйнувала вертикальну інтеграцію Групи «Метінвест». У Маріуполі вона втратила два головних підприємства – «Азовсталь» і ММК імені Ілліча. Ці активи були ядром металургійного бізнесу «Метінвесту». Сюди постачалося до 40% залізорудної сировини з гірничо-збагачувальних комбінатів компанії в Дніпропетровській області. З цієї сировини маріупольські заводи виробляли сталеву продукцію з більшою доданою вартістю. Тільки чверть її продавали в Україні, решта йшла на експорт, зокрема у вигляді слябів для перекатних заводів «Метінвесту» в Англії та Італії.
У 2021 році «Азовсталь» і ММК імені Ілліча виробили 8,6 млн т сталі, або 90% всієї сталі групи. На ці заводи припадало 40% усього українського виробництва металопродукції. «Метінвест» оцінила сумарні збитки від війни в понад $3,5 млрд.
Зараз українські підприємства «Метінвест», окрім тих, які розташовані у Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, враховуючи фактори безпеки, наявність персоналу, забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники, зазначили в компанії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
